01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.11.2011 № 14/210
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кошіля В.В.
суддів:
при секретарі Браславській А.В.,
за участю представників:
від прокурора Цюкало Ю.В.,
від ФДМ України Сіднєнко О.Л.,
від позивача не з'явились,
від відповідача не з'явились,
від третьої особи не з'явились,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення Господарського суду м. Києва від 05.12.2008 (Нарольський М.М.)
за позовом Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»
до Федерації професійних спілок України
третя особа без самостійних вимог
Дочірнє підприємство «Сільгосппідприємство «Промінь» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»
про зобов'язання вчинити дії та визнання права
Встановив:
Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Федерації професійних спілок України (далі відповідач) про зобов'язання вчинити дії та визнання права, а саме: зобов'язати відповідача виконати належним чином свої обов'язки засновника господарського товариства шляхом передачі позивачу документів, необхідних для оформлення та реєстрації права власності позивача на об'єкт нерухомого майна, що входять до складу цілісного майнового комплексу третьої особи.
До початку розгляду справи по суті від позивача надійшли доповнення до позовних вимог (а. с. 68), відповідно до яких позивач просить відповідача виконати належним чином свої обов'язки засновника господарського товариства шляхом передачі позивачу документів, необхідних для оформлення та реєстрації права власності позивача на усі об'єкти нерухомого майна, що входять до складу цілісного майнового комплексу третьої особи; визнати за позивачем право власності на усі об'єкти нерухомого майна, що входять до складу цілісного майнового комплексу третьої особи, в тому числі будівлю контори літ. А, а загальною площею 174,5 кв. м.; будівлю прохідної літ. Б загальною площею 13,7 кв. м.; будівлю майстерні з прибудовою літ. В, загальною площею 187,6 кв. м.; будівлю майстерні з прибудовами літ. Г,Г-1,г,г1 загальною площею 302,5 кв. м.; будівлю майстерні літ. Д загальною площею 85,8 кв. м; будівлю насосної літ. Е,пд.(Е),Щ,пд.(Щ) загальною площею 34,63 кв. м.; будівлю котельної ( 2 поверхи ) та майстерні з прибудовами літ. Ж,Ж-1,ж,ж1-6 загальною площею 429,3 кв. м.; будинок польовода літ. 3,пд.(3) загальною площею 132,2 кв. м.; цех малих архітектурних форм з прибудовами літ. И,И1-4,Л,л1-2 загальною площею 407,2 кв. м.; будівлю гаражів літ. І загальною площею 508,6 кв. м.; вбиральню літ. И,М,Ц загальною площею 19,1 кв. м.; центральний склад літ. К загальною площею 367,0 кв. м.; незавершене будівництвом будівлю літ. Н загальною площею 90,9 кв. м.; будинок пасічника літ. О,о загальною площею74,1 кв. м.; теплицю літ. П,п,пд загальною площею10576,5 кв. м.; вагову літ. Р (до кормоскладу) загальною площею 42,0 кв. м.; будівлю прохідної літ. С загальною площею 13,7 кв. м.; будинок тваринника літ. Т,т загальною площею 52,9 кв. м.; будинок кормоцеху і кормоскладу літ. У,у,пд. загальною площею 533,2 кв. м.; стоянку для машин літ. X; будівлю свинарника з вигульною площадкою літ. Ф,ф,ф1,ф2,Ф-1 загальною площею 2822,3 кв. м.; будівлю карантину літ. Ч,ч,ч1,ч2 загальною площею 709,1 кв. м.; РБУ літ. Я,Я1 загальною площею 49,5 кв. м.; теплицю літ. Ш,Ш1,Ш2 загальною площею 1551,3 кв. м.; брукування літ. ІІ,ІV загальною площею 4928,4 кв. м.; нафтосклад літ. V; плівкові теплиці VІ-ХVІ загальною площею 4000 кв. м.; плівкові теплиці літ. ХVП-ХІХ загальною площею 2470,5 кв. м.; плівкові теплиці літ. ХХІІ-ХХІV загальною площею 600 кв. м.; нафтобазу літ. XXV; резервуар для води літ. ХХ,ХХІ,ХХVІ; огорожу №1-11 загальною площею 3838 кв. м.; естакаду №12 загальною площею 14,7 кв. м.; дорогу №13 загальною площею 3502,3 кв. м.; очисні споруди літ. XXVII; артскважину літ. XXVIII.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.12.2008 у справі № 14/210 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Прокурор Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.1991 президією Ради Федерації незалежних професійних спілок України було прийнято постанову № П-11-1 «Про створення Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (а. с. 37), відповідно до пункту 1 якої на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об'єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України створено Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з акціонерним капіталом 1089,384 тисяч карбованців.
Відповідно до Статуту (а. с. 12) в редакції, яка затверджена 27.04.2007 рішенням № 36-14/7 загальних зборів акціонерів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та зареєстрована 24.05.2007 Печерською районною у м. Києві Державною адміністрацією, засновниками позивача є юридичні особи України: Федерація професійних спілок України, яка є правонаступником Ради Федерації незалежних профспілок України; Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, який є правонаступником Фонду соціального страхування України (п. 1.2.). Позивач є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України (п. 1.3.).
Згідно із п. 5.1. Статуту позивача внеском Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств та організацій профспілок, загальною вартістю 751 234 350 грн.
Матеріали справи свідчать, що у відповідності з постановою президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України № П-11-1 від 22.11.1991 «Про створення Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 24.01.1992 між Федерацією незалежних профспілок України та Акціонерним товариством лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця», правонаступником якого є позивач, був складений акт приймання-передачі майна (а. с. 39), відповідно до якого Федерацією незалежних профспілок України передано Акціонерному товариству лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця», правонаступником якого є позивач, майно територіальних санаторно-курортних установ профспілок санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних і підсобно-допоміжних об'єктів, підвідомчих колишній Українській республіканській раді з управління курортами профспілок, в об'ємі і сумі відповідно додатку, що разом були визначені як вклад до статутного фонду акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».
Відповідно до п. 33 додатку до акту приймання-передачі від 24.01.1992, до складу майна, яке було передано в статутний фонд Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», правонаступником якого є позивач, увійшов цілісний майновий комплекс Підсобного сільського господарства «Ударник», с. Олександрівка, Комінтернівського району (основні фонди та оборотні кошти тощо).
Як встановлено господарським судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, зокрема, розпорядження АТ «Одесакурорт» № 2/к від 16.03.1992 (а. с. 41), наказу № 6 від 18.03.1992 (а. с. 42), рішення загальних зборів ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» № 1/5 від 27.03.2002 (а. с. 43) Підсобне сільське господарство «Ударник» було перейменовано в сільськогосподарське підприємство «Промінь» Одеського відділення АТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця», а потім реорганізовано з правом правонаступництва в філію «Сільгосппідприємство «Промінь» Одеського ДП ЗАТ ЛОЗП «Укрпрофоздоровниця», а пізніше в ДП «Сільгосппідприємство «Промінь» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (третя особа).
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Статуту ДП «Сільгосппідприємство «Промінь» ЗАТ ЛОЗП «Укрпрофоздоровниця» (а. с. 52) підприємство створено позивачем, який є засновником і власником майна третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В обґрунтування позову позивач стверджував, що документи необхідні для державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що входять до складу цілісного майнового комплексу третьої особи не були надані відповідачем, у зв'язку з чим зареєструвати право власності на цілісний майновий комплекс в с. Олександрівка, відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, який затверджено наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, не вбачається можливим.
Господарський суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, мотивуючи тим, що матеріали справи свідчать, що позивач є власником переданого йому засновниками майна, в тому числі цілісного майнового комплексу підсобного господарства «Ударник» (основні фонди та оборотні кошти тощо).
Однак, колегія суддів, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване рішення про визнання права власності на майно, не може погодитись із вищенаведеним висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з такого.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства, організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.
Відповідно до п. 2 постанови Ради Міністрів Української РСР «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» від 23.04.1960 № 606 передачу у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій здійснити безоплатно, з усім обладнанням, транспортом. допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками за станом на 1 січня 1960 року, а також асигнуваннями на їх утримання, планами з праці, фондами персональних надбавок, капіталовкладеннями, фондами на всі види матеріалів і лімітами на проектування за планом на 1960 рік, невикористаними централізованими коштами курортного збору і амортизаційного фонду та іншими коштами по балансу на 1 січня 1960 року.
Згідно із ст. 86 ЦК Української РСР, який діяв на час винесення вказаної постанови, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Отже, нерухоме майно третьої особи отримане відповідачем у відання, що передбачає право останньої лише на володіння та користування цим державним майном.
За таких обставин, передача відповідачем вказаного майна до статутного фонду позивача, в якості статутного внеску, є неправомірною.
Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Таким чином, майно передане до статутного фонду позивача є державною власністю.
За таких обставин, з огляду на викладене та матеріали справи, позивач не міг набути право власності на цілісний майновий комплекс в с. Олександрівка Комінтернівського району Одеської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки передача відповідачем спірного майна до статутного фонду позивача, в якості статутного внеску, є неправомірною у господарського суду першої інстанції не було підстав для визнання права власності на усі об'єкти нерухомого майна, що входять до складу цілісного майнового комплексу третьої особи.
За таких обставин, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про зобов'язання Федерації професійних спілок України виконати належним чином свої обов'язки засновника господарського товариства шляхом передачі Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» документів, необхідних для оформлення та реєстрації права власності останнього на усі об'єкти нерухомого майна, що входять до складу цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства «Сільгосппідприємство «Промінь» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та про визнання права власності на усі об'єкти нерухомого майна, що входять до складу цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства «Сільгосппідприємство «Промінь» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.12.2008 у справі № 14/210 - скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м Києва від 05.12.2008 у справі № 14/210 скасувати.
3. В задоволенні позову відмовити повністю.
4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41) в доход Державного бюджету України 85,00 грн. витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
6. Матеріали справи № 14/210 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді