01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.11.2011 № 50/271-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
за участю секретаря Карпюк О.С.,
представників:
від заявника - ОСОБА_1 (дов. від 25.02.2011),
від боржника - ОСОБА_2 (дов. від 03.06.2011),
розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+”
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2011
у справі № 50/271-б (суддя Головатюк Л.Д.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливні-ресурси”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+”
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 р. у справі № 50/271-б визнано безспірні грошові вимоги кредитора ТОВ “Паливні-ресурси”, який подав заяву про порушення справи про банкрутство до ТОВ “Фелд-Інтер+” на суму 2241564,59 грн., призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Козловську Д.В.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 р. та припинити провадження у справі № 50/271-б.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+”.
Ухвалою від 15.11.2011 продовжено строк розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що:
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Статтею 22 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 квітня - 960 гривень, тобто 300 мінімальних заробітних плат складає 288000 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість заперечень боржника.
З матеріалів справи вбачається, що заявником подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство оскільки боржник не сплатив 2241564,59 грн.
Зазначений борг ґрунтується на рішенні господарського суду Донецької області від 28.01.2010 у справі № 2/414 про стягнення з боржника на користь Приватного підприємства “Хотей” 2274496,98 грн.
На підставі судового наказу від 15.02.2010 на примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2010 у справі № 2/414 Відділом державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2010).
01.07.2010 Приватним підприємством “Хотей” (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Паливні-ресурси” (новий кредитор) укладено Договір № 01-07-10/2 про відступлення права вимоги, за умовами якого новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов'язань щодо сплати грошових коштів в сумі 2242885,28 грн.
На підставі ухвали господарського суду Донецької області від 22.12.2010 у справі № 2/414 замінено Приватне підприємство “Хотей” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Паливні-ресурси” у виконавчому провадженні щодо виконання наказу, виданого за рішенням господарського суду Донецької області від 28.01.2010 у справі № 2/414.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції від 20.01.2011 замінено стягувача ПП “Хотей” та ТОВ “Паливні-ресурси” у виконавчому провадженні щодо виконання наказу № 2/414 від 28.01.2010, виданого господарським судом Донецької області.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції від 04.08.2011 виконавче провадження закінчено у зв'язку зі зміною місцезнаходження боржника.
Згідно листа Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції від 04.08.2011 заборгованість боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2010 у справі № 2/414 складає 2241564,59 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність безспірності вимог ініціюючого кредитора у розмірі 2241564,59 грн., тримісячний строк погашення яких минув, а вимоги заявника сукупно складають більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Щодо доводів боржника про невідповідність кандидатури арбітражного керуючого Козловської Д.В. вимогам законодавства, а також призначення її розпорядником майна боржника за відсутності заяви арбітражного керуючого, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та недоведеними належними та беззаперечними доказами з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 - 6 ст. 13 Закону про банкрутство з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.
Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.
Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.
Позбавлення в установленому порядку розпорядника майна ліцензії є підставою для винесення господарським судом ухвали про усунення розпорядника майна від виконання ним своїх обов'язків.
Розпорядником майна не можуть призначатися особи, які: здійснювали раніше управління боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з моменту усунення даної особи від управління боржником пройшло не менше трьох років; мають судимість за вчинення корисливих злочинів.
З матеріалів справи вбачається, що арбітражний керуючий Козловська Діана Валеріївна має ліцензію серії НОМЕР_1 від 02.02.2010 на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), що видана Державним департаментом з питань банкрутства та був запропонований заявником. Також в матеріалах справи міститься заява Козловської Д.В. на призначення арбітражним керуючим у справі про банкрутство ТОВ “Фелд-Інтер+” з повідомленням про відсутність обмежень встановлених статтею 3-1 Закону про банкрутство.
Будь-яких доказів на підтвердження невідповідності кандидатури арбітражного керуючого Козловської Д.В. вимогам ст.ст. 3-1, 13 Закону про банкрутство апелянтом не надано.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Щодо клопотання боржника про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 33/179пд Господарського суду Донецької області за позовом ТОВ “Фелд-Інтер+” до ТОВ “Паливні ресурси” та ПП “Хотей” про визнання недійсним договору № 01-07-10/2 про відступлення права вимоги від 01.07.2010, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Доказів на підтвердження заявлення клопотання про зупинення провадження у даній справі у суді першої інстанції боржником не надано.
Також слід зазначити, що рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2011 у справі № 33/179пд відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору № 01-07-10/2 про відступлення права вимоги від 01.07.2010.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 у справі № 50/271-б - без змін.
Матеріали справи № 50/271-б повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді