Постанова від 29.11.2011 по справі 61/246

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011 № 61/246

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вербицької О.В.

суддів:

за участю секретаря Горголь І.С.

за участю представників: позивача: ОСОБА_1 (дов. від 05.10.2011 року б/н);

відповідача 1: ОСОБА_2 (дов. від 25.05.2011 року, № 1182);

ОСОБА_3 (дов. від 25.05.2011 року, № 1182);

відповідача 2: ОСОБА_4 (дов. від 04.05.2011 року, бн);

третьої особи: ОСОБА_2 (дов. від 25.05.2011 року, № 1181);

ОСОБА_3 (дов. від 25.05.2011 року, № 1181);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

на рішення господарського суду міста Києва

від 27.09.2011 року

у справі № 61/246 (суддя - Ломака В.С.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

третя особа, яка на стороні відповідача 1 не заявляє самосійних вимог на предмет спору

Фізична особа - підприємець ОСОБА_6

про визнання відсутнім права на вчинення дій та визнання недійсним договору в частині

за зустрічним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

треті особи, які не заявляють самосійних вимог на предмет спору

на стороні позивача 1. Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"

2. Фізична особа -підприємець ОСОБА_6

про розірвання договору оренди та виселення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 61/246 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - позивач, ТОВ «ЕКО») до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (далі - відповідач 1, ФОП ОСОБА_5), Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - відповідач 2, ПАТ "ОТП Банк") за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (далі - третя особа, ФОП ОСОБА_6) про визнання відсутнім права на вчинення дій та визнання недійсним договору в частині; за зустрічним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», за участю третіх осіб, які не заявляють самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 - в первісному позові відмовлено повністю, зустрічний позов - задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «ЕКО» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та «постановити нове судове рішення, яким задовольнити первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» повністю, та відмовити в задоволені зустрічного позову повністю».

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2011 року відновлено ТОВ «ЕКО» строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року та апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 29.11.2011 року.

22.11.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача 1 та третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, де ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_5 просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

29.11.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення до апеляційної.

29.11.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, де ПАТ "ОТП Банк" просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

29.11.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники позивача, відповідача 1, відповідача 2 та третьої особи.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «ЕКО» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2008 р. між ФОП ОСОБА_6 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_5 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі -Договір оренди), за умовами п. 1. 1 якого, орендодавець передає, орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення № 3 площею 405,0 кв.м., яке знаходиться в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту -Приміщення). Приміщення належить Орендодавцеві на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане 26.12.2006 р. Виконавчим комітетом Сумської міської ради на підставі рішення виконкому Сумської міської ради від 19.12.2006 року № 703, зареєстроване в КП “СМБТІ” 27.12.2006 року за №1636, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.12.2006 року № 13083971.

Орендар зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) днів з моменту припинення цього договору передати, а Орендодавець прийняти Приміщення, в стані не гіршому, ніж на момент його отримання, з урахуванням нормального зносу (п. 3.2 Договору оренди).

Пунктом 6.5.10 Договору оренди встановлено право Орендаря на свій розсуд передавати Приміщення або його частину в користування третім особам та передавати їм надані цим Договором Орендареві права.

Згідно п. 5.1 Договір оренди набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 08.07.2014 р.

На підставі наданого п. 6.5.10 Договору оренди права відповідачу 1, 15.10.2008 р. між позивачем (Орендар) та відповідачем 1 (Орендодавець) укладено договір суборенди нежитлового приміщення (далі -Договір суборенди), за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передає, Орендар приймає в тимчасове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення площею 405,0 кв.м., яке знаходиться в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту -Приміщення).

Орендодавець передає Приміщення в суборенду на підставі Договору оренди нежитлового приміщення укладеного з власником Приміщення, посвідченого 15.10.2008 р. приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_7 зареєстровано в реєстрі за №5485 (п. 1.2 Договору суборенди).

Відповідно до п. 2.1. Договору суборенди приміщення надається Орендарю з метою організації магазину роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, виробництва напівфабрикатів продовольчих товарів, продукції кулінарії та готової продовольчої продукції, оптової торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, упаковки товарів, організації підприємств громадського харчування, а також під розміщення підсобних, офісних і складських приміщень, а також інших цілей, передбачених статутом Орендаря.

Орендар зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) днів з моменту припинення цього договору передати, а Орендодавець прийняти Приміщення, в стані не гіршому, ніж на момент його отримання, з урахуванням нормального зносу (п. 3.2 Договору суборенди).

Пунктом 4.1 Договору суборенди передбачено, що орендна плата перераховується Орендарем в безготівковій формі на поточний рахунок Орендодавця. Обов'язок по сплаті орендних платежів виникає у Орендаря з дня укладання Акту приймання-передачі Приміщення на день повернення Приміщення Орендодавцю за відповідним Актом.

Розмір щомісячної орендної плати розраховується шляхом множення загальної площі Приміщення, зазначеної в Акті приймання-передачі на вартість 1 кв.м. Вартість 1 кв.м. становить 15 доларів США, що еквівалентно 75,75 грн. по курсу НБУ на момент підписання Договору без урахування ПДВ. Розмір щомісячної орендної плати за 405,0 кв.м. складає 6 075 доларів США, що еквівалентно 30 678,75 грн. по курсу НБУ на момент підписання Договору без урахування ПДВ (п.п. 4.2, 4.3 Договору суборенди).

Відповідно до умов п. 5.1 Договір суборенди набуває чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та реєстрації і діє до 08.07.2014 р.

З матеріалів справи вбачається, що актом прийому-передачі до Договору суборенди, 15.10.2008 р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення загальною площею 405,0 кв.м., яке знаходиться в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що листом ЗАТ “ОТП Банк” № СОО-15/1682, СОО-15/1681 від 14.02.2008 р. надано згоду на укладення Договорів оренди та суборенди частини нежитлового приміщення загальною площею 405,0 кв.м., яке знаходиться в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться в іпотеці Банку згідно договору іпотеки № РМ-SMEC00/009/2006 від 11.08.2006 р.

Одержання такого погодження відповідає вимогам п. 9.5 Договорів оренди та суборенди.

25.02.2009 р. між ФОП ОСОБА_5 (Орендар) та ТОВ «ЕКО» (Орендодавець) (далі - сторони) укладено договір про внесення змін до Договору суборенди нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за № 5486, яким сторонами внесено зміни до п. 4.2 Договору суборенди щодо орендної плати.

Пунктом 3 Договору про внесення змін до Договору суборенди нежитлового приміщення сторонами погоджено, що при зміні розміру орендної плати, сторони вносять зміни до Договору шляхом укладення відповідного договору про внесення змін, який не підлягає нотаріальному посвідченню.

Крім того, сторонами 30.06.2009 р., 31.10.2009 р., 28.02.2010 р., 31.08.2010 р., 30.11.2010 р. було укладено Договори про внесення змін до Договору суборенди нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_7, п. 1 яких вносились зміни до розміру щомісячної орендної плати та зазначалось в п. 1.2, що під час дії даного договору про внесення змін п.п. 4.3, 4.4, 4.5 та 4.6 Договору не застосовуються.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 18.11.2009 р. між сторонами укладено Додаткову угоду (далі - Угода) до Договору суборенди приміщення від 15.02.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за № 5486 (далі -Додаткова угода до Договору суборенди), якою доповнено Договір суборенди п. 4.11 наступного змісту: Орендар зобов'язаний щомісяця до 10 числа наступного за звітним, але в будь-якому випадку не раніше ніж протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання Орендарем відповідного рахунку, компенсувати Орендодавцю понесені ним експлуатаційні витрати на утримання Приміщення, в тому числі, але не обмежуючись пожежне спостереження, обслуговування пожежної сигналізації. При цьому, сторони домовились, що місячний розмір експлуатаційних витрат складає 150,30 грн. без ПДВ і не може бути змінений сторонами в односторонньому порядку.

Всі інші умови Договору, які не змінені та/або не доповнені даною Угодою, залишаються без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 180 Господарського кодексу України (далі -ГК України) Сторони домовилися, застосувати умови п. 1 даної Угоди з 01.02.2009 року. При цьому, Сторони домовилися, що експлуатаційні витрати з 01.02.2009 року по 01.11.2009 року компенсуються Орендарем до 01.12.2009 р. і вважають, що Орендар належним чином виконував свої грошові зобов'язання по компенсації експлуатаційних витрат до 01.11.2009 року.

Дана Угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до закінчення строку дії Договору. Дана Угода є невід'ємною частиною Договору. У випадку, виявлення розбіжностей між умовами даної Угоди та умовами Договору, сторони будуть керуватися умовами даної Угоди (п. п. 2-6 Додаткової угоди до Договору суборенди).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своє правовою природою даний Договір суборенди є договором піднайму.

Відповідно до ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (ст. 761 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЕКО» було заявлено вимогу про визнання п. 9.3 Договору суборенди недійсним. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність згаданого пункту Договору ст. 291 ГК України.

Крім того, ФОП ОСОБА_5 звернулась до суду із зустрічним позовом про розірвання Договіру суборенди та виселення ТОВ “ЕКО”з нежитлового приміщення площею 405,0 кв.м в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 на підставі п. 7.1.14 Договору суборенди з посиланням на несплату відповідачем обов'язкових платежів на протязі 16 місяців. Крім цього, ФОП ОСОБА_5 посилається на п. 9.3 Договору суборенди та факт надіслання ПАТ “ОТП Банк”на адресу ТОВ “ЕКО”повідомлення № СОО-15/1/301 від 22.02.2011 р., № СОО-15/1/512 від 30.03.2011 р. про звільнення нежитлового приміщення в тридцятиденний термін.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з п. 9.3 Договору суборенди сторони домовились, що незважаючи на інші положення цього договору при виникненні випадку звернення стягнення на приміщення, яке є забезпеченням зобов'язань власника приміщення за кредитним договором № CM-SMEC 00/009/2006 від 11.08.2006 р. та кредитним договором № CM-SMEC 00/052/2008 від 23.04.2008 p. суборенда нежилого приміщення зазначеного в п. 1.1 договору припиняється починаючи з моменту направлення банком Орендарю відповідного письмового повідомлення про настання випадку звернення стягнення на приміщення припинення дії договору.

Статтею 212 ЦК України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Частиною 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, обумовлення сторонами в Договорі суборенди його припинення скасувальною обставиною, а саме -припинення дії Договору при виникненні випадку звернення стягнення на приміщення, яке є забезпеченням зобов'язань власника приміщення за кредитним договором № CM-SMEC 00/009/2006 від 11.08.2006 р. та кредитним договором № CM-SMEC 00/052/2008 від 23.04.2008 p.- відповідає вимогам вищенаведених положень закону.

Колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання -орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Крім цього, згідно з ст. 769 ЦК України передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави.

При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, нежитлове приміщення перебуває в іпотеці ПАТ “ОТП Банк”, що підтверджується наявними в матеріалах справи Договорами іпотеки № PM-SMEC00/009/2006 від 11.08.2006 р. та наступної іпотеки № PM-SMEC00/052/2008 від 23.04.2008 р., укладеними між відповідачем та третьою особою .

Таким чином, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що п. 9.3 Договору суборенди відповідає вимогам чинного законодавства, отже, відсутні підстави для визнання згаданого пункту Договору недійсним.

Крім того, позивач просив зобов'язати ПАТ “ОТП Банк” утриматися від вчинення дій по припиненню договору суборенди приміщення, посвідченого 15.10.2008 р. приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за № 5486 та виселенню позивача з нежитлового приміщення площею 405,0 кв.м., яке знаходиться в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ “ОТП Банк” було надіслано на адресу позивача повідомлення № СОО-15/1/301 від 22.02.2011 р., № СОО-15/1/512 від 30.03.2011 р., згідно яких повідомлено, що ОСОБА_6 не виконує свої зобов'язання передбачені кредитними договорами № CM-SMEC00/009/2006 від 11.08.2006 р. та № CM-SMEC00/052/2008 від 23.04.2008 р., зокрема, порушено графік погашення кредитів та відсотків. Листами від 21.01.2011 р. за №№ С00-15/1/42/1, С00-15/1/43/1 на адресу позичальника (ОСОБА_6) Банком були направлені відповідні вимоги про усунення даних порушень, які до цього часу не виконані. У відповідності з вимогами Закону України "Про іпотеку" та п. 6.2. Договору наступної іпотеки № РМ-SMEC00/052/2008, що посвідчений 23 квітня 2008 р. приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за номером 2286, Банк починає звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежитлове приміщення загальною площею 1838,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, на підставі п. 9.3 Договору суборенди Банк пропонував звільнити нежитлове приміщення в 30 (тридцяти) денний термін та повідомити Банк про таке звільнення. У випадку не звільнення нежитлового приміщення в добровільному порядку в зазначені в цьому листі терміни, банк буде змушений звернутися до судових органів для захисту своїх прав та інтересів.

Факт наявності заборгованості третьої особи за кредитними договорами № CM-SMEC00/009/2006 від 11.08.2006 р. та № CM-SMEC00/052/2008 від 23.04.2008 р. підтверджується Довідками ПАТ “ОТП Банк”№ 100-5/892 від 30.06.2011 р., № 100/5/891 від 30.06.2011 р. та № 100-5/2059 від 23.08.2011 р.

Таким чином, колегія суду не вбачає правових підстав для зобов'язання ПАТ “ОТП Банк” утриматись від вчинення дій по припиненню договору суборенди приміщення та виселенню.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції що, позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні вимог ст. 34 ГПК України на підтвердження своїх позовних вимог.

В свою чергу, щодо зустрічних позовних вимог, колегія суду вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ “ОТП Банк” було надіслано на адресу ТОВ «ЕКО» повідомлення № СОО-15/1/301 від 22.02.2011 р., № СОО-15/1/512 від 30.03.2011 р. про те, що банк починає звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежитлове приміщення загальною площею 1838,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, отже на підставі п. 9.3 Договору суборенди банк пропонував звільнити нежитлове приміщення в 30 (тридцяти) денний термін та повідомити банк про таке звільнення. Факт одержання зазначених повідомлень підтверджується Листом ТОВ “ЕКО” № 239 від 17.03.2011 р. на адресу ПАТ “ОТП Банк”.

Таким чином, судом першої інстанції було вірно встановлено, що Договір суборенди припинив свою дію-22.02.2011 р. на підставі п. 9.3 Договору суборенди, а ФОП ОСОБА_5 звернулася з позовом до суду про розірвання Договору на підставі п. 7.1.14 Договору суборенди-03.06.2011 р.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, а також враховуючи, що Договір суборенди припинив свою дію 22.02.2011 р., колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_5 про розірвання Договору суборенди.

Відповідно до ст. 786 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

ФОП ОСОБА_5 також було заявлено позовну вимогу про виселення ТОВ “ЕКО” з нежитлового приміщення площею 405,0 кв.м в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Як вже зазначалося, ПАТ “ОТП Банк” було надіслано на адресу ТОВ «ЕКО» повідомлення № СОО-15/1/301 від 22.02.2011 р., № СОО-15/1/512 від 30.03.2011 р. про те, що банк починає звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежитлове приміщення загальною площею 1838,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, отже, на підставі п. 9.3 Договору суборенди банк пропонував звільнити нежитлове приміщення в 30 денний термін та повідомити банк про таке звільнення.

Пунктом 3.2 Договору суборенди встановлено, що Орендар зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) днів з моменту припинення цього договору передати, а Орендодавець прийняти Приміщення, в стані не гіршому, ніж на момент його отримання, з урахуванням нормального зносу.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що ТОВ «ЕКО» не було звільнено приміщення станом на час розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи Листами на адресу ФОП ОСОБА_5 та ПАТ “ОТП Банк”.

Також, судом першої інстанції було вірно встановлено факт припинення дії Договору на підставі п. 9.3 Договору суборенди, отже, колегія суду погоджується, що зустрічні позовні вимоги про виселення ТОВ “ЕКО” з нежитлового приміщення площею 405,0 кв.м в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованними, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції ТОВ «ЕКО» не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 61/246 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про визнання відсутнім права на вчинення дій та визнання недійсним договору в частині; за зустрічним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», за участю третіх осіб, які не заявляють самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «ЕКО» - без задоволення.

Справу № 61/246 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
19985379
Наступний документ
19985381
Інформація про рішення:
№ рішення: 19985380
№ справи: 61/246
Дата рішення: 29.11.2011
Дата публікації: 21.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший