01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.11.2011 № 10/242-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипка І.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 - дов. б/н від 01.07.2011р.
від відповідача: ОСОБА_1 - дов. б/н від 03.01.2011р.
від третьої особи 1: не з'явились
від третьої особи 2: ОСОБА_2 - дов. № 43 від 16.08.2011р.
від прокуратури: Матвієць В.В. - посвідчення № 223 від 30.12.2008р.
розглянувши апеляційну скаргу
Заступника Прокурора Київської області
на ухвалу
Господарського суду Київської області
від 06.09.2011 року
у справі № 10/242-10 (суддя Привалов А.І.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-
2010» та Державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві»
про затвердження мирової угоди
за участю Прокуратури Київської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-
2010» (позивач)
до Державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» (відповідач)
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики України (третя особа 1)
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (третя особа 2)
про стягнення 1 110 559,39 грн.
В судовому засіданні 15.11.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2011 року затверджено мирову угоду у справі № 10/242-10, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010» та Державним підприємством «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» б/н від 25.07.2011р. на стадії виконання судового рішення в наданій сторонами редакції.
Не погоджуючись із даною ухвалою місцевого господарського суду, Заступник Прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу про затвердження мирової угоди від 06.09.2011 року у справі № 10/242-10, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Еліта-2010» та ДП «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» про затвердження мирової угоди.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, затверджуючи мирову угоду, Господарський суд Київської області не звернув увагу на те, що Державне підприємство «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» відповідно до статуту є державним унітарним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та підзвітне Міністерству агарної політики України, яке є його органом управління. Прокурор зазначає, що підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчуження нерухомого майна повинно здійснюватись за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.
Прокурор зазначає, що затверджуючи мирову угоду, суд фактично погодив відчуження майна за відсутності згоди органу управління державного підприємства - Міністерства аграрної політики України, без узгодження такого відчуження Фондом державного майна України та без врахування принципу застосування конкурентних способів у разі приватизації об'єктів незавершеного будівництва.
Суд помилково трактував зміст листа Міністерства аграрної політики України №37-31-1-13/9360 від 20.06.11р. як надану беззаперечну згоду ДП «БППСТ» на відчуження державного майна.
Однак, у зазначеному листі Міністерство аграрної політики України хоча і не вбачало обмежень щодо передачі об'єктів незавершеного будівництва в рахунок погашення заборгованості згідно рішення суду, але повідомляло, що при укладенні угоди доцільно врахувати особливості реалізації державної політики у сфері майна, що є загальнодержавною власністю. Також Мінагрополітики зобов'язувало провести відчуження об'єктів незавершеного будівництва відповідно до вимог законодавства.
Така позиція Міністерства аграрної політики України, на думку прокурора, не може розцінюватись як беззаперечна згода на відчуження об'єктів державного майна шляхом укладення мирової угоди на виконання судового рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2010 року апеляційну скаргу прокурора прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.11.2011р.
До початку судового засідання до відділу документального забезпечення від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 01.11.2011р. представники третіх осіб та прокуратури не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
В судовому засіданні від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи, яке колегією суддів задоволено та відкладено розгляд справи на 15.11.2011р.
В судове засідання 15.11.2011р. представники третьої особи 1 не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча повідомлені належним чином про місце, час та дату судового засідання.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.11.2011р. прокурор доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди відмовити.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.11.2011р. представник позивача заперечував проти доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.11.2011р. представник відповідача заперечував проти доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.11.2011р. представник третьої особи-2 доводи апеляційної скарги прокурора підтримав, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.11.2011р. представником прокуратури заявлено усне клопотання про надіслання у відповідності до ст. 90 ГПК України повідомлення про порушення законності сторонами справи в процесі укладення мирової угоди, яке колегією суддів залишено без задоволення з підстав його необґрунтованості.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи-2 та прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2011р. у справі № 10/242-10 стягнуто з Державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010» суму позики 1 108 738,81 грн., проценти за користування позикою 1 822,58 грн., державне мито 11 105,59 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.
05.07.2011р. до Господарського суду Київської області звернулись ТОВ «Еліта-2010» та ДП «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» з заявою в порядку ст. 121 ГПК України про затвердження мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення.
28.07.2011р. сторонами подано текст мирової угоди б/н від 25.07.2011р. (а.с. 134), в якому зазначено вартість об'єктів, що передаються в рахунок погашення заборгованості з урахуванням ПДВ-1 091 976,00 грн., а сума, що не покривається за рахунок переданого в погашення боргу майна - 29 924,98 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 121 ГПК України, мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2011 року затверджено мирову угоду у справі № 10/242-10, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліта 2010» та Державним підприємством «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» б/н від 25.07.2011р. на стадії виконання судового рішення в наданій сторонами редакції:
«МИРОВА УГОДА
на стадії виконання судового рішення
Білоцерківський р-н, смт. Терезине 25 липня 2011 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліта-2010", код ЄДРПОУ 36445897, що знаходиться за адресою: 09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2, в особі Кушнаренка О.О., що діє на підставі довіреності від 01.07.2011р., далі по тексту іменується «Стягувач», з однієї сторони, та
Державне підприємство «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві», код ЄДРПОУ 19427132, що знаходиться за адресою: 09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт. Терезине, вул. Польова, 2, в особі Грішиної H.O., що діє на підставі довіреності від 01.07.2011р., далі по тексту іменується «Боржник», з другої сторони, в подальшому разом іменовані Сторони,
що є сторонами виконавчого провадження № 25471117, відкритого державним виконавцем Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у справі про примусове виконання наказу №10/242-10, виданого 09.03.2011 року Господарським судом Київської області у справі № 10/242-10, яким було прийнято рішення від 08.02.2011р., що набрало законної сили 04.03.2011р., про стягнення з Державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» на користь ТОВ «Еліта-2010» суми позики в розмірі 1 108 736 грн. 81 коп., процентів за користування позикою в розмірі 1 822 грн. 58 коп., державного мита в розмірі 11 105 грн. 59 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.,
домовились про укладення Мирової угоди (далі - «Угода») на стадії виконання судового рішення на зазначених умовах:
1. Боржник приймає обов'язок в зв'язку із скрутним фінансовим становищем, в рахунок погашення заборгованості, що підлягає стягненню за Рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2011р., а саме: суми позики в розмірі 1 108 736 грн. 81 коп., процентів за користування позикою в розмірі 1 822 грн. 58 коп., державного мита в розмірі 11 105 грн. 59 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., передати Стягувачу у власність наступні об'єкти:
2. Приймання-передача вказаних вище об'єктів здійснюється за актом приймання-передачі протягом 10 календарних днів з моменту затвердження даної Угоди господарським судом Київської області.
3. Сума боргу, яка не покривається за рахунок переданого в погашення боргу майна, в розмірі 29 924,98 грн., відповідно до умов даної Угоди прощається Боржнику та не підлягає стягненню з Державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві».
4. Дана Угода набирає чинності з моменту прийняття господарським судом Київської області ухвали про затвердження даної Мирової угоди.
5. Сторони Мирової угоди підтверджують, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких інших осіб, в тому числі, держави.
6. Стягувач стверджує, що з моменту набрання чинності цією Угодою він відмовляється від примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 09.03.2011р. у справі № 10/242-10, після чого виконавче провадження відкрите державним виконавцем Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у справі про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 09.03.2011 року у справі № 10/242-10, підлягає закінченню.
7. Стягувач та Боржник також домовляються, що наслідком набуття чинності цією Угодою відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.
8. Сторони даної Угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї Угоди.
9. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї Мирової угоди. Наслідки затвердження цієї Мирової угоди Сторонам відомі.
10. Сторони підтверджують, що особи, які підписали від імені Сторін цю Мирову угоду, мають всі необхідні повноваження на підписання цієї Мирової угоди.
11. Мирова угода укладена в трьох оригінальних примірниках, українською мовою, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі сторін Угоди і один примірник для господарського суду Київської області.
Реквізити сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю
«Еліта -2010»
код ЄДРПОУ 36445897, що знаходиться
за адресою: 09133, Київська обл.,
Білоцерківський р-н, смт. Терезине,
вул. Першотравнева, 2
(підпис) ОСОБА_3
Державне підприємство
«Білоцерківське підприємство по
племінній справі у тваринництві»
код ЄДРПОУ 19427132, що знаходиться
за адресою: 09133, Київська обл.,
Білоцерківський р-н, смт. Терезине,
вул. Польова, 2 (підпис) ОСОБА_1».
Відповідно до зазначеної мирової угоди ДП «БППСТ» в рахунок погашення заборгованості, що підлягає стягненню за рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2011р., а саме - суми позики 1 108 736,81 грн., процентів за користування позикою 1 822,58 грн., державного мита 11 105,59 грн., витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., зобов'язано передати ТОВ «Еліта-2010» у власність 13 об'єктів незавершеного будівництва, вартістю 1 091 976,00 грн.
Задовольняючи заяву про затвердження мирової угоди, місцевий господарський суд виходив з наявності листа Мінагрополітики за № 37-31-1-13/9360 від 20.06.2011р., що є органом управління майна ДП «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» та якому відповідно до положень статуту останнього надано право надавати попередню згоду на відчуження майнових об'єктів.
Однак колегія суддів не може погодитись з позицією місцевого господарського суду, вважає її помилковою виходячи з наступного.
Відповідно до Статуту ДП «БППСТ», останнє створено згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 13.05.08р. № 296 та являється державним унітарним комерційним підприємством. Підприємство засноване на державній власності, підпорядковане та підзвітне Міністерству аграрної політики України, яке є його органом управління.
Згідно з п. 3.5 зазначеного Статуту підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майно має право лише за попередньою згодою органу управління майном до сфери управління якого воно належить, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені господарським кодексом України та іншими законами України.
Відчуження нерухомого майна здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного майна», зокрема, визначено, що приватизація здійснюється на основі принципу застосування переважно конкурентних способів у разі приватизації об'єктів незавершеного будівництва.
Згідно із ст. 7 вказаного закону державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств; здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її кордоном.
Державні органи приватизації не мають права втручатися в діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України та установчими документами цих підприємств.
Відповідно до п. 5 ст. 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим кодексом та іншими законами.
Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд не врахував вищевикладені положення Статуту ДП «БППСТ» та вимоги законодавства та фактично погодив відчуження майна за відсутності згоди органу управління державного підприємства - Міністерства аграрної політики України, без узгодження такого відчуження Фондом державного майна України та без врахування принципу застосування конкурентних способів у разі приватизації об'єктів незавершеного будівництва.
Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд помилково трактував зміст листа Міністерства аграрної політики України № 37-31-1-13/9360 від 20.06.11 як надану беззаперечну згоду ДП «БППСТ» на відчуження державного майна.
Однак, у зазначеному листі Міністерство аграрної політики України хоча і не вбачало обмежень щодо передачі об'єктів незавершеного будівництва в рахунок погашення заборгованості згідно рішення суду, але повідомляло, що при укладенні угоди доцільно врахувати особливості реалізації державної політики у сфері майна, що є загальнодержавною власністю. Також Мінагрополітики зобов'язувало провести відчуження об'єктів незавершеного будівництва відповідно до вимог законодавства.
Така позиція Міністерства аграрної політики України не може розцінюватись як беззаперечна згода на відчуження об'єктів державного майна шляхом укладення мирової угоди на виконання судового рішення.
З огляду на викладені норми статуту державного підприємства та законодавства України, у зв'язку з відсутністю погодження Фонду державного майна України на відчуження ДП «БППСТ» об'єктів незавершеного будівництва, є неправомірним укладення мирової угоди між ТОВ «Еліта-2010» і ДП «БППСТ» в процесі виконання рішення суду від 08.02.11р. у справі № 10/242-10 та затвердження цієї мирової угоди місцевим господарським судом.
Також колегія Київського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не звернуто увагу на вимоги частин 2, 3 ст. 331 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо прийняття цього майна до експлуатації передбачено договором або законом. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ст. 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом.
Тобто до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Передумовою для прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва є документи про правильність виконання технологічних процесів, інженерно-конструктивного поєднання між собою будівельних матеріалів, відповідність будівлі державним стандартам, нормам і правилам, відповідність матеріалів державним стандартам, технічним умовам, технологічним регламентам, забезпечення необхідної міцності, стійкості та подальшої експлуатаційної надійності.
Так, згідно ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифікату відповідності, який видається державними інспекціями архітектурно-будівельного контролю. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина 2 п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.04 № 1243 передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення.
Таким чином, представник боржника ДП «БППСТ» в особі ОСОБА_1, за відсутності правовстановлюючих документів на об'єкти незавершеного будівництва, що згідно мирової угоди передавались у власність ТОВ «Еліта-2010», не вправі була укладати мирову угоду в зазначеній редакції, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.
Крім того, згідно частин 2, 3 ст. 78 Господарського кодексу України до затвердження мирової угоди сторін господарський суд перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватись лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.
Оскаржувана ухвала суду є такою, що стосується прав та обов'язків територіальної громади смт. Терезине, яку згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представляє Терезинська селищна рада, оскільки щонайменше громадян даного селища позбавлено права на безоплатну передачу в комунальну власність об'єкту соціальної сфери, а саме - дороги і площадки, підвідний газопровід, зовнішні мережі з свердловинами та протирадіаційне укриття.
Так, зокрема, згідно ст.ст. 2, 19 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» у процесі приватизації майна державних підприємств об'єкти соціально-побутового призначення, інженерні мережі та споруди комунального господарства, включаючи побудовані за рахунок коштів фонду соціального розвитку, передаються органами приватизації в комунальну власність за згодою власників підприємств.
Натомість, факти непогодження мирової угоди щодо відчуження державного майна Міністерством аграрної політики України і регіональним відділенням ФДМ України свідчать про те, що мирова угода всупереч ч. 3 ст. 78 ГПК України не стосується лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову, а стосується осіб, які не були сторонами і третіми особами у справі.
Отже, лист Міністерства аграрної політики України № 37-31-1-13/9360 від 20.06.11р. не можна розглядати як беззаперечну згоду ДП «БППСТ» на відчуження державного майна, тому колегія суддів дійшла висновку про безпідставність його застосування судом першої інстанції.
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до п. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Київської області від 06.09.2011 року у справі № 10/242-10 прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню в повному обсязі, а у задоволенні заяви ТОВ «Еліта-2010» і ДП «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» про затвердження мирової угоди слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Заступника Прокурора Київської області задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 06.09.2011 року про затвердження мирової угоди у справі № 10/242-10 скасувати.
3. У задоволенні заяви ТОВ «Еліта-2010» і ДП «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» про затвердження мирової угоди відмовити.
4. Матеріали справи № 10/242-10 повернути до Господарського суду Київської області.
5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 29.11.2011р.
Головуючий суддя
Судді