донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.12.2011 р. справа №8/141/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.
Колядко Т.М., Ломовцевої Н.В.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача:ОСОБА_1 -за довіреністю №б/н від 07.03.11 р.
від третьої особине з»явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми «АГРО», м. Луганськ
на рішення господарського судуЛуганської області
від13.10.2011 р.
по справі№ 8/141/2011 (суддя Середа А.П.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА», м. Рівне
до Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми «АГРО», м. Луганськ
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ
простягнення 200521 грн. 28 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА», м. Рівне, звернулося до господарського суду Луганської області із позовом до Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми «АГРО», м. Луганськ, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ, про стягнення з відповідача курсової різниці у сумі 159469,96 грн., пені у сумі 25123,38 грн., 3% річних у сумі 3188,56 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 12739,38 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №01-14-08, укладеного між сторонами 28.03.08 року, та рішення господарського суду Луганської області від 19.03.09 року по справі №4/234.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.10.2011 р. по справі № 8/141/2011 (суддя Середа А.П.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА», м. Рівне, задоволені.
Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду Луганської області не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011 р. по справі № 8/141/2011 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вважає те, що рішення господарського суду Луганської області є необґрунтованим та незаконним, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю з'ясовані обставинам, що мають значення для справи, а також не належним чином оцінені докази.
Крім того, апелянт стверджує про те, що необхідною умовою для стягнення боргу з урахуванням курсової різниці є встановлення сторонами у зобов»язанні грошового еквіваленту в іноземній валюті. А також останній вказує, що боржник повинен виконувати зобов»язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховується, що призвело до прийняття незаконного рішення та відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011 р.
Водночас в апеляційній скарзі заявник просив Донецький апеляційний господарський суд відновити пропущений строк для апеляційного оскарження, посилаючись на те, що особами, які мають право на оскарження та підпис апеляційної скарги знаходились у відрядженні та лікарняному, що й призвело до попущення встановленого строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.10.11 р. Приватному підприємству сільськогосподарської виробничої фірми «АГРО», м. Луганськ, відновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011 р. по справі № 8/141/2011.
22 листопада 2011 року від представника позивача до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011 р. законним та обґрунтованим, у зв'язку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є.(головуючий), Колядко Т.М., Ломовцева Н.В.
Представник позивача та представник третьої особи у судове засідання 12.12.11 р. не з'явилися, причин нез'явлення апеляційному суду не повідомили.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.12.11 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011 р. по справі № 8/141/2011 та в задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника позивача та представника третьої особи не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.08 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (далі-Продавець) та Приватним підприємством сільськогосподарська виробнича фірма "АГРО" (далі - Покупець) у простій письмовій формі укладено договір №01-14-08 купівлі-продажу товару (далі-Договір), який визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (далі -Товар) на умовах відстрочення платежу (п.1.1).
З договору вбачається, що його сторони досягли домовленості щодо асортименту, кількості та якості товару (розділ 2), умов передачі останнього (розділ 3), приймання його за кількістю та якістю (розділ 4).
Відповідно до п.5.1 Договору, покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною у додатках, та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно із п.5.2 Договору, товар оплачується покупцем у національній валюті.
Відповідно до п. 6.1 Договору, покупець зобов'язаний здійснити оплату товару у строки та на умовах, вказаних у п.5 цього Договору.
Пунктами 8.1 та 8.2 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством. За прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони домовилися, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (п.8.3 Догвоору).
Згідно із п.8.5 Договору, Покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві у повному обсязі усі збитки, що можуть бути понесені ним при невиконанні чи неналежному виконанні покупцем умов даного договору.
До Договору маються 2 додатки.
Як вбачається з примітки до додатку №1 цього Договору, сторони домовилися, що у тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання Договору сторонами, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовується формула =(А1/А2) х В, де:
S -ціна на момент проплати;
В -ціна на момент підписання;
А1 -курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей;
А2 -курс НБУ долара США до гривні на день підписання договору.
Рішенням господарського суду Луганської від 19.03.09 року по справі №4/234 за позовом ТОВ "Тридента Агро" до ППСВФ "Агро", яке набрало законної сили, позов задоволено частково, а саме - з відповідача стягнуто на користь позивача основний борг за поставлений товар у сумі 159340,86 грн., пеню за період з 16.11.08 року по 10.12.08 року у сумі 4897,34 грн., 3% річних за період з 15.11.08 року по 10.12.08 року у сумі 612,54 грн., інфляційні нарахування за період з 16.11.08 року по 10.12.08 рок у у сумі 4566,47 грн., штраф у сумі 18537,75 грн., державне мито у сумі 1880,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 62,97 грн., - а разом 189898,38 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.11 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (далі-Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІСАВА" (далі-Новий кредитор) у простій письмовій формі укладено угоду №50-01/ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (далі-Угода).
Відповідно до умов Угоди, Первісний кредитор відступив Новому кредиторові право вимоги до Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми «АГРО» виконання зобов'язання, набутого Первісним кредитором на підставі Договору №01-14-08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 28.03.08 року, - при цьому Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми у розмірі, визначеному у пункті 2.1 цієї Угоди.
Згідно із пунктом 2.1 Угоди, вартість зобов'язання, що відступається, становить 200521,28 грн.
Відповідно до п.2.2 вищезазначеної Угоди, вказана сума являє собою загальну суму штрафних санкцій (курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних втрат), що нараховані Товариством "Тридента Агро" відповідно до умов та норм чинного законодавства України.
Таким чином, згідно із пунктом 2.3 Угоди, яка є розшифровкою суми в 200521,28 грн., вказаної у п.2.1, сторони нарахували відповідачеві:
пеню за період з 11.12.08 року по 01.04.11 року у сумі 25123,38 грн.;
3% річних за період з 11.12.08 року по 01.04.10 року у сумі 3188,56 грн.;
інфляційні нарахування (втрати) за період з січня 2009 року по березень 2010 року у сумі 12739,38 грн.;
курсову різницю (гривня до долару США) згідно із датами оплати (07.04.08 року; 14.05.08 року; 24.11.08 року; 04.12.08 року; 23.12.08 року; 24.12.08 року; 25.12.08 року; та інші, -аж до 02.04.10 року) у сумі 159469,96 грн.
28 січня 2011 року Первісний кредитор передав Новому кредиторові пакет документів на підтвердження права вимоги до боржника. 31.01.11 року Первісний кредитор письмово повідомив боржника про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).
Частиною 1 ст. 628 вищезазначеного Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, укладений між третьою особою та відповідачем 28.03.08 року Договір №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу є таким, що відповідає приписам чинного законодавства, у тому числі - в частині приміток до додатків №№ 1 та 2 до нього щодо сплати покупцем курсової різниці між гривнею України та доларом США.
Отже, така домовленість сторін відповідає статті 533 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Також, укладений між третьою особою та відповідачем Договір №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.03.08 року не містить заборони заміни кредитора, що відповідає приписам ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України.
Згідно із п.1 п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, якою врегульовано підстави заміни кредитора у зобов'язанні, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Відповідно до ч.1 ст. 513 вищезазначено кодексу, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 Цивільного кодексу Уккраїни передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 цього Кодексу, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Матеріали справи свідчать про те, що Первісний кредитор письмово повідомив Боржника про заміну кредитора у зобов'язанні та документально підтвердив обґрунтованість свого права вимоги до боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 518 Цивільного кодексу України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме - Договору купівлі-продажу №01-14-08 від 28.03.08 року, сторони у належній формі досягли домовленості щодо відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору (п.8.1), у тому числі щодо стягнення пені (п.8.2).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.
Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, п. 8.3 Договору сторони встановили, що відповідно до ст.259 Цивільного кодексу України, строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
Крім того, слід зазначити також, що Покупець зобов'язався відшкодувати Продавцеві у повному обсязі усі збитки, що можуть бути понесені ним при невиконанні чи неналежному виконанні Покупцем умов даного Договору.
Таким чином, відповідно до п.2 ст. 232 Господарського кодексу України, сторони дійшли згоди, що збитки стягуються у повній сумі понад штрафні санкції.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем було заявлено вимогу, щодо стягнення суми пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та курсової різниці.
На підставі рішення господарського суду від 19.03.09 року по справі №4/234 пеня, 3% річних та інфляційні нарахування стягнуті за період з 15-16.11.08 року по 10.12.08 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач по даній справі (№8/141/2011) основний борг сплатив лише 02.04.10 року, що документально підтверджується листом ВДВС від 13.04.10 року за вих. №8-499. Таким чином, позивач по цій справі застосував період нарахування з 11.12.08 року по 01.04.10 року, що відповідає її фактичним обставинам та наявним доказам, у зв»язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача курсової різниці в сумі 159469,96 грн.
Разом з тим, апелянт у своїй скарзі стверджує про відсутність його вини у несвоєчасному виконанні наказу господарського суду №4/234 від 30.03.09 року та про неправомірність нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за період, коли у провадженні господарського суду Луганської області знаходилася справа №22/11б про банкрутство ППСВФ «АГРО».
З матеріалів справи вбачається, що вказана справа була порушена господарським судом 13.03.09 року, при цьому пунктом 3 резолютивної частини ухвали про порушення введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду від 17.12.09 року заяву про порушення справи №22/11б залишено без розгляду, мораторій на задоволення вимог кредиторів скасовано.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів, це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
При цьому, виходячи зі змісту абз.2 ч.2 п. 4 ст. 12 Закону протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже, нарахування позивачаем та пред»явлення до стягнення з відповідача пені, визначеної за період, у який діяв мораторій тна задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство відповідача, не узгоджується із приписами вищезазначених норм та не є обґрунтованим.
З огляду на викладене позовні вимоги позивача, щодо стягнення пені за період з 16.11.2008р. по 01.04.2010р. в розмірі 25123,38 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 11939,02грн., за період з 11.12.08 р. по 12.03.09 р. та з 17.12.09 р. по 01.04.10 р., коли мораторій у справі про банкрутство відповідача не діяв.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3188, 56 грн. та індекс інфляції в розмірі 12739,38 грн. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 77,57грн. та індексу інфляції в розмірі 571,44грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки за своєю правовою природою дані нарахування не є неустойкою або іншими штрафними санкціями.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає вимоги позивача такими що підлягають частковому задоволенню.
За даних обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми «АГРО», м. Луганськ, підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011 р. по справі № 8/141/2011 підлягає скасуванню в частині стягнення з Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми «АГРО», м. Луганськ, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА», м. Рівне, пені в сумі 13184,36 грн., нарахованої в період дії мораторію у справі про банкрутство відповідача за період з 11.12.08 р. по 12.03.09 р. та з 17.12.09 р. по 01.04.10 р.
В решті позовних вимог рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА», м. Рівне та Приватне підприємство сільськогосподарської виробничої фірми «АГРО», м. Луганськ, пропорційно.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми «АГРО», м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011 р. по справі № 8/141/2011 -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011 р. по справі № 8/141/2011 в частині стягнення з Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми «АГРО», м. Луганськ, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА», м. Рівне, пені в розмірі 13184 грн.36 коп.- скасувати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАВА", (ідентифікаційний код 33408742, яке знаходиться за адресою: місто Рівне, вул. Кавказька, 2) на користь Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "АГРО", (ідентифікаційний код 30877035, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. 50 лєтія оборони Луганська, 9,) 65,92 грн. -суму судового збору за подання апеляційної скарги.
В решті позовних вимог рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011 р. по справі № 8/141/2011 - залишити без змін.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Т.М.Колядко
Суддя Н.В.Ломовцева
Надруковано 6 прим.:
1. Позивачу;
1. Відповідачу;
1. 3-й особі
1. У справу,
1. ДАГС,
1. ГСЛО