Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" грудня 2011 р. Справа № 5023/8586/11
вх. № 8586/11
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 довіреність №64/1134 від 15.11.11 р.ОСОБА_2 довіреність №64/644 від 15.06.11 р.;
3-ї особи < Текст > відповідача - не з"явився; 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Фізіко-технічного інституту низьких температур ім. Б. І. Вєркіна Національної академії наук України, м. Харків 3-я особа < Текст >
до Акціонерного товариства "Спаеро Плюс", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів
Фізіко - технічний інститут низьких температур ім. Б. І. Вєркіна Національної академії наук України (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Акціонерного товариства "Спаеро Плюс" заборгованості у розмірі 26 567,46 грн. та пені у розмірі 2 400,09 грн., які виникли унаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань згідно договору оренди №6 від 16.01.09 р., який укладено між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 289,67 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Присутні представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили позов задовольнити повністю. Надали у судовому засіданні докази надсилання позовної заяви відповідачу - Акціонерному товариству "Спаеро Плюс" за належною юридичною адресою: м. Харків, вул. Новгородська, 1. Також у судовому засіданні надали розрахунок пені за вх.№36399, який долучено судом до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.
16 січня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №6 нерухомого майна, що знаходиться на балансі ФТІНТ НАН України, який віднесених до ії відання НАН України. 31 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору з 01 січня 2010 року до 31 грудня 2011 року.
Відповідно умов вищевказаного договору позивач (орендодавець) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно розміщене за адресою: м. Харків, 61103, пр. Леніна, 47, нежитлове приміщення корпусу ЖА-300 загальною площею 210,6 кв.м., на третьому поверсі корпусу ЖА-300, що перебуває на балансі ФТІНТ НАН України, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна становить станом на 28 листопада 2008 року 582 000,00 грн.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше підписання сторонами: цього Договору та акту приймання - передачі Майна.
Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 16.01.2009 р.
Відповідно до п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Орендар не має права викупу орендованого приміщення, власником Майна залишається територіальна громада м. Харкова, а Орендар користується ним протягом строку дії договору оренди.
Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 01.10.95 р. №786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - грудень 2008 р. (на момент укладення Договору) 35, 86 грн. за 1 кв.м, а за всю орендовану площу 7552,12 грн. та ПДВ 1510,42 грн., а всього 9062,54 грн.;
Крім того орендар сплачує (відшкодовує) орендодавцю по розрахунку орендодавця:
- відшкодування комунальних платежів;
- відшкодування податку на землю;
- відшкодування збору за спеціальне використання водних ресурсів;
- відшкодування на утримання будинку та прилеглої території, інженерних мереж спільного користування тощо (експлуатаційні витрати);
- відшкодування вартості експертної оцінки наданого в оренду майна;
- інші витрати по розрахункам Орендодавця, пов"язані з діяльністю орендаря і по узгодженню з ним.
Відповідно п.5.1.4 договору орендар зобов"язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за цим договором.
Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, та як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 26 567,46 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до боржника (відповідача) з Претензією за вих. № 64/501 від 29.07.2001 р. в порядку ст. 6 ГПК України), про що свідчить реєстр поштових відправлень, але ж відповідач на претензію не відреагував та суму боргу не сплатив
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 26 567,46 грн. (орендна плата, податок на землю, плата за комунальні послуги та воду) обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім того прокурором та позивачем заявлена до стягнення пеня у розмірі 2400,09 грн.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.3.6. договору оренди, орендна плата, а також інші платежі, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягають індексації і стягуються на користь Балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, згідно п. 3.6. договору оренди, розмір пені нарахований за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року і становить 2 400,09 грн.
Однак розрахунок позивача був зроблений без врахування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань".
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2016,87 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
В решті частині задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 383,22 грн. позовні вимоги є безпідставними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, в зв"язку з чим не пілягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Спаеро Плюс" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 1, код ЄДРПОУ: 22648763, рахунок № 26006201661001 "Приватбанк", МФО 351533) на користь Фізіко-технічного інституту низьких температур ім. Б. І. Вєркіна Національної академії наук України (61103, м. Харків, пр. Леніна, 47, ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 03534601 р/р 31257274210094) суму заборгованості з орендної плати та податку на землю у розмірі 14 521,57 грн.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Спаеро Плюс" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 1, код ЄДРПОУ: 22648763, рахунок № 26006201661001 "Приватбанк", МФО 351533) на користь Фізіко-технічного інституту низьких температур ім. Б. І. Вєркіна Національної академії наук України (61103, м. Харків, пр. Леніна, 47, ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 03534601 р/р 31257274210094) суму заборгованості з плати за комунальні платежі та воду у розмірі 12 045,89 грн., пеню у розмірі 2 016,87 грн., державне мито у розмірі 285,84 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовити.
Суддя (підпис< Текст > Светлічний Ю.В.
Справа №5023/8586/11
Повне рішення складене 13 грудня 2011 року.