Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" грудня 2011 р. Справа № 5023/9411/11 вх. № 9411/11
Суддя господарського суду Тихий П.В.
при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився ; відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Альфа Хімгруп", м. Київ до ФГ "AURUM", с. Олександрівка про стягнення коштів
Позивач просить суд стягнути з Фермерського господарства «Аурум» (код ЄДРПОУ 30916539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Хімгруп» (код ЄДРПОУ 37250244) заборгованість у розмірі 24 700,21 грн. та судові витрати.
Розгляд справи було призначено на 05.06.11 р.
Позивач надав суду додаткові пояснення по справі (вх. №24128 від 05.12.11р.).
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконав.
В судовому засіданні, яке розпочалося 05.12.11р. було оголошено перерву до 06.12.11 р.
Представники сторін в судове засідання після перерви не з"явились.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
До початку судового засідання (в позовній заяві) позивач заявив клопотання про забезпечення позову, але оскільки суду не було надано доказів, що підтверджують наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, суд відмовив позивачеві у задоволенні вказаного клопотання.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, надані в судовому засіданні 05.12.11р., суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагросервіс» поставило, а Фермерське господарство «Аурум» отримало товар на загальну суму 36 700,21 грн.
Зокрема, ТОВ «Хімагросервіс» поставило, а Відповідач отримав товар - засоби захисту рослин : 08.06.2011р. згідно видаткової накладної № 4720 від 08.06.2011р. на суму 20 700,08 грн., 20.06.2011р. згідно видаткової накладної№ 5159 від 20.06.2011р. на суму 16000,13 грн.,
Відповідач здійснив оплату Товару лише частково, на суму 12 000,00 грн.
01 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагросервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Хімгруп» (Позивач) було укладено Договір про відступлення права вимоги № X1711, відповідно до якого ТОВ «Хімагросервіс» передало, а Позивач прийняв право вимоги до Відповідача за вказаним зобов'язанням в розмірі 24700,21 грн.
Таким чином, на даний момент існує зобов'язання Відповідача перед новим кредитором - Позивачем щодо сплати заборгованості за товар, що був поставлений ТОВ «Хімагросервіс».
На час подання цієї позовної заяви заборгованість ФГ «Аурум» перед ТОВ «Альф Хімгруп» складає 24 700,21 гривень.
20 жовтня 2011 року Відповідачу було направлено лист вимогу та претензію про оплату заборгованості.
Проте у строк, встановлений законодавством Відповідач не здійснив оплату заборгованості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він відповідає вимогам ст. 207 ЦК України. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За загальним правилом ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом, але рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. В разі недодержання сторонами письмової форми правочину, для з'ясування факту його вчинення та змісту слід застосовувати за аналогією ч. 2 ст. 205 ЦК України. Поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, може доводитись письмовими та іншими доказами, крім свідчень свідків.
Враховуючи, що видаткові накладні містять найменування продукції, її кількість, ціну, підписані представниками як первісного кредитора ТОВ «Хімагросервіс» так і відповідача та скріплені їх печатками, то між сторонами мав місце факт укладання правочину.
У відповідності із ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, Позивач є належним кредитором Відповідача за простроченим зобов'язанням.
Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 24700,21 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.
За таких обставин, судові витрати на сплату держмита у розмірі 247,00 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. та інші витрати, а саме, витрати позивача в розмірі 167,74 грн. (витрати на проїзд Київ-Харків згідно проїзного документа №628973) та в розмірі 136,51 грн. (витрати на проїзд Харків-Київ згідно проїзного документа №628974), підлягають віднесенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства «Aurum» (62214, Харківська обл., Золочівський р-н. с Олександрівка, вул. Чадунелі буд. 21, Код ЄДРПОУ 30916539 рах. 260093013704 в ВАТ "ДОБУ", м. Харків, МФО 351823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Хімгруп» (03680, м. Київ, вул. Горького 172-А Адреса для кореспонденції: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 28, 9 поверх, код ЄДРПОУ 37250244, рах. 26007301362889 в Залізничному відділенні ПІБ м Києва, МФО 322153) 24700,21 грн. заборгованості, 247,00 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 304,25 грн. інші судові витрати.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Тихий П.В.
повний текст рішення складено 12.12.2011р.