Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" грудня 2011 р. Справа № 5023/9517/11
вх. № 9517/11
Суддя господарського суду Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Болтенко А.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за дорученням, 3-ї особи < Текст > відповідача - не з"явився, 3-ї особи - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерев"яні традиції", с. Революційне 3-я особа < Текст >
до Революційної сільської ради Вовчанського району Харківської області, с. Революційне
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків
про визнання права власності, -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на котедж літ. «А-2» загальною площею 304,0 кв.м., основною площею 113,1 кв.м. та допоміжною - 190,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., Вовчанський р-н., село Революційне, вул. Росяна, буд. 6. Судові витрати позивач просить суд залишити за ним. Позов обгрунтований ст.ст. 182, 331, 376, 392 ЦК України.
До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
12.12.2011 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.
Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.
12.12.2011 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що залишає розгляд спору на розсуд суду та просить суд розглядати справу без участі представник5а відповаідача в судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.
Суд, дослідивши відзив, долучає його до матеріалів справи та враховуючи те, що відповідно до статті 22 ГПК України, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, знаходить правові підстави для задоволення клопотання відповідача як такого, що не суперечить нормам діючого законодавства.
12.12.2011 року до господарського суду від третьої особи надійшов відзив на ползовну заяву, в якому вона надає пояснення щодо суті спору, вважає, що позов не підлягає задоволенню та просить суд розглядати справу без участі представника третьої особи в судовому засіданні.
Суд, доялідивши відзив, долучає його до матеріалів справи та враховуючи те, що відповідно до статті 22 ГПК України, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, знаходить правові підстави для задоволення клопотання третьої особи як такого, що не суперечить нормам діючого законодавства.
В судовому засіданні 12.12.2011 року представник позивача підтримує позов у повному обсзя та просить суд його задовольнити.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
На підставі розпорядження Вовчанської райдеоржадміністрації № 136 від 04.02.2010 року, між ДП "Вовчанське лісове господарство" та ТОВ "Дерев"яні традиції" 05.02.2010 року був укладений договір № 59 довгострокового тимчасового користування лісовоюділянкою загальною площею 13,0961 га, яка передається позивачу терміном на 49 років.
Так, використовуючи своє право передбачене ст. 95 Земельного кодексу України, а саме: землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати житлові будинки, будівлі, споруди та інші права, позивач власними зусиллями, за власні кошти та господарським способом здійснив будівництво котеджу літ. «А-2» загальною площею 304,0 кв.м., основною площею 113,1 кв.м. та допоміжною - 190,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., Вовчанський р-н., село Революційне, вул. Росяна, буд. 6.
На замовлення позивача, КП "Вовчанське БТІ", провело технічну інвентаризацію та видало технічний паспорт. Згідно технічного паспорту заінвентаризовано будівлю котеджу літ. «А-2» загальною площею 304,0 кв.м., основною площею 113,1 кв.м. та допоміжною - 190,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., Вовчанський р-н., село Революційне, вул. Росяна, буд. 6.
Позивачем було отримано технічний висновок ТОВ "Харківреконструкція" (державна ліцензія АВ № 490969 від 20.11.2009 року), в якому зазначено, що загальний технічний стан основних будівельних конструкцій котеджу літ. «А-2» загальною площею 304,0 кв.м., основною площею 113,1 кв.м. та допоміжною - 190,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., Вовчанський р-н., село Революційне, вул. Росяна, буд. 6 - задовільний та придатний для подальшої експлуатації. Експлуатація будівлі не суперечить будівельно-технічним, санітарним та протипожежним нормам.
Позивачем на адресу Революційної сільської ради (відповідач) був направлений лист з проханням видати свідоцтво про право власності на котедж літ. «А-2» загальною площею 304,0 кв.м., житловою площею 113,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., Вовчанський р-н., село Революційне, вул. Росяна, буд. 6, але даний лист по теперішній час не розглянутий. Рішення щодо видачі свідоцтва про право власності на котедж не прийняте, документів, які посвідчували за позивачем право власності на котедж літ. «А-2» загальною площею 304,0 кв.м., житловою площею 113,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., Вовчанський р-н., село Революційне, вул. Росяна, буд. 6, відповідачем не видані.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей належать об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року та пункту 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб.
Частиною 1 статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно статті 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (стаття 376 ЦК України).
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Ст. 182 ЦК України передбачається обов'язкова державна реєстрація виникнення права власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.10 Додатку 1 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (у редакції наказу від 28.01.2003 року № 6/5) підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто правовстановлюючим документом, може бути рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Частина 5 статті 11 ЦК України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи те, що позивач не наполягає на стягненні судових витрат з відповідача, суд залишає ці витрати за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 181, 316, 317, 331, 376 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
< Текст >
Клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника в судовому засіданні - задовольнити.
Клопотання третьої особи про розгляд справи без участі її представника в судовому засіданні - задовольнити.
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Товариством з обмеженою відповівдальністю "Дерев"яні традиції" (62550, Харківська область, Вовчанський район, с. Революційне, вул. Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 34678437) право власності на котедж літ. «А-2» загальною площею 304,0 кв.м., основною площею 113,1 кв.м. та допоміжною - 190,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Вовчанський район, село Революційне, вул. Росяна, буд. 6.
Суддя (підпис< Текст > Погорелова О.В.
Повний текст рішення складений та підписаний 12 грудня 2011 року