Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" грудня 2011 р. Справа № 5023/8001/11
вх. № 8001/11
Суддя господарського суду Бринцев О.В.
при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1. за довіреністю № 01-50 від 11.11.2011р.;
3-ї особи < Текст > відповідача - не з"явився 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Монтажно-технологічне управління "СОЮЗ", м. Харків 3-я особа < Текст >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоград", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів
27.09.2011р. позивач - ВАТ "Монтажно-технологічне управління "Союз" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ "Енергоград". У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача - ТОВ "Енергоград" на користь позивача - ВАТ "Монтажно-технологічне управління "Союз" суму боргу за договором оренди приміщень № 10 від 31.03.2008 р. у розмірі 23749,82 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 759-786 ЦК України. Стверджує, що відповідач з грудня 2008 року орендну плату не сплачує, чим порушує права позивача.
Ухвалою від 14.11.2011р. судом було здійснено заміну відповідача ТОВ «Енергоград» на належного відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБП Енергоград» (Ідент. код 35702334).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову, через канцелярію суду супровідним листом (вх.24075) надав розрахунок інфляційних та уточнений розрахунок пені, а також копії рахунок-фактур по опаленню.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 14.11.2011р. за належною адресою відповідача, що підтверджуються наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Ухвала від 14.11.2011р., направлена на адресу відповідача, повернулась до господарського суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не знайдено".
Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Ухвалою суду від 14.11.2011 року суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
31 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Монтажно-технологічне управління "Союз" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБП Енергоград" (відповідач по справі) був укладений договір оренди № 10, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв по акту в строкове платне користування з 01.04.2008р. приміщення площею 79,7 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Київська, 15.
Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі, підписаного сторонами 01.04.2008р.
Відповідно до п. 6.1. договору оренди він діє з 01.04.2008р. по 31.12.2008р.
Однак, дія договору оренди була продовжена у відповідності до п. 6.2. договору, яким встановлено що, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору ні одна з сторін не заявить про розірвання договору, він пролонгується до 31.12.2009р.
Позивач зазначає, що договір було розірвано 01.10.2009р.
Згідно з п. 3.1. договору оренди за користування приміщенням та прилеглою територією відповідач сплачує позивачу орендну плату в розмірі 1594,00 грн. за календарний місяць, з урахуванням ПДВ 265,67 грн.
Відповідно до п. 3.2. договору оплата за користування приміщенням вноситься щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця.
У відповідності до п. 3.3. договору щоквартально на орендну плату нараховується додаткова плата з урахуванням індексу інфляції і на цю суму виставляється рахунковий рахунок.
У відповідності до п. 5.2. договору за несплату орендних платежів в строки, встановлені договором, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно до п. 5.3. договору за невиконання будь-яких зобов"язань, передбачених договором. винна сторона сплачує неустойку в розмірі 0,5% від щомісячної орендної плати.
Позивач свої зобов'язання за договором оренди виконав в повному обсязі, однак, відповідач в порушення умов договору вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим 15 січня 2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 01-08 про необхідність погасити заборгованість перед позивачем в сумі 21737,65 грн., з урахуванням пені та інфляційних.
Між сторонами було підписано графік погашення заборгованості станом на 01.01.2010р., яким відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем та зобов'язувався її погасити до липня 2010 року.
На момент звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем залишається несплаченою.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, позовні вимоги позивача в сумі 20722,00 грн. основної заборгованості по орендній платі обгрунтовані, не спростовані відповідачем та суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.
Відповідно до п. 5.2. договору за несплату орендних платежів в строки, встановлені договором, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.3. договору за невиконання будь-яких зобов"язань, передбачених договором. винна сторона сплачує неустойку в розмірі 0,5% від щомісячної орендної плати.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання повинно мало бути виконано.
У відповідності пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо.
З огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд перевірив обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування суми пені, і ухвалою від 29.09.2011р. витребував у позивача докладний і обґрунтований розрахунок пені за кожним платежем окремо (із зазначенням дат, з яких починається нарахування пені, дат, в які закінчується нарахування, кількості днів нарахування, сум боргу на які нараховується пеня (із зазначенням нарахованих та сплачених сум), розміру ставки пені (із зазначенням розміру облікової ставки на НБУ на рік та відповідно розрахованої ставки пені на день) підсумкової суми пені за кожний період нарахування та підсумкової суми пені заявленої до стягнення).
Із розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою та уточненого розрахунку наданого супровідним листом (вх.24075) вбачається, що пеня нарахована в сумі 1660,00 грн., однак із розрахунку не вбачається за який період нараховано пеню, відповідає розрахунок пені строкам позовної давності чи ні, а також чи не перевищує розмір пені подвійної облікової ставки НБУ.
Отже, позивачем на вимогу суду в обгрунтування заявлених позовних вимог в частині заявленої суми пені не надано належного обгрунтованого розрахунку, в зв"язку з чим враховуючи Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/334, з урахуванням останніх змін і доповнень від 27.03.2009р. № 01-8/186, суд застосовує в такому разі приписи п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України та залишає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1660,09 грн. без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
За таких підстав, нарахована позивачем сума інфляційних вимтрат на суму заборгованості по орендній платі в сумі 707,73 грн. (355,46 грн. за 2008р. та 352,27 грн. за 2009р.) обгрунтована та підлягає задоволенню судом.
Щодо позовних вимог в частині заявлених позивачем до стягнення 660,00 грн. заборгованості по сплаті за опалення, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, оскільки сплата зазначених витрат не передбачена умовами договору оренди і суд вважає їх такими, що не обгрунтувані, не підтверджені наявними матеріалами справи.
Крім того, суду зазначає, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611, 625, 759 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
< Текст >
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБП Енергоград" (Ідент. код 35702334, адреса: 61020, м. Харків, пр. Ілліча, б. 77, п/рахунок 2600789548 в ВАТ «Райфайзн Банк «Аваль», ІПН 357023320351) на користь Відкритого акціонерного товариства «Монтажно-технологічне управління "Союз" (61010, м. Харків, вул. Київська, б.15, р/р 26001304810328 Філія «Відділення ПАТ Промінвест» в м. Харкові, МФО 351458, Код 14312097, ІПН 143120920383) наступні суми:
- 20722,00 грн. основної заборгованості;
- 707,73 грн. інфляційних витрат;
- 214,75 грн. державного мита;
- 212,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з відповідача 1660,09 грн. пені позовні вимоги залишити без розгляду.
В частині стягнення з відповідача 660,00 грн. за опалення відмовити в задоволенні позову.
Суддя (підпис< Текст > Бринцев О.В.
Справа № 5023/8001/11
Повний текст рішення
підписано 09.12.2011р.