Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" грудня 2011 р. Справа № 62/177-10
вх. № 6731/4-62
Суддя господарського суду Суярко Т.Д.
при секретарі судового засідання Філіппова В.С.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. №5363/01-17/03-16 від 03.12.10р. 3-ї особи < Текст > відповідача - ОСОБА_2, дов. №894 від 05.05.11р. 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків 3-я особа < Текст >
до Відкритого акціонерного товариства "Насінневе" смт. Чапаєве 3-я особа < Текст >
про стягнення 7409,95 грн.
Позивач - Державна екологічна інспекція в Харківській області звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ВАТ "Насінневе" 7409,95 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.10р. провадження у справі зупинено до вирішення по суті адміністративної справи №2а-9512/10/2070 Харківським окружним адміністративним судом.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.11р. провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 22.11.11р. о 12:00 год.
Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні повністю.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
У вересні 2009 року позивачем - Державною екологічною інспекцією у Харківській області було здійснено перевірку дотримання вимог природохоронного законодавства відповідачем - ВАТ "Насінневе".
За результатами вказаної перевірки позивачем був складено акт №00737 перевірки дотримання вимог природохоронного законодавства від 01-04, 07-11, 14-18, 21.09.09р.,в якому, зокрема, зазначено, що відповідач використовує земельні ділянки в с.Чапаєве, Чапаєвської селищної ради, Кегичівського району площею 5,25052 га за відсутністю рішення органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування про її передачу у власність (користування, оренду), тобто допущено самовільне користування земельною ділянкою, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища було винесено припис №04-22-175 від 24.09.09р., який, як вказує позивач, відповідачем не виконано.
У зв"язку з виявленими порушеннями відповідачем природоохоронного законодавства, а саме самовільним використанням ним земельних ділянок, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Харківській області, на підставі "Методики визначення розмірів шкоди, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.08р. розраховано матеріальну шкоду, розмір якої склав 7409,95 грн.
Відповідачеві було надіслано претензію №449 від 26.10.09р., в якій йому запропоновано добровільно відшкодувати шкоду заподіяну державі у сумі 7409,95 грн., однак, вказану претензію залишено без відповіді та без задоволення.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Пунктом „а” ст.7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель належать здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель та зазначено у якій саме частині, тобто визначений конкретний перелік питань, які належать до компетенції даних органів.
Проте, питання дотримання порядку набуття земельних ділянок, зокрема, і встановлення фактів їх самовільного зайняття, ст.7 даного Закону до компетенції органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів не віднесено.
Стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", яка визначає поняття “самовільне зайняття земельної ділянки” (будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки), одночасно визначає і поняття „охорона земель”, а саме це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Таким чином, законодавець ці два поняття розрізняє.
Стаття 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, на яку посилається позивач в обгрунтування позову, передбачає види правопорушень, за які настає відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Але серед переліку даних правопорушень самовільне зайняття земельних ділянок відсутнє.
Поняття „охорона земель” не охоплює поняття „самовільне зайняття земельної ділянки”, а тому належним доказом у справі про самовільне зайняття земельної ділянки має бути акт, складений спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Згідно з ч.1 ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.
До того ж статтями 14 і 15 цього Кодексу повноваження центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин врегульовані окремо.
Відповідно до п.п.3,7 Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженого Указом Президента України від 14.08.2000 №970/2000, завданням Держкомзему України є, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Держкомзем України здійснює свої повноваження безпосередньо та через єдину систему державних органів земельних ресурсів.
Отже, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль саме за використанням земель, в т.ч. щодо самовільного зайняття земельних ділянок, віднесено до компетенції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а не спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів є саме Держкомзем України та його органи на місцях, в тому числі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській обалсті, а не державні екологічні інспекції.
Наявні у справі акт перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01-04, 07-11, 14-18, 21.09.09р. №00737, на який посилається позивач в обгрунтування позовних вимог, не можна вважати належними доказами встановлення правопорушення (самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем) та підставою для відшкодування шкоди відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007 №963, оскільки ці акти складені не уповноваженими особами.
Крім того, у відповідності з п.3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007р. №963» підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є вказані документи в їх сукупності, а не акт перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01-04, 07-11, 14-18, 21.09.09р. №00737
З матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено існування вищевказаних документів в підтвердження самовільного (позадоговірного) зайняття відповідачем земельної ділянки та наявності підстав для відшкодування шкоди на користь місцевого бюджету Чапаєвської селищної ради.
Окрім того, відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Позивач по даній справі не є власником, землекористувачем спірної земельної ділянки чи особою, якій завдано шкоду. Чапаєвська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, який здійснює повноваження власника земельної ділянки в с.Чапаєве, Чапаєвської селищної ради, Кегичівського району площею 5,25052 га до суду із вимогами щодо стягнення з відповідача шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки не зверталась.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовну в повному обсязі.
Керуючись Наказом Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007р. №963», ст.ст. 1, 5-6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.ст. 152, 188 Земельного кодексу України, ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,- < Текст >
В задоволенні позову - відмовити.
Суддя (підпис< Текст > Суярко Т.Д.
Повний текст рішення по справі №62/177-10 складено та підписано 07.12.11р.