Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" грудня 2011 р. Справа № 5023/8549/11
вх. № 8549/11
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В. < Текст >
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 довіреність №2507ввід 21.05.2011 р.;
1 відповідача - ОСОБА_2 довіреність б/н від 10.12.10 р.;
2 відповідача - ОСОБА_2 довіреність б/н від 07.11.11 р.;
третьої особи - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" в особі Харківського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик", м. Харків 3-я особа < Текст >
до 1) Іноземного підприємства "Ровена, м. Харків";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м. Дніпропетровськ
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватна фірма "Апія" 3-я особа < Текст >
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Хрещатик" в особі Харківського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів: 1) Іноземного підприємства "Ровена, м. Харків"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м. Дніпропетровськ щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2011 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.11.2011 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2011 р. розгляд справи призначено на 05.12.2011 р.
Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Від відповідача 1 та відповідача 2 надійшли клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з задоволенням позивачем своїх вимог шляхом набуття права власності на предмети іпотеки.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши клопотання позивача 1 про припинення провадження у справі, дослідивши матеріали справи та додані сторонами документи, судом встановлено, що 23.03.2011 позивач здійснив перереєстрацію права власності на об'єкт іпотеки, нежитлову будівлю літ. "Д" загальною площею 1522,00 кв. м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, на підставі договору іпотеки № 20/07-1 від 26.11.2007, заяви про державну реєстрацію прав № 2390556 від 15.03.2011 та рішення про державну реєстрацію прав від 23.03.2011 р.
Відповідачем 1 був наданий витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 30223399 від 07.06.2011. З даного витягу вбачається, що власником предмета іпотеки, нежитлової будівлі літ. "Д" загальною площею 1522,00 кв. м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, переданого відповідачем 1 на підставі договору іпотеки № 20/07-1 від 26.11.2007 позивачу, є ПАТ "КБ "Хрещатик", тобто позивач.
Розглянувши клопотання позивача 2 про припинення провадження у справі, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, судом встановлено, що 02.06.2011 господарським судом Дніпропетровської області винесено постанову по справі № 29/5005/6325/2011, якою ТОВ "Таміра" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом".
З моменту визнання відповідача 2 банкрутом, правовідносини з ним регулюються спеціальним законом - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" (Далі - Закон).
Частиною 1 статті 14 Закону встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача 2 з заявою про задоволення кредиторських вимог в рамках процедури банкрутства, але його заява була залишена без задоволення арбітражним керуючим. Позивачу було відмовлено на підставі того, що він здійснив реєстрацію права власності на нерухоме майно, передане відповідачем 2 на підставі договорів іпотеки № 21/07-1 від 26.11.2007 та № 06/09-1 від 28.05.2007.
Відповідач 2 надав суду копію витягу про державну реєстрацію прав № 29310597 від 15.03.2011 та копію витягу про державну реєстрацію прав № 30222227 від 07.06.2011.
Відповідно до витягу № 29310597, нежитлова будівля літ. "х/2-1" загальною площею 3107,6 кв. м., за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська 126 належить на праві власності позивачу. З наданого витягу вбачається, що позивач набув право власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки № 06/09-1.
Згідно з витягом № 30222227, нежитлові приміщення підвалу нижнього рівня № 1-14; підвалу №16, 17-19, 17 а, 22-27, 23 а, 39, 39а, 39б, 41,43, 44, 46, 47, 49, 52-56, 56а, антресолі підв. № 56б, 1-го пов. № 64, 96, 103, 104, 112, 114-117, 114а, 117а, 117 б, 124, 124а, 125, 129, 129а, 2-го повер. № 130, 145-148, 150-156, 171-173, 3-го пов. № 174-179 в літ. "А" загальною площею 5736,4 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 135/139, також належать на праві власності позивачу.
Крім того, відповідач 2 надав суду копію листа ПАТ "КБ "Хрещатик" від 25.03.2011 за № 07-07/256. Зі змісту даного листа вбачається що позивач дійсно прийняв у власність предмети іпотеки, передані відповідачем 2 відповідно до договорів іпотеки № 21/07-1 від 26.11.2007 та № 06/09-1 від 28.05.2009 в рахунок погашення зобов'язань відповідача 2.
Отже, позивачу було вмотивовано відмовлено в задоволенні заяви про задоволення кредиторських вимог у зв'язку з набуттям позивачем права власності на предмети іпотеки та задоволенням вимог у повному обсязі.
З аналізу положень договорів іпотеки № 20/07-1 від 26.11.2007, № 21/07-1 від 26.11.2007 та № 06/09-1 від 28.05.2009, укладених між позивачем та відповідачем 1, відповідачем 2, судом встановлено, що пунктом 4.2 договорів іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання (шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов'язання або шляхом продажу предмету іпотеки іпотеко держателем від свого імені). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором іпотеко держателя.
Здійснивши реєстрацію права власності на предмети іпотеки позивач обрав спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, позивач задовольнив свої вимоги в повному обсязі, на підставі п.4.2 договору іпотеки та статті 37 Закону України "Про іпотеку".
В розумінні статті 17 Закону України "Про іпотеку" договори іпотеки № 20/07-1 від 26.11.2007, № 21/07-1 від 26.11.2007 та № 06/09-1 від 28.05.2009 є припиненими а вимоги позивача задоволеними в повному обсязі, адже позивач набув право власності на предмети іпотеки.
Відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не можу бути примушений роботи те, що не передбачено законодавством.
Згідно зі статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є законність та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, розглянувши матеріали справи та оцінивши докази, надані сторонами, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору щодо звернення стягнення на предмети іпотеки в частині пред'явлення позову до відповідача 1 та відповідача 2.
Відповідно до ч.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на наведене вище, провадження по даній справі підлягає припиненню на підставі ч.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.44, 49 ГПК України та враховуючи те, що позивач набув право власності на предмети іпотеки до звернення до суду, суд приходить до висновку, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на позивача з вини якого спір доведено до суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 32,33, 43, 44, 49, 80, 86 ГПК України, суд,-
1. Клопотання відповідача 1-го та 2-го відповідачів про припинення провадження у справі - задовольнити.
2. Провадження у справі < Текст > припинити .
Суддя Светлічний Ю.В.
Справа №5023/8549/11