Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" грудня 2011 р. Справа № 5023/8393/11
вх. № 8393/11
Суддя господарського суду Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Шилов С.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. № 44 від 01.03.11 р.;
відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВВ Скеля", смт.Нижньогірський 3-я особа < Текст >
до ФО П ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 275904,67 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 228002,49 грн. основного боргу, 18574,38 грн. пені, 22615,86 грн. інфляційних та 6711,94 грн. річних мотивуючи свої позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача умов договору поставки № 2/03-10 від 31 березня 2010 року. Також до стягнення заявлені понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2011 року про порушення провадження у справі № 5023/8393/11 прийнято позовну заяву позивача до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 09 листопада 2011 року.
В засідання суду 09 листопада 2011 року з'явився позивач. Відповідач в засідання суду не з'явився. Ухвалою суду від 09 листопада 2011 року розгляд справи було відкладено на 05 грудня 2011 року.
В засідання суду 05 грудня 2011 року позивача з'явився, позовні вимоги підтримує повністю. Відповідач в засідання суду не з'явився, відзив на позов суду не надав.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:
31 березня 2010 року між сторонами було укладено договір поставки № 2/03-10 за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу товар, найменування, кількість, асортимент і вартість якого узгоджуються сторонами у специфікації (додатков№1), яка є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або іншим за узгодженням сторін шляхом згідно графіку (додаток № 2), який є невід'ємною частиною договору, з моменту поставки товару; датою поставки товару вважається дата, вказана в накладній, яка підтверджує факт поставки.
Сторонами було складено та підписано додатки № 1 (специфікація) та № 2 (графік розрахунків).
Позивач на виконання своїх зобов'язань за договором впродовж 02-22 квітня 2010 року на виконання своїх зобов'язань передав відповідачу обумовлений сторонами товар на загальну суму 268002,49 грн. Вказаний товар було одержано з боку відповідача на підставі доручень.
Відповідачем проведено частковий розрахунок за придбаний від позивача товар у загальному розмірі 40000 грн., про що свідчать прибуткові касові ордери за період 13-28 травня 2010 року.
Як вказано вище, за графіком проведення розрахунків сторонами було визначено черговість здійснення відповідачем оплат, яка відповідачем була порушена.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Таким чином, дослідивши умови спірного договору, суд вважає, що договір поставки № 2/-3-10 від 31 березня 2010 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу з розстрочкою платежу, який містить визначення товару, його ціну, порядок і строки платежу.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 228002,49 грн.
На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 228002,49 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
З посиланням на ст. 625 ЦК України та п. 5.2 договору позивачем також пред'явлено до стягнення 18574,38 грн. пені, 22615,86 грн. інфляційних та 6711,94 грн. річних.
Згідно п. 5.2 договору за порушення строків оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період прострочення платежу від суми боргу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем встановлених договором термінів щодо оплати товару, суд визнав позовні вимоги позивача в частині 17343,80 грн. пені, 22615,86 грн. інфляційних та 6711,94 грн. річних, обґрунтованими і підлягаючими задоволенню. В решті позовних вимог позивача щодо пені суд відмовляє в їх задоволенні у зв'язку із невірним розрахунком.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2746,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Виходячи з викладеного та керуючись 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
< Текст >
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь ТОВ "ВВВ Скеля", 97100, АР Крим, Нижньогірський район, смт. Нижньогірський, вул. Перемоги, 1-А (р/р 26005002676000 в ЗАТ "Донгорбанк" м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33108459) 228002,49 грн. боргу, 17343,80 грн. пені, 22615,86 грн. інфляційних, 6711,94 грн. річних, 2746,74 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Калініченко Н.В.
Повний текст судового рішення по справі № 5023/8393/11 підписано 05 грудня 2011 року.