Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" листопада 2011 р. Справа № 5023/8672/11
вх. № 8672/11
Суддя господарського суду Яризько В.О.
при секретарі судового засідання Сінченко І.В.
за участю представників сторін:
прокурора - ОСОБА_1 (дов.)
позивача - не з'явився
3-й особи - < Текст > відповідача - ОСОБА_2 (дов.) 3-й особи - < Текст >
розглянувши справу за позовом заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа < Текст >
до ТОВ "Діара", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 976462,50 грн.
та по зустрічній позовній заяві ТОВ "Діара"
до заступника прокурора м. Харкова в особі Харківської міської ради
про визнання недійсним пункту 1 Графіку оплати пайового внеску при будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 65-В, та зобов'язання сторін викласти пункт 1 зазначеного Графіку в новій редакції.
Заступник прокурора м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради до відповідача, ТОВ "Діара", про стягнення суми заборгованості за договором № 45-09 від 24.11.2009р. в розмірі 781170,00 грн., а також штрафу в сумі 195292,50 грн.
Судом прийнята до сумісного розгляду з первісним позовом зустрічна позовна заява ТОВ "Діара" до заступника прокурора м. Харкова в особі Харківської міської ради, в якій ТОВ "Діара" просить суд визнати недійсним пункт 1 Графіку оплати пайового внеску при будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 65-В, як Додатку № 2 до Договору від 24 листопада 2009 року № 45-09 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова з моменту укладення Договору, а саме з 24 листопада 2009 року та зобов'язати сторони по Договору викласти пункт 1 зазначеного Графіку в новій редакції, яка передбачає сплату пайового внеску після прийняття об"єкту до експлуатації.
Прокурор підтримує первісні позовні вимоги, проти зустрічного позову заперечує.
Позивач у судове засідання 29.11.2011р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У судовому засіданні 22.11.2011р. представник позивача повністю підтримував позицію прокурора.
Суд вважає, що нез'явлення позивача в судове засідання 29.11.2011р. не перешкоджає розгляду справи.
Відповідач проти первісного позову заперечує, підтримує зустрічну позовну заяву.
В слуханні справи оголошувалась перерва до 29.11.2011р. о 14:30 год.
Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до рішення 15 сесії Харківської міської ради № 186/07 від 03.10.2007 р. ТОВ "Діара" є замовником будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщенням по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 65-В у м. Харкові.
Відповідно до зазначеного рішення Харківської міської ради, у відповідності до "Порядку пайової участі (внеску) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова", затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 15.04.2009р. № 173 та згідно з вимогами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку від 06.03.2009р. № 137/0/124-09, між Харківською міською радою в особі Департаменту економіки та комунального майна (департамент), та ТОВ "Діара" (відповідач, замовник) був укладений договір № 45-09 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
Загальна сума пайового внеску, що підлягає перерахуванню до міського бюджету відповідно п. 2.1.1 Договору складає 3124680,00 грн.
Відповідно до п. 2.1.1 Договору сплата пайового внеску здійснюються у строки, що не перевищують одного місяця після прийняття об'єкту містобудування в експлуатацію, згідно із графіком оплати (додаток №2 до Договору).
Відповідно до графіку, додаток № 2, який є невід'ємною частиною Договору, відповідач повинен сплатити 3124680,00 грн. наступним чином суму в розмірі 781170,00 грн. в строк до 31.12.2010 року, але не пізніше прийняття об'єкта в експлуатацію; суму в розмірі 2343510,00 грн. в строк не пізніше одного місяця після прийняття об'єкта в експлуатацію.
Отже, відповідач повинен був перерахувати до міського бюджету 781170,00 грн., що складає 25% від загальної суми пайового внеску, до 31.12.2010р.
У визначений умовами Договору строк, відповідач своїх зобов'язань не здійснив, у зв'язку з чим листом Управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 248/0/124 від 24.03.2011 відповідачеві було запропоновано терміново виконати свої договірні зобов'язання.
Листом № 36 від 31.03.2011 ТОВ "Діара" повідомило Харківську міську раду про те, що прийняття об'єкта в експлуатацію заплановано на другий квартал 2013р. Графіком сплати визначено, що перший платіж здійснюється до 31.12.2010р., але не пізніше прийняття об'єкта в експлуатацію, а отже перший платіж ними буде здійснений в строк не пізніше прийняття об'єкта в експлуатацію.
У відзиві на позов та зустрічній позовній заяві відповідач за первісним позовом посилається на те, що нормами статті 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію, а отже визначення в Додатку № 2 строку сплати частини пайового внеску до прийняття об'єкту в експлуатацію суперечить вказаній нормі, а отже даний пункт Графіку повинен бути визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з положеннями ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.
Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є:
розмір пайового внеску;
терміни (графік) оплати пайового внеску;
відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.
Спори, пов'язані з пайовою участю (внеском) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, вирішуються судом.
Проаналізувавши зазначені положення, суд дійшов висновку, що строк сплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів визначається за погодженням сторін у договорі, та Закон України "Про планування і забудову територій" встановлює лише граничний строк оплати, а саме через місяць після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію, що не забороняє сторонам договору погодити строк оплати до граничного строку.
В тексті Договору № 45-09 від 24.11.2009р. сторони послалися на Додаток № 2 до Договору, який є графіком сплати пайового внеску, відповідач за первісним позовом був ознайомлений з даним графіком, що ним не заперечується, та погодився з таким графіком, оскільки ним не були зроблені застереження в договорі, а також відповідач не звертався до позивача з листом щодо зміни умов договору в частині строку сплати пайового внеску.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, а саме :
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Умови, викладені в спірному договорі визначені та погоджені сторонами. Суд дійшов висновку, що спірна умова договору не суперечить ані чинному законодавству, ані моральним засадам суспільства.
Згідно ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
Статтею 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Однак відповідач за первісним позовом в порушення ст. 188 ГК України не звертався до позивача з пропозицією щодо змін умов Договору № 45-09 від 24.11.2009р.
За таких обставин суд вважає зустрічні позовні вимоги нормативно та документально необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно первісного позову суд зазначає наступне.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Приймаючи до уваги, що відповідач за первісним позовом не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, прокурором обґрунтовано пред'явлено до стягнення на користь позивача за первісним позовом основного боргу в сумі 781170,00 грн.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.
Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.
Умовами Договору, а саме пунктом 3.1, передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків передбачених п. 2.1.1. Договору, замовних сплачує до міського бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів.
Враховуючи, що відповідач за первісним позовом не перерахував своєчасно частину пайового внеску в розмірі 781170,00 грн., прокурором зроблено нарахування штрафу в розмірі 25% від несплаченої суми , а саме в розмірі 195292,50 грн., що передбачено умовами договору та не суперечить нормам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене суд вважає первісний позов нормативно та документально обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подачу первісного позову за зустрічного позову покладаються на відповідача.
Враховуючи, що первісний позов поданий до суду до набрання законної сили Законом України "Про судовий збір", суд застосовує ставки державного мита, що були передбачені Декретом Кабінету Міністрів "Про державне мито".
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд
Первісні позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діара" (61002 м. Харків, вул. Артема, 46, код 34955085, рах. 260045906 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629) на користь Харківської міської ради (61003 м. Харків, м-н Конституції, 7, рахунок № 33213612800002 в УДК у Харківській області, МФО 851011, код 04059243) заборгованість з пайового внеску в сумі 781170,00 грн., штраф в сумі 195292,50 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діара" (61002 м. Харків, вул. Артема, 46, код 34955085, рах. 260045906 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629) на користь державного бюджету України державне мито в сумі 9764,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
< Дата >
Суддя (підпис< Текст > Яризько В.О.
Повний текст рішення підписаний 05.12.2011р.