Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"05" грудня 2011 р. Справа № 5023/10013/11
Суддя господарського суду Бринцев О.В. розглянувши матеріали по позовній заяві (вх.№ 10013/11 від 01.12.11) Комунального підприємства "Чугуївська агенція комунальних ресурсів", м. Чугуїв 3-я особа < Текст >
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Чугуїв 3-я особа < Текст >
про розірвання договору
Вищезазначені матеріали подані з порушенням вимог п.3ч.1ст.57 ГПК України, відповідно до яких до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Розмір судового збору згідно п.п.1), 2) п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру та 1 розмір мінімальної заробітної плати за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру. Розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2011р. згідно із ст. 22 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 23.12.2010 р. №2857-VI з 01.10.2011р. встановлено у сумі 941,00 грн. Відповідно п.3 ч.1 ст. 55 ГПК України у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою усіх вимог.
Таким чином, сума судового збору, який наразі підлягає сплаті за подачу позовної заяви майнового характеру не може бути меншою за 1411,5 грн. (941,00 грн. х 1,5). За подачу немайнових вимог (про розірвання договору та про виселення) по 941,00 грн. за кожну вимогу. Отже всього підлягає сплаті 3293,50 грн. (1411,50 + (941,00 грн. х 2) = 3293,50).
Натомість в даному разі позивачем до позовної заяви додано докази сплати не судового збору, а державного мита, і лише в сумі 187,00 грн. Про існування доказів оплати судового збору в переліку додатків до позовної заяви не зазначається.
Додані позивачем до позовної заяви платіжні доручення про сплату державного мита не можуть бути прийняті в якості належного доказу сплати судового збору з таких підстав. По-перше, ними сплачено державне мито, а не судовий збір. При цьому в силу принципу прямої дії закону у часі до правовідносин застосовується той закон, котрий діяв на момент вчинення відповідної дії (події). Тобто, враховуючи те, що як судовий збір, так і державне мито підлягають сплаті за "подачу позову" підлягає застосуванню закон, котрий діяв на момент подачі позову (на 01.12.2011р.), а саме Закон України "Про судовий збір" і виключно ним повинні бути визначені суми збору, що підлягають сплаті. По-друге, оплачена позивачем сума державного мита не відповідає і розміру державного мита, який був встановлений за подачу такого роду позовів на час дії Декрету КМУ "Про державне мито". Так у відповідності до п.п."а", "б" розд.2 ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із заяв майнового характеру складала 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про неоподатковуваних визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру ставка державного мита була встановлена в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто 85,00 грн. (17,00 грн. х 5 = 85,00 грн.). Відповідно п.3 ч.1 ст. 55 ГПК України у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначалася загальною сумою усіх вимог. Отже в даному разі з урахуванням об'єднання в одній позовній заяві однієї майнової та двох окремих немайнових вимог (про розірвання договору, про виселення) сума державного мита, яка підлягала б сплаті, складає 102,00 грн. (17,00 грн.. х 6 = 102,00 грн.) в частині майнових вимог та 170,00 (85,00 х 2 = 170,00 грн.) в частині немайнових вимог, а всього 272,00 грн. Натомість позивачем до позовної заяви додані докази сплати державного мита лише у сумі 187,00 грн.
Згідно п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Керуючись п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України,
Повернути позовну заяву без розгляду.
Суддя Бринцев О.В.
/Справа №5023/10013/11/
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).