Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" грудня 2011 р. Справа № 5023/9366/11
вх. № 9366/11
Суддя господарського суду Буракова А.М.
при секретарі судового засідання Чепак А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за дов. від 14.11.2011 року, ОСОБА_2 наказ №12-Л від 30.09.2008 року,
1-го та 2-го відповідача - не з"явився, 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "ДАНІС" 3-я особа < Текст >
до 1. Харківського Міськвиконкому Харківської міської Ради м. Харків ,
2. Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" м. Харків 3-я особа < Текст >
про визнання права власності
Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "ДАНІС" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - 1. Харківського Міськвиконкому Харківської міської Ради м. Харків, 2. Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" м. Харків про визнання права власності на 17/100 частини квартири №4 в м.Харкові, вул.Мироносицька, буд.15. Крім того, просить суд зобов"язати 2-го відповідача зареєструвати за позивачем 17/100 частини квартири №4 в м.Харкові, вул.Мироносицька, буд.15.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 листопада 2011 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21 листопада 2011 року о 11:30 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 листопада 2011 року було відкладено розгляд справи на 02.12.2011 року о 11:00 годині.
Представник позивача у судове засідання з"явився, проте вимоги ухвали суду не виконав.
Представник 1-го відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.
Представник 2-го відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - 1. Харківського Міськвиконкому Харківської міської Ради м. Харків, 2. Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" м. Харків про визнання права власності на 17/100 частини квартири №4 в м.Харкові, вул.Мироносицька, буд.15. Крім того, просить суд зобов"язати 2-го відповідача зареєструвати за позивачем 17/100 частини квартири №4 в м.Харкові, вул.Мироносицька, буд.15.
У своїй позовній заяві позивач, посилається як на підставу своїх позовних вимог на те, що 18.02.1997 року Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Даніс», далі за текстом Позивач, в особі президента Процюка А.Т. було укладено з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу 17/100 частини квартири № 4 в м. Харкові, вул. Мироносицька, будинок 15, Зазначений договір купівлі-продажу був посвідченій державним нотаріусом восьмої Харківської нотаріальної контори Глуховцевою Н.В. та зареєстрованій в реєстрі за № 4-697 18.02.97 р., (договір купівлі-продажу). Але при укладанні договору купівлі-продажу вищезазначеним державним нотаріусом були допущені помилки: в назві Позивача зазначено: Товариство з обмеженою відповідальністю «Данис», коли повинно бути зазначено - Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Даніс».
Крім того, позива зазначає, що Договір купівлі-продажу був зареєстрований в Харківському міському бюро технічної інвентаризації 28.02.97 р. за реєстровим № П-2-7339 за «ООО «Данис», тобто реєстрація здійснювалася російською мовою, та при реєстрації зазначеного договору ХМБТІ була допущена лише помилка - не було зазначено «компанія». Тажож зазначає, що Позивач стверджує, що він є власником вищезазначеної 17/100 частини квартири № 4 в м. Харкові, вул. Мироносицька, будинок 15, оскільки ідентифікаційний код Позивача 23465121, який можливо розглянути на печатці, що проставлена на договорі купівлі-продажу, а також договір купівлі-продажу був підписаний президентом Процюком Анатолієм Тимофійовичем, в якому зазначено: «діючого на підставі статуту зареєстрованого виконкомом Київської районної Ради народних депутатів м. Харкова № 238 від 07.12.1995 року». Статут Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «Даніс» був дійсно зареєстрований виконкомом Київської районної Ради народних депутатів м. Харкова № 238 від 07.12.1995 року на підставі розпорядження виконкому Київської районної ради народних депутатів № 3187 від 07.12.95 р., в якому зазначено, що на підставі заяви президента компанії Процюка Анатолія Тимофійовича «зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю компанію «Даніс».
Крім того, позивач стверджує, що Позивач у зв'язку з допущеною державним нотаріусом помилкою не має право розпорядження 17/100 частини квартири № 4 в м. Харкові, вул. Мироносицька, будинок 15 у своїй підприємницькій діяльності.
З урахуванням вищевикладеного позивач просить суд, визнати право власності на 17/100 частини квартири № 4 в м. Харкові, вул. Мироносицька, будинок 15 за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОМПАНІЄЮ «ДАНІС». та зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю компанією «Даніс» 17/100 частини квартири № 4 в м. Харкові, вул. Мироносицька, будинок 15.
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам суд виходить з наступного.
У відповідності до ч.1 ст. 15 ГПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Тобто право на судовий захист у суб'єкта господарювання виникає у разі порушення або оспорювання його права або охоронюваного законом інтересу.
В даному разі позивачем всупереч вимог ст.4-3, 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) не надано доказів порушення або оспорювання відповідачем прав або охоронюваних законом інтересів позивача.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, враховуючи відсутність доказів, які свідчать про порушення чи оспорення права позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для судового захисту права.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 626, 763 ЦК України, ст.ст. 20, 180, 187, 284 ГК України 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - < Текст >
В позові відмовити повністю.
Суддя (підпис< Текст > Буракова А.М.
Повний текст рішення по справі 5023/9366/11 складено та підписано 05.12.2011 року.