Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" листопада 2011 р. Справа № 62/226-09
вх. № 9153/4-62
Суддя господарського суду Суярко Т.Д.
при секретарі судового засідання Філіппова В.С.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. №834 від 02.03.11р.
відповідача - не з"явився 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків 3-я особа < Текст >
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 804,51 грн.
Позивач - КП "Міський інформаційний центр" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - СПДФО ОСОБА_3 169,55 грн. заборгованості за щомісячне користування місцем за договором №8203 від 03.11.08р., 39,72 грн. пені, 541,36 грн. неустойки за розміщення спеціальної конструкції на місці без отримання дозволу та 53,88 грн. неустойки за прострочення повернення місця.
Позовні вимоги обгрунтовуються невиконанням з боку відповідача зобов"язань по сплаті орендної плати за договором №8203 від 03.11.08р. про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.
В процесі розгляді даної справи були виявлені обставини, які можуть свідчити про наявність у діях невідомих осіб ознак злочину, у зв"язку з чим ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.10р. провадження у справі 62/226-09 зупинено, а копії матеріалів справи №62/226-09 направлено до прокуратури міста Харкова для проведення перевірки.
Листом Дзержинського районного відділу ГУМВС України в Харківській області №60/3637 від 14.04.11р. господарський суд повідомлено про те, що матеріал ЖРЗПЗ-8324 від 11.06.10р. було направлено за належністю до Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області для прийняття рішення згідно ст.97 КПК України.
Листом Московського районного відділу ГУМВС України в Харківській області №07/28297 від 26.07.11р. (вх.№3594 від 12.08.11р.) господарський суд повідомлено про те, що матеріал ЖРЗПЗ-8919/1 від 22.06.10р. за вих. №67/20255 від 02.07.10р. було направлено за належністю до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.
Станом на 21.10.11р. в матеріалах справи №62/226-09 були відсутні відомості щодо результатів згаданої вище перевірки.
Зважаючи на на те, що тривале зупинення провадження у справі не сприяє дотриманню права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом як того вимагає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. №475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, ухвалою господарського суду Харківської області від 21.10.11р. провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду на 15.11.11р. о 11:30 год.
У відзиві на позовну заяву (вх.№4118 від 27.02.10р.), а також письмових поясненнях наданих у судовому засіданні 27.04.10р., представник відповідача, зазначає, що відповідач (СПДФО ОСОБА_3) не підписував надані позивачем до позовної заяви, в якості обгрунтування позовних вимог, документи, а саме: договір №8203 від 03.11.08р., Додаток №1 до договору, акт прийому-передачі місця від 03.11.08р. та акт встановлення спеціальних конструкцій від 02.12.08р., оскільки у період складання вказаних документів знаходився на лікуванні у госпіталі. Крім того, представник відповідача наголошував на тому, що печатка, якою засвідчені названі вище документи, не є печаткою СПДФО ОСОБА_6
Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
З огляду на викладене вище, враховуючи, що в процесі розгляду справи виникли питання, вирішення яких потребує спеціальних знань, у судовому засіданні 15.11.11р. суд прийшов до висновку про доцільність призначення у даній справі судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи, для чого у судове засідання 28.11.11р. було викликано Фізичну особу підприємця ОСОБА_3 для відібрання у нього експерементальних зразків його підпису та експерементальних відтисків печатки ФОП ОСОБА_3 і зобов"язано його надати вільні зразки його підпису та відтисків печатки.
Однак, у судове засідання 28.11.11р. відповідач не з"явився, явки свого представника також не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення з відміткою ОСОБА_3 про отримання ухвал суду.
Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
03.11.08р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №8203 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.
Відповідно до Договору та Акту прийому-передачі від 03.11.08р. до Договору позивач надав в експлуатацію Відповідачу місця, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій - щит стаціонарний (1,20х1,80х2) за адресою: АДРЕСА_2 строком з 03.11.08р. по 30.06.09р. (п. 1.4 Договору).
На підставі Довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 23.10.08р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції щит стаціонарний (1,20х1,80х2) за адресою: АДРЕСА_2 на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.
19.11.08р. відповідач встановив спеціальні конструкції: щит стаціонарний (1,20х1,80х2) на місці, що знаходиться в комунальній власності за адресою: за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується Актами встановлення спеціальної конструкції від 28.01.10р., підписаним представниками обох сторін.
Відповідно до п.8.1.5 договору №8203 від 03.11.08р., цей договір припиняє свою дію, зокрема, в разі якщо Користувач (відповідач) не отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місця, переданих у користування за цим Договором, протягом строку, на який було встановлено пріоритет (в частині конкретних місць).
У разі припинення дії договору з підставі, передбачених підпунктом 8.1.5. пункту 8.1. розділу 8, договір вважається таким, що припинив свою дію з дня наступного за закінченням строку, на який його було встановлено пріоритет (п.8.2. Договору).
Згідно листа відділу реклами №188 від 23.01.09р., пріоритет на місце розташування, встановленіе відповідачеві, скасовано.
22.01.09р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору №8203 від 03.11.08р. про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, якою припинено дію даного договору з 23.01.09р.
Таким чином, договір №8203 від 03.11.08р. про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій припинив свою дію 23.01.09р., на підставі п.8.2 Договору та Додаткової угоди №1 від 22.01.09р. до нього.
Згідно до умов Договору №8203 від 03.11.08р., а саме пунктів 3.4.6., 4.1., 4.5. Договору та Додатку № 1 до цього Договору, відповідач зобов*язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі 256,61 грн. у тому числі ПДВ 20%.
Відповідно до п.4.2. Договору №8203 від 03.11.08р., якщо станом на момент укладення договору Користувач (відповідач у справі) не має дозволу (дозволів) на розміщеня зовнішньої реклами, тоді з дня укладання цього договору і до отримання дозволу на розмішення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, які встановлюються на місцях, наданих за цим договором (в період дії пріоритету на місце), Користувач (відповідач у справі) щомісячно вносить плату за використання відповідних місць (з ПДВ), встановленої Додатком №1 цього договору, що складає: 53,46 грн. (без ПДВ на місяць); ПДВ - 20% - 10,69 грн., загальний розмір плати (з ПДВ) - 64,15 грн.
Користувач (відповідач у справі) зобов»язаний здійснювати платежі за користування місцями в порядку, передбаченому розділом 4 Договору (п.3.4.6 договору №8203 від 03.11.08р.).
Однак, як вказує позивач, протягом дії договору №8203 від 03.11.08р. відповідач порушував своє зобов*язання за Договором щодо оплати за місце, надане у користування, а саме, не повністю сплачував платежі, передбачені розділом 4 цього Договору, у зв"язку з чим, станом на момент розгляду справи у нього утворилась заборгованість перед позивачем по оплаті наданих у користування місць у сумі 169,55 грн. за період листопад 2008 року - січень 2009 року.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 169,55 грн., суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача вказаної заборгованості.
У відзиві на позовну заяву (вх.№4118 від 27.02.10р.), а також письмових поясненнях наданих у судовому засіданні 27.04.10р., представник відповідача, зазначає, що відповідач (СПДФО ОСОБА_3) не підписував надані позивачем до позовної заяви, в якості обгрунтування позовних вимог, документи, а саме: договір №8203 від 03.11.08р., Додаток №1 до договору, акт прийому-передачі місця від 03.11.08р. та акт встановлення спеціальних конструкцій від 02.12.08р., оскільки у період складання вказаних документів знаходився на лікуванні у госпіталі. Крім того, представник відповідача наголошує на тому, що печатка, якою засвідчені названі вище документи, не є печаткою СПДФО ОСОБА_6
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст..4-3 ГПК України).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст..36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
В якості доказів на підтвердження того, що: договір №8203 від 03.11.08р., Додаток №1 до договору, акт прийому-передачі місця від 03.11.08р. та акт встановлення спеціальних конструкцій від 02.12.08р.ФОП ОСОБА_3 не укладався і був підписаний не відповідачем та скріплений не його печаткою, відповідачем надано довідку з банку про те, що кошти з його рахунку на рахунок КП «Міський інформаційний центр» не переводились, а також картку зразків печатки та підписів.
Однак, вказані документи не можуть вважатись належними та допустимими доказами на підтвердження того, що відповідач не підписував договір №8203 від 03.11.08р., Додаток №1 до договору, акт прийому-передачі місця від 03.11.08р. та акт встановлення спеціальних конструкцій від 02.12.08р. та не скріплював їх своєю печаткою, з огляду на наступне.
Довідка ПАТ «СЕБ Банк» №2-3-2-1-649 від 15.03.10р. свідчить лише про те, що за період з 01.10.07р. по 01.10.09р. грошові кошти з поточного рахунку №НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) на поточний рахунок №2600030114375 КП «Міський інформаційний центр» в АКБ «Золоті Ворота» не перераховувалися. Дана довідка жодним чином не підтверджує/спростовує ані факту укладення договору №8203 від 03.11.08р. (складання акту прийому-передачі місця від 03.11.08р. та акту встановлення спеціальних конструкцій від 02.12.08р.), ані факту його підписання/не підписання/скріплення печаткою з боку ФОП ОСОБА_3
Крім того, з наявних в матеріалах справи банківських виписок (т.1 арк..с.83-85) вбачається, що розрахунки з КП «Міський інформаційний центр» ФОП ОСОБА_3 здійснював з рахунку №НОМЕР_3 в АКБ «Правекс-Банк».
Не свідчить також про укладення договору №8203 від 03.11.08р. (складання акту прийому-передачі місця від 03.11.08р. та акту встановлення спеціальних конструкцій від 02.12.08р.), його підписання/не підписання/скріплення печаткою з боку ФОП ОСОБА_3 й надана відповідачем картка зразків печатки та підписів, яку датовано 17.02.05р.
Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
У зв”язку із суперечностями між сторонами щодо особи, яка від імені ФОП ОСОБА_3 уклала договори №8203 від 03.11.08р. та складала акти прийому-передачі місця від 03.11.08р. та встановлення спеціальних конструкцій від 02.12.08р., та враховуючи те, що вирішення вказаного питання потребує спеціальних знань, приймаючи до уваги положення ст. 41 ГПК України, у судовому засіданні 15.11.11р. суд прийшов до висновку про доцільність призначення у даній справі судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи, для чого у судове засідання 28.11.11р. ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.10р. особисто був викликаний Суб"єкт підприємницької діляьності фізична особа ОСОБА_3 для відібрання у нього експерементальних зразків його підпису та експерементальних відтисків печатки ФОП ОСОБА_3 і зобов"язано його надати вільні зразки його підпису та відтисків печатки.
Однак, у судове засідання 28.11.11р. відповідач не з"явився, явки свого представника також не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, доказів на підтвердження поважності причин неявки не надавав.
Неявка ОСОБА_3 у судові засідання не надавала змоги відібрати у нього експерементальні та вільні зразки підписів та печаток, що в свою чергу унеможливлює призначення такої експертизи та її проведення.
Таким чином, з"ясувати те, чи є підпис та печатка на договорі №8203 від 03.11.08р., акті прийому-передачі місця від 03.11.08р. та акті встановлення спеціальних конструкцій від 02.12.08р. підписом та печаткою ОСОБА_3, шляхом проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи, не видавалось можливим,
Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем, всупереч вимог положень ст..ст.4-3, 32, 33, 36 ГПК України, не доведено належними та допустимими доказами факту підписання та скріплення печаткою договору №8203 від 03.11.08р., акту прийому-передачі місця від 03.11.08р. та акту встановлення спеціальних конструкцій від 02.12.08р. не ФОП ОСОБА_3, а іншою особою.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за неповну оплату платежів, передбачених розділом 4 договору №8203 від 03.11.08р. в розмірі 39,72 грн. за період з 26.11.08р. по 04.11.09р., неустойку за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу у сумі 541,36 грн., а також неустойку за прострочення повернення місця у сумі 53,88 грн.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.1. договору №8203 від 03.11.08р. сторони забезпечили виконання зобов"язання по оплаті місць наданих у користування у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
При цьому, відповідно до п.6.6 Договору, у випадках, передбачених п.п.6.1.-6.5 цього договору, нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня коли зобов"язанння мало бути виконано, не припиняється.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Як встановлено в процесі розгляду даної справи та не спростовано відповідачем, відповідач, розмістивши на підставі договору №8203 від 03.11.08р. спеціальні конструкції на місцях, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, не отримав дозволу на розміщення зовнішньої реклами.
Згідно п.п. 3.4.2. Договору, відповідач зобов"язався не розміщувати спеціальні конструкції на місцях, переданих у користування за цим договором, до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому законом порядку.
В разі порушення зобов"язань, передбачених п.п.3.4.2 Договору, сплачує позивачеві неустойку у розмірі плати за користування місцями, встановленої Додатком №1 цього договору, пропорційно часу розміщення спеціальних конструкцій з порушенням зобов"язань.
Відповідно до п.5.1. договору №8203 від 03.11.08р.. протягом 7 календарних днів після припинення дії договору на будь-яких підставах, передбачених п.8.1., 8.3 договору, Користувач (віповідач) зобов"язаний звільнити надані в користування місця і передати їх КП (позивачеві). Повернення цих місць здійснюється відповідачем на підставі Актів приймання-передачі, які підписуються представниками обох сторін.
Згідно п.5.2. Договору, місця вважаються повернутими з моменту підписання актів приймання-передачі.
З огляду на наведене, та приймаючи до уваги те, що договір №8203 від 03.11.08р. припинив свою дію 23.01.09р., відповідач повинен був виконати свій обов"язок з повернення місць позивачеві 29.01.09р.
Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач несвоєчасно виконав обов"язок з повернення місць позивачеві після закінчення строку дії договору, повернувши їх лише 02.02.09р. Факт повернення відповідачем місць для розташування спеціальних конструкцій 02.02.09р. підтверджується відповідним актом приймання-передачі.
Відповідно до п.6.2 Договору, у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, Користувач (відповідач) сплачує КП (позивачу) неустойку у розмірі 7% від розміру плати за використання місць (ПДВ), встановленої Додатком №1 цього Договору, за кожен день прострочення виконання зобов"язання щодо повернення місць за цим договором.
Розрахунок неустойки за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу та неустойки за прострочення повернення місць для розміщення спеціальної конструкції перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по повній та своєчасній оплаті платежів за договором №8203 від 03.11.08р., розмістив спеціальну конструкцію без отримання дозволу, а також прострочив повернення місць для розміщення спеціальної конструкції, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 39,72 грн., неустойки за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу у сумі 541,36 грн та неустойки за прострочення повернення місця у сумі 53,88 грн. обґрунтованими, документально підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,- < Текст >
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (61183, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (6166, м.Харків, пр.Леніна, 38, оф.618, код ЄДРПОУ 32135675) 169,55 грн. заборгованості за щомісячне користування місцем, 39,72 грн. пені за неповну сплату платежів за користування місцем, 541,36 грн. неустойки за використання місць без отримання дозволу, 53,88 грн. неустойки за прострочення повернення місць, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Суярко Т.Д.
Повний текст рішення по справі №62/226-09 складено та підписано 05.12.11р.