Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" листопада 2011 р. Справа № 5023/8911/11
вх. № 8911/11
Суддя господарського суду Шатерніков М.І.
при секретарі судового засідання Вишневський О.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. № 60/2011 від 01.09.2011 року
3-ї особи < Текст > відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" в особі Харківської філії, м. Харків 3-я особа < Текст >
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 12340,25 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором доручення № 05/09-АЮ, укладеним між сторонами 17.11.2009 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 12340,25 грн., з яких 10803,74 грн. сума заборгованості по перерахунку отриманих страхових платежів; 835,00 грн. сума пені; 247,75 грн. - 3% річних; 453,76 грн. інфляційні нарахування. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором доручення щодо перерахування страхових платежів на розрахунковий рахунок страховика (позивача) протягом 2-х робочих днів після отримання. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.
До канцелярії господарського суду, 29.11.2011 р. представником позивача було надано, в порядку ст. 22 ГПК України, з супровідним листом документи, які судом залучаються до матеріалів справи.
У призначеному судовому засіданні 29 листопада 2011 року представник позивача підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До канцелярії суду 28.11.2011 року надійшла телеграма (вх. 23962), в якій відповідач просить суд відкласти розгляду справи, посилаючись на неможливість прибуття в дане судове засідання.
Суд розглянувши матеріали справи та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає клопотання необґрунтованим і відхиляє його, оскільки ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ухвалами господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2011 року та 15 листопада 2011 року відповідачу було запропоновано за три дні до судового засідання подати до суду відзив на позов та при наявності заперечень, їх правове та документальне обґрунтування тобто відповідачу був наданий час для реалізації свого права, але він своїм правом не скористався.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
17.11.2009 року між ЗАТ "Страхова компанія "Крона", що в подальшому змінило назву на ПАТ "Страхова компанія "Крона" (позивачем) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (відповідачем) було укладено Договір доручення № 05/09-АЮ, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався від імені та за дорученням позивача (страховика) особисто вчиняти в порядку та на умовах, визначених договором, на території України дії, спрямовані на укладання договорів страхування, а позивач зобов'язався сплачувати відповідачу агентську винагороду за вчинення ним посередницьких дій.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 6.1 договору відповідач отримує в страховому підрозділі страховика (позивача) за актом прийому-передачі бланки договорів страхування (поліси), інші необхідні документи, з зазначенням в акті найменування отриманих документів, їх кількість (по кожному виду документів), серії і номер бланків суворої звітності.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вищезазначеного договору доручення у період з 17 листопада 2009 року по 22 грудня 2010 року позивач передав, а відповідач прийняв ряд договорів страхування (поліси ОЦВ), що підтверджується матеріалами справи, а саме відповідними актами прийому-передачі матеріальних цінностей скріпленими печатками та підписами сторін.
Відповідно до п. 3.2.12 Договору доручення до обов'язків відповідача відноситься отримання від страхувальників страхових платежів та перераховування страхових платежів на розрахунковий рахунок позивача протягом 2-х (двох) робочих днів після отримання відповідних страхових платежів.
Згідно із п. 3.2.11 Договору видача заповнених договорів (полісів) страхувальникам або застрахованим особам здійснюється Агентом лише після отримання ним відповідного страхового платежу від страхувальника. Видача бланків договорів страхування до моменту отримання відповідного страхового платежу суворо забороняється.
Як зазначає позивач та вбачається із Звіту "Про виписані поліси з наявною заборгованістю" відповідач спочатку прийняв поліси, потім виписав поліси страхувальникам отримавши від них страхові платежі, однак порушуючи п.3.2.12 Договору не перерахував отримані страхові платежі на поточний рахунок позивача, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 10803 ,74 грн.
Наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Умовами договору, а саме у п. 3.2.12 договору сторони встановили, що перераховування страхових платежів на розрахунковий рахунок позивача повинно бути здійснено протягом 2-х (двох) робочих днів після отримання відповідних страхових платежів.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договорами доручення щодо перераховування страхових платежів на розрахунковий рахунок позивача не здійснив ні у строки передбачені у договорі № 05/09-АЮ, ні у інші строки.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з перераховування страхових платежів на розрахунковий рахунок позивача та не надав доказів відсутності заборгованості перед позивачем, хоча мав таку можливість.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору доручення № 05/09-АЮ від 17.11.2009 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.
Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 10803,74 грн.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами Договору, а саме пунктом 7.8 сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату відповідачем (агентом) отриманих страхових платежів по укладеним договорам страхування, виписаним полісам, може нараховуватись пеня в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Позивачем наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 835,00 грн.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по перераховуванню страхових платежів на розрахунковий рахунок позивача у строк передбачений у договорі та враховуючи встановлену у договорі відповідальність за невиконання договірних зобов'язань у вигляді пені, а також враховуючи, що таке нарахування відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГПК України та іншим вимогам чинного законодавства, судом наданий розрахунок приймається та суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 453,76 грн., та 3% річних, сума яких складає 247,75 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 123,41 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; - < Текст >
У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; код ЄДРПОУ 30726778) 10803,74 грн. основного боргу, 835,00 грн. пені; 453,76 грн. інфляційних та 247,75 грн. - 3% річних, 123,41 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Шатерніков М.І.
Повний текст судового рішення підписано 02.12.2011 року.