Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" листопада 2011 р. Справа № 5023/7398/11
вх. № 7398/11
Суддя господарського суду Добреля Н.С.
при секретарі судового засідання Шевченко А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 44-17/02-03 від 21.07.11р.; 3-ї особи < Текст > відповідача - не з'явився;
3-ї особи ОСОБА_2, довіреність №01-44/207 від 17.01.11р.;
розглянувши справу за позовом Харківської районної державної адміністраціії, м. Харків 3-я особа < Текст >
до Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз", м. Львів
3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Харківська обласна державна адміністрація, м. Харків
3-я особа < Текст >
про визнання недійсним договору
Харківська районна державна адміністрація міста Харкова звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір оренди землі № 1834 укладений з Публічним акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз". Судові витрати просить суд покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що розпорядження Харківської обласної державної адміністрації "Про надання в оренду земельної ділянки ВАТ "Концерн Галнафтогаз" на території Харківського району, що було безпосередньо підставою для укладення договору оренди - скасовано, отже договір оренди підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.09.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 10.10.11р. задоволено клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи на 15 днів, за межі встановлені ст. 69 ГПК України та продовжено строк розгляду справи до 16.11.11р.
Ухвалою суду від 10.10.11р. відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі, в якому повідомлялось, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року у справі №2а-8411/11/1370 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ПАТ “Концерн Галнафтогаз” до Харківської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження №293 від 02 червня 2011 року “Про розгляд протесту прокурора”. За підсумками розгляду справи винесено постанову від 19 серпня 2011 року. Постанова не набрала законної сили, оскільки була оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Враховуючи те, що позовні вимоги Харківської облдержадміністрації у справі №5023/7398/11 ґрунтуються на Розпорядженні №293 від 02 червня 2011 року “Про розгляд протесту прокурора”, котре є предметом оскарження у іншому суді, вважає, що розглядати дану справу до вирішення судом законності розпорядження ХОДА є неможливим. У зв'язку з чим, просить суд зупинити провадження у справі №5023/7398/11 до набрання законної сили відповідним судовим рішенням у справі №2а-8411/11/1370 за позовом ПАТ “Концерн Галнафтогаз” до Харківської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження №293 від 02 червня 2011 року.
03.11.2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує, зазначає, що договір було укладено між сторонами відповідно до діючого законодавства та в спірному договорі оренди землі передбачені всі істотні умови відповідно до законодавства.
Ухвалою суду від 07.11.11р. розгляд справи було відкладено на 14.11.11р.
Представник позивача в судовому засіданні 14.11.11р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 14.11.11р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про відкладення розгляду справи яке наявне в матеріалах справи ( арк.70).
Представник третьої особи в судовому засіданні 14.11.11р. проти позову заперечував в повному обсязі, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 07.11.2011 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. У зв'язку з чим, суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
03.06.10 р. Харківською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі з Публічним акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз", відповідно до умов п. 1 якого на підставі Розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 19.02.10р.№96 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості, транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого призначення, що розташована на території Коротичанської селищної ради Харківського району, Харківської області, вздовж а/д Київ -Харків -Довжанський (км. 463+420, праворуч).
Пунктом 2 договору оренди встановлено, що в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 09956 га, кадастровий номер якої 6325157000:007:0039.
Факт передачі спірної земельної ділянки в оренду підтверджується актом приймання - передачі від 21.06.10р.
Як вбачається з матеріалів справи 02.06.2011 року Розпорядженням № 293 Харківської обласної державної адміністрації, було задоволено протест заступника прокурора Харківської області від 26.05.2011 року № 05/3-111 вих.-11 на розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 19.02.2010 року № 96 " Про надання в оренду земельної ділянки ВАТ "Концерн Галнафтогаз" на території Харківського району" та скасовано розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 19.02.2010 року № 96 " Про надання в оренду земельної ділянки ВАТ "Концерн Галнафтогаз" на території Харківського району.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Відповідно до 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України “Про оренду землі” укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом або за результатами аукціону.
Таким чином, підставою для укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності є рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування або аукціону.
Крім того, згідно з п. 2.2.3. абз. 10 п. д) Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами Вищого господарського суду України від 01.01.2010 розглядаючи справи про визнання недійсним договору оренди, суди повинні давати правову оцінку питанню чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такий договір.
Відповідно до п. 3.4.9 Рекомендацій Вищого господарського суду України "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" N 04-06/15 від 02.02.2010 для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду у відповідності до вимог статей 84, 118, 123, 124 ЗК України. Також, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, судам необхідно надавати правову оцінку питанню чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.
Суд, дослідивши розпорядження від 19 лютого 2010 року № 96 “Про надання в оренду земельної ділянки ВАТ “Концерн Галнафтогаз” на території Харківського району”, зазначає, що воно втратило чинність на підставі розпорядження першого заступника голови Харківської обласної державної адміністрації від 02 червня 2011 року № 293 “Про розгляд протесту прокурора”.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про оренду землі” визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частиною 1 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду, та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Як вбачається зі змісту спірного договору оренди землі від 03.06.2010 року, в ньому відсутня така істотна умова, передбачена Законом України “Про оренду земель”, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У відповідності до 203 ЦК України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину) 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978 р. №3 роз'яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставах і із наслідками, передбаченими законом. При цьому суд повинен встановити наявність тих обставин з якими закон пов'язує настання певних юридичних наслідків. Отже в даній справі необхідною умовою для визнання договору оренди недійсним є умова щодо встановлення обставин, передбачених ст.215, ст.203 ЦК України.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи те, що розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 19 лютого 2010 року № 96 "Про надання в оренду земельної ділянки ВАТ "Концерн Галнафтогаз" на території Харківського району" скасовано, також приймаючи до уваги те, що в спірному договорі оренди землі від 03.06.2010 року відсутні істотна умова така як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, суд дійшов висновку що позовні вимоги обґрунтовані та доведені матеріалами справи тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 13, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст.16 Закону України "Про оренду землі", ст. 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, статтями, ст.. 122,124 Земельного кодексу України, ст.1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - < Текст >
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір оренди землі від 03.06.10р. № 1834, укладений між Харківською районною державною адміністрацією (61034, м. Харків, вул.. Комсомольське шосе, 52, код ЄДРПОУ 04058775) з Публічним акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (79056, м. Львів, вул. Пластова, 1, код ЄДРПОУ 31729918).
Стягнути з Публічного акціонерного товариством "Концерн Галнафтогаз" (79056, м. Львів, вул. Пластова, 1, код ЄДРПОУ 31729918) на користь Харківської районної державної адміністрації (61043, м. Харків, вул. Комсомольське шосе, 52, код ЄДРПОУ 04058775) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Добреля Н.С.
Повний текст рішення складено 21.11.11р.
Справа №5023/7398/11.