"02" грудня 2011 р.Справа № 7а/131-2914(14/66-981)
11год. 35 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >
при секретарі судового засідання Мельник С.А.
розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільський речовий ринок”
треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
- суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_4
- суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_5
до відповідача 1: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул.Білецька,1, м.Тернопіль, 46000.
відповідача 2: Контрольно-ревізійне управління в м. Тернополі, бульвар Т.Шевченка, 1, м.Тернопіль, 46000
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 12.10.2010 р.
відповідача 1: ОСОБА_2, довіреність № 7114/7/10-015/3012 від 28.12.2010 р.
відповідача 2: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 17.08.2011 р.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільський речовий ринок" звернулося з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції та Контрольно-ревізійного управління в м. Тернополі про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005932303/1/62839 від 19.09.2005р.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.04.2006р. у складі судді Руденка О. В. відкрито провадження у справі №14/66-981 та ухвалою від 25.12.2006р. провадження у справі зупинено до отримання від Слідчого управління УМВСУ в Тернопільській області доказів, щодо результатів розслідування кримінальної справи за фактом заволодіння службовими особами ТОВ «Тернопільський речовий ринок»грошових коштів приватних підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Розпорядженням Голови господарського суду Тернопільської області від 26.08.2008р. справу №14/66-981 передано на розгляд суду у складі судді Стадник М.С., справу ухвалою від 28.08.2008р. прийнято до розгляду, та присвоєно їй номер №7а/131- 2914 (14/66-981).
Ухвалою суду від 05 листопада 2008р., за клопотанням представника позивача, залучено до участі у справі на правах третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Ухвалою суду від 19 листопада 2008р., за клопотанням представника Тернопільської ОДПІ зупинено провадження у справі №7а/131-2914 (14/66-981) до закінчення розслідування головним слідчим управлінням УМВС України кримінальної справи №1174844 за фактом заволодіння службовими особами ТОВ «Тернопільський речовий ринок»грошових коштів підприємців, в тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_4
У зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 24.10.2011р. провадження у справі №7а/131-2914(14/66-981) поновлено та зобов'язано сторони подати підтвердження позовних вимог та заперечень з врахуванням постанови від 30.03.2011р. про закриття кримінальної справи №1174844 та результатів розгляду слідчим відділом податкової міліції ДПА в Тернопільській області виділених із кримінальної справи у окреме провадження матеріалів, що стосуються дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ"Тернопільський речовий ринок".
Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 130 КАС України.
Податкова інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірне рішення відповідає чинному на час його прийняття законодавству, підтвердженням чого є акт перевірки контрольно -ревізійного відділу в м.Тернополі №13-43 від 14.05.2005р., яким встановлено порушення товариством пп. 4.2,4.3 підп. 5.3.4 п.5.3 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” № 72 від 19.02.2001р., а саме встановлено не оприбуткування в червні 2003р. готівки в сумі 24000грн., що стало підставою для застосування санкцій на підставі абз.3 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995р. № 436/95 .
Контрольно-ревізійне управління в м. Тернополі проти позовних вимог заперечує. При цьому стверджує, що факт не оприбуткування в червні 2003р. готівки в касі товариства доведено актом перевірки, який складено на підставі дослідження пояснень та копій корінців прибуткових касових ордерів наданих підприємцями ОСОБА_5 (на 12000грн. від 01.06.2003р.) та ОСОБА_4( на 12000грн. від 20.06.2003р.).
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5, пояснив суду, що кошти в касу товариства вносив у квітні 2003р., але оскільки ним було втрачено касовий ордер то на його прохання йому видали у червні 2003р. копію корінця, але станом на день звернення.
Аналогічні пояснення надав суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, але пояснив суду, що не пам'ятає чітко коли вносив кошти, чи в кінці березня, чи на початку квітня 2003р.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, встановив:
- Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі пп. 2.10. п. 2,4.2,4.3.5.3.4 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою правління Національного банку України № 72 від 19.02.2001р. (постанова втратила чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637(далі Положення №72), абз.3 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995р. № 436/95 (далі Указ ), прийнято 15.08.2005р. податкове повідомлення-рішення № 0005932303/0/, яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Тернопільський речовий ринок" визначено податкове зобов'язання за платежем: штрафні санкції в сумі 120000 грн.
За результатами оскарження рішення,Тернопільською ОДПІ прийнято 19.09.2005р. рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005932303/1/62839, яким підтверджено правомірність застосування штрафних санкцій в сумі 120000грн.та яке оскаржується позивачем.
Підставою для застосування штрафних санкцій, як зазначено в спірному рішенні є акт документальної ревізії № 13-43 від 14.05.2005р., проведеної Контрольно -ревізійним відділом в м.Тернополі з окремих питань фінансово -господарської діяльності ТОВ "Тернопільський речовий ринок" за період 2003 - 2005 роки на підставі постанов Тернопільського міськрайонного суду від 01.04.2005р. та від 28.04.2005р. За даними акту порушення встановлено при проведенні перевірки касових звітів за червень 2003року, згідно яких жодних сум від підприємців у касу товариства не поступило, тоді як за корінцями прибуткових касових ордерів виданих підприємцям товариством, ними внесено в даний період 24000,00грн.
Позивач заперечує проти порушення вищезазначених норм законодавства, посилаючись на те, що кошти в сумі 24000,00грн. в касу товариства не вносилися в червні 2003р., що податковою інспекцією неправомірно визначено товариству податкове зобов'язання, так як санкції не є такими;
Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
При цьому суд виходив із наступного:
- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- відповідно до п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції закону від 25.03.2005р.) органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України;
- порядок застосування органами державної податкової служби до суб'єктів підприємницької діяльності штрафних санкцій за порушення норм законодавства з регулювання обігу готівки, передбачено: - Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.2001р. (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року N 982), згідно п.3 якої у порядку, викладеному в цій Інструкції, проводиться застосування сум штрафних та фінансових санкцій органами державної податкової служби відповідно до законодавчих та інших нормативно-правових актів; - стягнення санкцій здійснюється шляхом прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій" затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253 (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №985), а саме згідно пп.7.1 п.7 даного порядку податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С"); - підстави застосування санкцій встановлені приписами ст. 2 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", згідно якої штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у ст. 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України (далі - контролюючі органи) в установленому законодавством порядку та розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань;
- право контролюючих органів на проведення перевірок з питань дотримання порядку ведення операцій з готівкою передбачено також п.4.10 п.4 Положення №72 та пп.7.1,7.3 п.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, згідно яких у разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України, а саме згідно з Указом Президента;
- відповідальність за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, встановлена абз.3ст.1 Указу Президента у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Так, відповідно до п. 2.10 Положення №72, уся готівка, що надходить до підприємств, має своєчасно та в повній мірі оприбутковуватись в їх касах.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з п. 4.2 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.
Отже, у випадку порушення суб'єктом господарювання норм з регулювання обігу готівки, доказом правомірності притягнення його до відповідальності за порушення норм чинного законодавства, є акт перевірки органу контролю, який встановив такий факт.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, при цьому, обставини, які за законами повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
Так, податкова інспекція, на підтвердження правомірності прийняття спірного рішення посилається на акт документальної ревізії № 13-43 від 14.05.2005р., проведеної Контрольно -ревізійним відділом в м.Тернополі з окремих питань фінансово -господарської діяльності ТОВ "Тернопільський речовий ринок" за період 2003 -2005 роки, який не може бути належним доказом, щодо встановлених, на думку інспекції, порушень товариством чинного законодавства, що регулює порядок ведення касових операцій у національній валюті, оскільки не підтверджує їх, що випливає із наступного:
- організація проведення ревізії (перевірки) регламентується Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"(згідно ст.14 в редакції закону від 12.01.2005р., органи державної контрольно-ревізійної служби проводять ревізії та перевірки суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи), та Інструкцією про організацію проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями правоохоронних органів, затверджена наказом Головного контрольно-ревізійного управління України Державної контрольно-ревізійної служби в Україні від 26 листопада 1999 року №107 (далі Інструкція №107), і Інструкцією про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні затвердженої наказом Головного Контрольно-ревізійного управління України №121 від 03.10.1997р.(далі Інструкція №121 (редакція зазначених Інструкцій діяла на момент проведення ревізії і складання Акту, та втратили чинність на підставі наказу Головного Контрольно-ревізійного управління України № 67 від 27.02.2006р.);
- відповідно до пп.1.5.9 п.1 Інструкції №121, акт ревізії - службовий двосторонній документ, який стверджує факт проведення комплексної, фінансової чи тематичної ревізії, що відображає її результати стосовно наслідків окремих фінансово-господарських операцій чи діяльності підприємства в цілому і є носієм доказової інформації про виявлені й систематизовані за економічною однорідністю недоліки в господарюванні та порушення законів і інших нормативно-правових актів;
- ревізія (перевірка) проводиться шляхом перевірки дотримання чинних законів та інших нормативно-правових актів; уважного і всебічного вивчення наявних бухгалтерських та інших документів, перевірки правильності відображення (проведення) в обліку операцій з готівкою за оригіналами або належним чином оформленими копіями первинних бухгалтерських документів, даними обліку і звітності, документами розпорядчого характеру та іншими документами, які відповідають вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку і звітності"(пп.3.5 п.3 Інструкції №107,п.3.28 Інструкції №121);
- не допускається включення в акт (довідку) ревізії (перевірки) різного роду висновків, що не підтверджені документами про фінансово-господарську діяльність об'єкта, який перевіряється; в акті зазначається які документи перевірені, за який період, метод перевірки (суцільний, вибірковий); посади, прізвища та ініціали осіб, на яких покладено відповідальність за здійснення певних господарських та фінансових операцій, і з вини яких допущено порушення; як відображено в бухгалтерському обліку операції, здійснені з порушеннями, конкретно вказавши, які положення та інструкції порушувалися, які з пунктів взагалі не виконувалися та отримати письмові пояснення від посадових та інших причетних до цього осіб, стисло навести суть в акті ревізії (перевірки); результати ревізії (перевірки) викладаються в акті на підставі перевірених даних і фактів, що випливають з наявних оригіналів документів (у тому числі вилучених в установленому порядку іншими органами державного фінансового контролю або правоохоронними органами) організації, яка ревізується (пп.4.3,4.8,4.9 Інструкції № 107, п.3.29,пп.4.14 Інструкції №121).
Так, актом документальної ревізії № 13-43 від 14.05.2005р. висновок про порушення товариством пп.4.2,4.3п.4 та пп.5.4.3 п.5 Положення №72, зроблено на підставі наступних даних:
- на підставі пояснень 22 фізичних осіб, та наданих ними копій корінців прибуткових касових ордерів (31корінець), без номерів, завірених штампом і печаткою речового ринку та підписом особи у графі "головний бухгалтер" і "касир" на суму 372000,00грн., які були пред'явлені головному бухгалтеру товариства ОСОБА_6, яка за її поясненням вела облік касових операцій, касової книги, складання звітів, та яка не підтвердила поступлення зазначених коштів у касу товариства, та що підпис на корінцях належить їй.
- проведеною перевіркою касових звітів за червень 2003р. встановлено не поступлення жодних сум у касу товариства від фізичних осіб за торгові місця, а проведеним опитуванням встановлено, що 01 червня 2003р. ОСОБА_5 було сплачено за торгове місце 12000,00грн. та 20 червня 2003р. ОСОБА_4 сплачено 12000,00грн., які підтвердили сплату корінцями прибуткових касових ордерів, а отже, кошти в сумі 24000,00грн. не були оприбутковані в касу ринку і на рахунки в банку не здані.
За даними акту ревізії, перевірка щодо обліку готівки здійснювалася тільки на підставі касових звітів за червень і жовтень 2003р., інші документи, в тому числі касова книга за 2003 рік та інші звіти за 2003р. не були пред'явлені для перевірки.
Отже, в акті ревізії зроблено висновок про не оприбуткування готівки на необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущеннях, які не мають підтвердження належними доказами, тобто не перевірені оригіналами документів, що є порушенням вищезазначених нормативних актів, які регулюють порядок проведення ревізій, а саме:
- ревізорами не досліджувалися дані касової книги, основного документу встановленого законодавством для обліку операцій з готівкою в національній валюті, у якому згідно п.4.2 Положення №72 враховуються усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства. При проведенні перевірки, ревізори також не взяли до уваги, що відповідно до пп. 5.3.8 п. 5 Положення №72, неоприбуткованою готівкою вважається та, яка є в наявності в касі підприємства і не підтверджена прибутковим касовим ордером, така неоприбуткована сума готівки зараховується згідно даної норми в дохід підприємства. Акт не містить даних щодо наявності суми 24000,00грн. у касі товариства, а також податковою інспекцією не підтверджено включення виявленої ревізією не оприбуткованої готівки до доходу товариства, оскільки документальна перевірка нею за червень 2003 рік не проводилася, а охоплений комплексною позаплановою документальною перевіркою фінасово- господарської діяльності ТОВ "Тернопільський речовий ринок" період з 01.10.2003р.-31.03.2005р.
Не дослідивши касову книгу, ревізори не підтвердили факту надходження готівки до каси підприємства у червні 2003р., та не довели її не оприбуткування, а отже не довели порушення пп.4.2 ,5.3.4 Положення №72.
- висновок ґрунтується на підставі перевірки касових звітів за червень 2003р., тоді як пп.4.3 Положення №72 не містить визначення такого документа як касовий звіт при ведені касової книги, оскільки записи в касовій книзі робляться касиром у двох примірниках (другі примірники мають бути відривними, що і є звітом касира, перші і другі примірники мають однакові номери) за операціями одержання або видачі готівки за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом у день їх надходження або видачі, і ним щоденно в кінці робочого дня підсумовуються операції за день, виводиться залишок готівки в касі на початок наступного дня і передається до бухгалтерії другий відривний аркуш (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими і видатковими касовими ордерами під розпис у касовій книзі. Акт ревізії не містить даних щодо назви первинного бухгалтерського документа, що був предметом дослідження та його номера. Копії записів з касової книги, надані на вимогу суду слідчим, не містять підпису касира (л.с.72т.1).
- на підставі пред'явлених копій корінців прибуткових касових ордерів, тоді як згідно пп.3.2 Положення№72, про приймання готівки видається квитанція за підписами головного бухгалтера або особи, уповноваженої керівником підприємства, і касира, засвідчена печаткою підприємства. Долучені до матеріалів справи неналежні копії квитанцій, а не корінців як зазначено в акті, оформлені не у відповідності до зазначеної норми, оскільки не містять номера прибуткового касового ордера та містять підпис однієї особи, повноваження якої не зазначено і актом ревізії дана особа не встановлена та відповідність їх не підтверджена оригіналами квитанцій.
Крім того, зазначена у акті інформація не містить даних яким методом проводилася перевірка, за який період та чи підтверджена дана інформація оригіналами документів та чи належні копії документів надавалися фізичними особами (22 чоловіка) і чи входять в їх число ОСОБА_5 та ОСОБА_4, не прийняті до уваги пояснення як головного бухгалтера так і зазначених фізичних осіб, які пояснили, що у зв'язку з вимогою працівників міліції у 2005р. надати документи про внесення ними коштів у касу товариства, на їх звернення касир видав копії документів у 2005році, у зв'язку з втратою ними оригіналів квитанцій про оплату коштів, яка проводилася ними раніше, а оскільки дати внесення таких коштів фізичні особи не пам'ятали то касир зазначив дату видачі квитанцій навмання - червень 2003р., за відсутністю касової книги. Свої пояснення підприємці підтвердили у процесі розгляду справи.
Слід зазначити, що відсутність бухгалтерських документів, в тому числі касової книги, на підставі яких можливо було встановити поступлення в касу ТОВ"Тернопільський речовий ринок" грошових коштів від ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в червні 2003 року, підтверджується:
- постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2006р. у справі №6/198-2847 за позовом ТОВ"Тернопільський речовий ринок" до Тернопільської ОДПІ про скасування податкових повідомлень -рішень прийнятих на підставі акту документальної перевірки з питань дотримання товариством податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2003р. по 31.01.2005р. (л.с.66т.2);
- податкова інспекція документальної перевірки ТОВ"Тернопільський речовий ринок" за період з 01.01.2003р. по 01.10.2003р. не проводила, як зазначено у листі слідчого відділення податкової міліції від 10.08.2011р., у зв'язку із скасуванням Тернопільським міськрайонним судом 06.01.2006р. постанови про порушення кримінальної справи №1175348 від 10.08.2005р. за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та службового підроблення порушеної відносно директора товариства та головного бухгалтера ( виділена в окреме провадження із кримінальної справи №1174844 порушеної по факту заволодіння службовими особами ТОВ"Тернопільський речовий ринок" чужим майном шляхом зловживання службовим становищем), яка стала підставою для винесення слідчим податкової міліції постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.03.2006р., яка є чинною(л.с.15,20,61 т.2);
- постановою від 30.03.2011р. про закриття кримінальної справи №1174844 та висновком судово-бухгалтерської експертизи за кримінальною справою №1174844 від 27.07.2005р. №866, якою встановлено, що документально підтвердити надходження 372000,00грн. від фізичних осіб в касу ТОВ «Тернопільський речовий ринок»протягом 2003р., першого кварталу 2004р. не видається за можливе, у зв'язку з відсутністю касових книг та касових звітів за зазначений період та згідно даних наявних у матеріалах справи ксерокопій аркушів касової книги ТОВ «Тернопільський речовий ринок» не встановлено поступлення грошових коштів від фізичних осіб у червні 2003р., також щодо ксерокопій корінців (квитанцій) до прибуткових касових ордерів без номера ОСОБА_5 від 01.06.2003р. на суму 12000,00грн. та ОСОБА_4 від 20.06.2003р., встановлено, що у вказаних аркушах касової книги за червень 2003р. такі не відображені та чи відображені вони по касі (оприбутковані) в іншому періоді встановити не видається за можливе, в зв'язку з відсутністю касових книг за досліджуваний період(л.с.24,39т.2);
- в переліку речових доказів , які були повернуті ТОВ"Тернопільський речовий ринок" та Тернонопільській ОДПІ, згідно постанови ст.слідчого в ОВС ГСУ МВС України про закриття кримінальної справи №1174844 від 20.01.2010р.(слідство в закритій справі відновлено постановою від15.02.2010р.) , касова книга не значиться (л.с.49-58).
Приймаючи до уваги, що в процесі розгляду справи податкова інспекція ,КРУ не надали доказів, які підтверджують поступлення коштів у касу товариства в червні 2003р. ,та їх не оприбуткування, тим самим не підтвердили порушення товариством вимог Положення №72, у зв'язку з чим рішення прийняте неправомірно, та підлягає скасуванню.
Суд, відхиляє доводи позивача щодо того, що спірним рішенням визначено штраф як податкове зобов'язання, оскільки такі не підтверджені самим текстом рішення.
Суд, відхиляє доводи податкової інспекції щодо того,що позивач мав право оскаржити первинне податкове повідомлення -рішення, оскільки дане рішення оскаржене в адміністративному порядку згідно Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та за результатами якого прийнято спірне рішення,яке відповідає встановленій нормативним актом формі, та зобов'язує платника здійснити дії направлені саме на його виконання чи утримання від виконання, у разі його оскарження.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 94, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Скасувати, з моменту прийняття, прийняте 19.09.2005р. Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією рішення №0005932303/1/62839 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський речовий ринок" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 120000.00грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський господарський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня постановлення постанови у поряду і строки передбачені ст.186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги .
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13.12.2011р.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9205
Суддя М.С. Стадник