"29" листопада 2011 р.Справа № 17/79/5022-1605/2011
Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Андрусик Н.О.
Розглянув справу
за позовом Прокурора Бучацького району Тернопільської області в інтересах держави -Міністерства екології та природних ресурсів України, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль
до відповідача: Жизномирської сільської ради, с. Жизномир Бучацького району Тернопільської області
про стягнення 1626,20 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 1-1/1867 від 11.05.11р.;
відповідача: ОСОБА_2, сільський голова, паспорт серії МС №НОМЕР_1 від 31.07.1996р.;
прокурор: Кметик Л.Я., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах, посвідчення № 67 від 29.08.2011р., представник прокуратури Тернопільської області
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін та прокурору роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу судом не здійснювалася.
Прокурор Бучацького району звернувся в інтересах держави -Міністерства екології та природних ресурсів України, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль, в листопаді 2011р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Жизномирської сільської ради, с. Жизномир Бучацького району Тернопільської області, про стягнення 1626,20 грн. збитків, заподіяних внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Позов обґрунтовується копією акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 11.05.2011р.; копією припису №2-2/1861 від 11.05.2011р.; копією протоколу про адміністративне правопорушення №007462 від 11.05.2011р.; копією постанови про накладення адміністративного стягнення №30 від 11.05.2011р.; копією довідки №116 від 11.05.2011р.; розрахунками розміру збитків; копією квитанції №366 від 11.05.2011р.; копією претензії №1-1/4339 від 14.10.2011р.; іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 15.11.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 29.11.2011р.
Представник позивача та прокурор в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задоволити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечує. Вказує, що позивачем не надано сільській раді будь-яких нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та непроінформовано про необхідність отримання дозволу на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря. Також повідомив, що сільська рада недоотримала фінансування, існує заборгованість по виплаті заробітної плати працівниками, тому сплатити зазначені збитки немає можливості.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, заперечення відповідача, думку прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Згідно ст. 20 Закону України №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Відповідно до чинного законодавства спеціально уповноваженими органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, контролю за використанням коштів, отриманих від користування чи забруднення природних ресурсів є Міністерство екології і природних ресурсів України.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 р. №2707-XII відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.
Підставою для звернення прокурора до суду з позовною заявою є факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яке виражається у незаконному викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу від спалювання природного газу в газових котлах, тобто з порушенням вимог ст.ст.11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України №2707-XII викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Як свідчать матеріали справи, 11 травня 2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Яковець О.В. на підставі направлення на проведення перевірки №666 було проведено перевірку на предмет дотримання Жизномирською сільською радою природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки, в якому зафіксовано факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від шести стаціонарних джерел викидів (двох котлів, що знаходяться в дошкільному закладі та 4 конвекторів, два з яких розміщені в сільській раді та два -в фельдшерсько-акушерському пункті) за відсутності відповідного дозволу уповноважених органів, що є порушенням встановленого порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря згідно ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Даний акт підписаний зі сторони відповідача сільським головою, що є також відповідальним за природоохоронну роботу ОСОБА_2 без зауважень та заперечень.
Згідно із п. 4 ст. 33 Закону України №2707-XII особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність, згідно із законом.
Стаття 68 Закону України №1264-ХІІ передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та poзмipax, встановлених законодавством України, яка кореспондуються зі ст. 34 Закону України №2707-XII.
Згідно довідки №116 від 11.05.2011р., виданої Жизномирською сільською радою, вбачається, що за період з 01.02.2009 р. по 10.05.2011р. відповідачем використано 19221 кубічних метри газу (в тому числі 14607 м.куб. газу двома котлами в дитсадку, 2867 м.куб. газу двома конвекторами в адмінприміщенні сільської ради та 1747 м.куб. газу -двома конвекторами в фельдшерсько-акушерському пункті (за період з 01.02.2009р. по 31.12.2010р.).
Згідно поданих позивачем розрахунків розміру відшкодування збитків, проведених у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064), внаслідок порушення відповідачем вимог діючого природоохоронного законодавства, а саме -здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання 4614 метрів кубічних природного газу чотирма конвекторами та 14607 м.куб. природного газу вдома котлами при відсутності відповідного дозволу уповноважених органів державі заподіяно збитків на загальну суму 1626,20 грн.
Факт відсутності дозволу відповідачем не заперечується, як і не заперечується факт невиконання Жизномирською сільською радою вимог припису №2-2/1861 від 11.05.2011р. про усунення порушень природоохоронного законодавства в частині виготовлення необхідної проектної документації та отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців.
За наслідками правового аналізу наведених вище приписів законодавства, яке регламентує спірні правовідносини, у п.1.2. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду від 27.06.2001р. № 02-5/744 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до ст. 11, 1166 ч. 1 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За порушення природоохоронного законодавства 11.05.2011р. державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення №007462; 11.05.2011р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №30, згідно якої на гр. ОСОБА_2 (сільського голову с. Жизномир) за вчинення ним адміністративного правопорушення (порушення порядку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн., що сплачено згідно квитанції №366 від 11.05.2011р.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Надіслана на адресу відповідача претензія №1-1/4339 від 14.10.2011р. з пропозицією сплатити 1626,20 грн. збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства, залишена Жизномирською сільською радою без відповіді та задоволення.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач не надав суду доказів погашення заподіяних державі збитків, як і доказів наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, тому позовні вимоги прокуратури щодо стягнення з Жизномирської сільської ради, 1626,20 грн. завданих державі збитків суд визнає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Заперечення відповідача з приводу ненадання Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області Жизномирській сільській раді попередньої інформації про необхідність отримання дозволу на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час користування стаціонарними джерелами опалення (котел та конвектор) не можуть слугувати підставою для звільнення від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Окрім того, на думку суду, інформування про необхідність отримання відповідного дозволу не входить в обов'язки позивача, оскільки Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є контролюючим органом в сфері додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до вимог п. 35 ст. 4 та ч. 1 ст. 20 Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік” джерелом формування спеціального фонду державного бюджету у 2011 році є частина доходів 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів 2011 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, в тому числі до сільських селищних та міських бюджетів 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва і Севастополя 70 відсотків.
Грошові стягнення за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності є джерелом формування спеціального фонду місцевого бюджету Жизномирської сільської ради і повинні стягуватись у примусовому порядку на р/р 33115331700083, в ГУДКУ у Тернопільскій області, МФО 838012, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 23588195.
Відповідно до ст. 49 ГПК України та п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір покладається на відповідача у справі в розмірі 1411,50 грн. та підлягає стягненню в дохід державного бюджету, оскільки прокурор від сплати держмита звільнений на підставі п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
В судовому засіданні 29.11.2011р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 22, 29, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Жизномирської сільської ради, с. Жизномир Бучацького району Тернопільської області, ідент. код 14052638:
- 1626,20 грн. збитків в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Жизномирської сільської ради (р/р 33115331700083, в ГУДКУ у Тернопільскій області, МФО 838012, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 23588195);
- 1411,50 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України (р/р 31212206700002, одержувач Державний бюджет м. Тернопіль, 22030001, ідент. код 23588119, банк одержувача: ГУДКУ у Тернопільській області, МФО банку одержувача: 838012).
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "02" грудня 2011 року через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9073
Суддя Н.О. Андрусик