"28" жовтня 2011 р.Справа № 13/28/5022-1397/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі < Список > судді Стопника С.Г. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_2
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 07 жовтня 2011р. та визнання права власності на будівлю (корівник), що знаходиться по АДРЕСА_3, загальною площею 733,0 кв.м.
За участю представників:
позивача: ОСОБА_1 -підприємець;
адвокат ОСОБА_3, ордер №3155 від 28.10.2011р.
відповідача: не з'явився
Суть справи: Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_2, звернувся з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 07 жовтня 2011р. та визнання права власності на будівлю (корівник), що знаходиться по АДРЕСА_3, загальною площею 733,0 кв.м.
В судовому засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки передбачені ст.ст. 22, 811 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю, посилаючись на докази, додані до позовної заяви.
Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, однак у поданому відзиві позов визнав повністю та зазначив, що 07 жовтня 2011р. позивачем повністю сплачено вартість будівлі згідно договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2011р., у зв'язку з чим виписана накладна №14 від 07 жовтня 2011р. та підписаний акт приймання-передачі проданої будівлі корівника. Однак в силу своєї зайнятості у визначений сторонами час відповідач не зміг прибути у нотаріальну контору для нотаріального посвідчення даного договору, а тому вважає, що позивач підставно із посиланням на ч.2 ст.220 ЦК України звернувся із даним позовом. Просить суд розглядати справу без його участі в судовому засіданні.
Враховуючи, що участь представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, брати участь в судовому засіданні, є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, поданих позивачем доказів є достатньо для вирішення спору по суті, а тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст.1 ГПК України правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів наділені, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
ОСОБА_1, с. Н.Кокорів Кременецького району, зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію 26.01.2000р., а отже наділений правом на звернення до господарського суду за захистом своїх прав.
Як вбачається із матеріалів справи, 07 жовтня 2011р. між Суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу виробничого приміщення, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю не житлову будівлю -будівлю корівника (цегла) загальною площею 733,0 кв.м, яка знаходиться по АДРЕСА_3, а Покупець зобов'язується прийняти вказану будівлю та сплатити її ціну відповідно до умов, що визначені у даному договорі (п.1 Договору).
Пунктом 2 Договору визначено, що право власності на дану будівлю переходить до Покупця з моменту сплати коштів за придбане майно та з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.п.3, 4 Договору сторони погодили, що вартість будівлі, що продається, становить 3000 грн., Покупець в день передачі майна зобов'язується передати дану суму готівкою Продавцю.
Продавець зобов'язується передати Покупцю придбану за даним договором будівлю в день отримання коштів, склавши відповідний акт передачі-приймання (п. 5 Договору).
Позивач відповідно до умов Договору, згідно квитанції до прибуткового касового ордера №11 від 07.10.2011р., повністю оплатив ціну продажу, що також підтверджується відповідачем.
Згідно накладної №14 від 07.10.2011р. та відповідно до акта передачі-приймання основних засобів від 07.10.2011р. Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 (Продавець) передав, а Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (Покупець) прийняв у власність не житлову будівлю -будівлю корівника (цегла) загальною площею 733,0 кв.м, яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_3 крім того, у акті сторони також підтвердили повне виконання ними умов договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2011 р.
Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно з ч.1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Доказом повного виконання позивачем та відповідачем Договору купівлі-продажу не житлової будівлі від 07 жовтня 2011р. є передача Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (Продавцем) Суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 (Покупцю) будівлі корівника загальною площею 733,0 кв.м, та проведення позивачем оплати вартості вищезазначеного об'єкта, що є предметом договору купівлі-продажу та підтверджується відповідачем у відзиві на позов.
Однак, як вбачається із поданих суду документів, відповідач, в порушення ст. 657 ЦК України, обумовивши всі істотні умови правочину та підписавши договір, ухиляється від його нотаріального посвідчення, тим самим перешкоджаючи набувачу майна у реалізації його прав (рішенням Кременецького районного комунального БТІ від 13.10.2011р. позивачу відмовлено у державній реєстрації права приватної власності на нежитлову будівлю у АДРЕСА_3).
Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Частиною 3 ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч.4 ст.334 ЦК України).
Так, відповідно до частини 2 статті 144 Господарського кодексу України право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом, що узгоджується із положенням статті 182 ЦК України.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для реєстрації прав є рішення судів, що набрали законної сили.
Беручи до уваги, що позивачем виконані умови договору повністю, а відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, тому позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, с. Н.Кокорів Кременецького району, про визнання дійсним на підставі ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України договору купівлі-продажу не житлової будівлі, укладеного 07.10.2011р., та про визнання права власності на будівлю (корівник), що знаходиться по АДРЕСА_3, загальною площею 733,0 кв.м., підлягають задоволенню як обгрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем.
Згідно ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.1.5 розділу І Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 07.02.2002р. №7/5 та зареєстрованого в Мін'юсті України 18.02.2002р. за № V 2223225-02 (із змінами та доповненнями), право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Визнати дійсним Договір купівлі-продажу не житлової будівлі від 07 жовтня 2011р. укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2, АДРЕСА_1, та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, АДРЕСА_2.
3.Визнати за Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_1) право власності на нежитлову будівлю (корівник), загальною площею 733,0 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_3.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення "31"жовтня 2011 р., через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8526
Суддя С.Г. Стопник