Рішення від 24.11.2011 по справі 5021/2542/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

24.11.11 Справа № 5021/2542/2011.

Суддя господарського суду Сумської області Лугова Н.П., розглянувши матеріали справи, -

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІЖИН АГРО», м.Ніжин, Чернігівської області

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаторг - К», м.Конотоп, Сумської області

про стягнення 10 363 грн. 57 коп.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 44 від 22.09.2011р.

від відповідача: не з"явився

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Мелащенко І.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 10 363 грн. 57 коп. заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов укладеної з позивачем угоди про зберігання товару від 28.03.2011р., в т.ч. 7 222 грн. 00 коп. основний борг, 3 141 грн. 57 коп. штраф.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з"явився, повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши та дослідивши надані докази, суд встановив наступне:

04.02.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу нафтопродуктів № 5, згідно п.1.1. якого, продавець (відповідач) зобов"язався поставити, а покупець (позивач) оплатити та прийняти нафтопродукти на умовах оплати та поставки визначених даним договором.

Згідно п. 3.1. вищевказаного договору, кількість поставленого товару визначається у відповідності з видатковою накладною.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що покупець (позивач) здійснює 100 % передоплату вартості товару на підставі рахунку - фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (відповідача).

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до видаткових накладних № РН-0000004 від 23.02.2011р., № РН-0000011 від 28.03.2011р. та рахунку - фактури № СФ-0000005 від 04.02.2011р. відповідачем було поставлено позивачеві дизельне паливо Євро у кількості 136150,00 л на загальну суму 1 068 777 грн. 50 коп.

Умовами договору, а саме, п. 5.3. передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати товару, що підтверджується відповідними видатковими документами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем у порядку визначеному договором було здійснено оплату за поставлений відповідачем товар згідно рахунку № 5 від 04.02.2011р. про що свідчить дебетове повідомлення ПАТ «КІБ Креді Агріколь Банк» від 04.02.2011р. на суму 1 068 777 грн. 50 коп. У відповідності до матеріалів справи, між сторонами у справі було укладено 28.03.2011р. угоду про зберігання товару, згідно п. 1 якого позивачем було передано на відповідальне зберігання відповідачеві товар (дизельне паливо «Євро») у кількості 102545 л по ціні 7,85 грн. за 1 л, загальною вартістю 804978 грн. 25 коп., що був придбаний на підставі договору купівлі - продажу нафтопродуктів № 5 від 04.04.2011р. у ТОВ «Нафтаторг-К».

Плата за послуги зберігання становить 50 грн. 00 коп. за місяць.

За умовами зазначеного договору, позивач у справі набув право - поклажодавця, а відповідач - зберігача.

При цьому, п. 3 договору визначено, що термін зберігання складає: з 28.03.2011р. по 28.06.2011р.

У відповідності до п.4.4 договору, відповідач (зберігач) зобов"язаний повернути майно позивачеві (поклажодавцеві) за першою вимогою останнього.

Слід зазначити, що згідно п. 5.2. договору, позивач (поклажодавець) має право у будь-який час вимагати у відповідача (зберігача) повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини).

Згідно складеного та підписаного між сторонами у справі акту приймання - передачі товарів від 28.03.2011р., що є додатком до угоди про зберігання, на відповідальне зберігання позивачем було передано відповідачеві дизельне паливо Євро в кількості 102545 л на суму 804 978 грн. 25 коп.

Факт надання відповідачем послуг по зберіганню товару позивача та їх оплати позивачем підтверджено актами здачі - прийняття робіт: №№ ОУ-0000005 від 31.03.2011р. на суму 9 грн. 10 коп., ОУ-0000010 від 29.04.2011р. на суму 50 грн. 00 коп., ОУ-0000015 від 30.05.2011р. на суму 50 грн. 00 коп., ОУ-0000020 від 29.06.2011р. на суму 50 грн. 00 коп., а всього на суму 159 грн. 10 коп.

Протягом квітня - травня 2011р. відповідачем позивачу було повернуто зі зберігання 101625 л дизельного палива, що підтверджується видатковими накладними: №№ РН-0000040 від 14.04.2011р., РН-0000056 від 29.04.2011р., РН-0000063 від 18.05.2011р. та товарно - транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів: №№ 259 від 14.04.2011р., 357 від 29.04.2011р., 57 від 18.05.2011р.

Позивач у позові посилається на те, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення дизельного пального, що залишилось на зберіганні у кількості 920 л, але ТОВ «Нафтаторг-к» відповіді на вимогу про повернення товару надано не було, а товар не було повернуто. Листом від 07.09.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів, проте, ані товар, ані його вартість не було повернуто позивачеві.

Статтею 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов"язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Так, ч.1 ст. 938 ЦК України визначено, що зберігач зобов"язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, згідно ч.7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов"язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі встановлена ст. 950 ЦК України, згідно ч.1 якої за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Згідно до ст. 951 ЦК України, збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Отже, збитки, завдані втратою відшкодовуються зберігачем у розмірі вартості втраченої речі.

Сторони передбачили, згідно п. 5.1. угоди, обов"язок відповідача нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна поклажодавця, переданого на зберігання зберігачеві у відповідності з цією угодою та законодавством України з моменту одержання майна та до моменту його повернення.

Таким чином, виходячи з приписів вищезазначених норм та умов укладеної між сторонами угоди, відповідач зобов"язаний відшкодувати позивачу вартість переданого на зберігання товару.

Пунктом 1 угоди визначена ціна товару, що передавався на зберігання в розмірі 7,85 грн. з ПДВ за 1л. Кількість неповернутого товару із зберігання складає 920 л. Тобто, вартість товару, що підлягає відшкодуванню становить 7 222 грн. 00 коп.

Крім того, п. 6.5. угоди передбачено, що у випадку неповернення майна поклажодавцеві за першою вимогою, зберігач повинен виплатити поклажодавецві штраф у розмірі 0,5 % від вартості майна за кожний день затримки.

За період з 29.06.2011р. по 23.09.2011р. позивачем було нараховано відповідачеві штраф у сумі 3 141 грн. 57 коп.

Таким чином, станом на 23.09.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 10 363 грн. 57 коп., в т.ч. 7 222 грн. 00 коп. основний борг та 3 141 грн. 57 коп. штраф.

Факт заборгованості відповідача в сумі 10 363 грн. 57 коп. підтверджено матеріалами справи, в т.ч. актом приймання - передачі товарів від 28.03.2011р., видатковими накладними: №№ РН-0000040 від 14.04.2011р., РН-0000056 від 29.04.2011р., РН-0000063 від 18.05.2011р. та товарно - транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів: №№ 259 від 14.04.2011р., 357 від 29.04.2011р., 57 від 18.05.2011р.

Доказів сплати заборгованості в сумі 10 363 грн. 57 коп. відповідач не надав, не надав і аргументованого заперечення, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 363 грн. 57 коп. заборгованості визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог прохальної частини позовної заяви позивач просить суд з метою забезпечення позовних вимог накласти арешт на банківські рахунки та грошові суми, що належать ТОВ «Нафтаторг - К» в межах суми позовних вимог.

В обґрунтування вимог викладених у вказаному клопотанні, позивач посилається на те, що відповідачем не було виконано в добровільному порядку договірні зобов"язання, а також не надано відповіді на листи відповідача про повернення товару або сплату коштів за товар та не підтверджено факту наявності товару. А тому, позивач припускає, що відповідачем можуть бути здійснені певні дії, що призведуть до зникнення товару та грошових коштів з розрахункових рахунків, відкритих у різних банківських установах, що унеможливить виконання рішення у даній справі.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивачем не надано належних доказів, що підтверджують факти викладені ним в обґрунтування клопотання, а також доказів, що невжиття заходів передбачених ст. 66 ГПК України, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 103 грн. 63 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, -

СУД ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову .

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаторг - К» (41600, Сумська область, м.Конотоп, вул. Клубна, 95-а, код 37052232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІЖИН АГРО» (16624, Чернігівська область, Ніжинський район, с.Вертіївка, вул. Крапив"янського, код 35195139) 10363 грн. 57 коп. заборгованості, в т.ч. 7 222 грн. 00 коп. основний борг, 3 141 грн. 57 коп. штраф; судові витрати: 103 грн. 63 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Н.П.ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 28.11.2011р.

Попередній документ
19977403
Наступний документ
19977405
Інформація про рішення:
№ рішення: 19977404
№ справи: 5021/2542/2011
Дата рішення: 24.11.2011
Дата публікації: 22.12.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги