"09" грудня 2011 р.Справа № 9/17-4185-2011
За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" в особі, якою є Красноперекопське управління по експлуатації газового господарства;
До відповідача: Науково-виробничого приватного підприємства "Агропромприлад";
про стягнення 5322,37 грн.
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 18.10.2011 року за вх. №6346/2011 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" в особі, якою є Красноперекопське управління по експлуатації газового господарства (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Науково-виробничого приватного підприємства "Агропромприлад" (далі -Відповідач) 5 322,37 грн.
Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.
Судом встановлено, що усі надіслані процесуальні документи на адресу відповідача - Науково-виробничого приватного підприємства "Агропромприлад", що приймалися та виносилися за момент розгляду справи, поверталися до суду з відміткою „за спливом строку зберігання”.
Тому, згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за зазначеною адресою немає", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним судом певних процесуальних дій.
З наведеного випливає, що Науково-виробниче приватне підприємство "Агропромприлад" належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.
Окрім вищезазначеного, у судовому засіданні від 09.12.2011 року представником Позивача був наданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відповідача, де зазначено місцезнаходження Науково-виробничого приватного підприємства "Агропромприлад", тобто саме та адреса на яку відправлялись процесуальні документи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
28.09.2010 року між Науково-виробничим приватним підприємством "Агропромприлад" та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" було укладено усний договір на постачання протигазів ПГ-7 у кількості 20 одиниць за ціною 420,00 гривень кожен та ПШ-1 у кількості 2 одиниць за ціною 960,00 гривень, кожен, всього на загальну суму 10 320,00 гривень з урахуванням ПДВ 20 %.
05.10.2010 р. позивач сплатив довідку-рахунок відповідача №183 від 28.09.2010 р. та перерахував на рахунок відповідача передоплату в сумі 6 120,00 гривень за 12 протигазів. Відповідач сплачений товар не поставив.
13.12.2010р. позивачем надіслано претензію №7 на суму 6 120,00 гривень на адресу відповідача з вимогою повернути сплачені кошти.
01.06.2011р. відповідачем здійснено часткове повернення в сумі 1 200,00 гривень на рахунок позивача.
16.06.2011 р. позивач отримав письмове зобов'язання відповідача погасити заборгованість до 01.07.2011 року. Однак, вказане зобов'язання станом на 29 вересня 2011 року відповідачем не виконане.
Таким чином, позивач вважає дії відповідача неправомірними, враховуючи повну сплату 6 120,00 гривень.
Згідно з усним договором від 28.09.2010 року та відповідно до норм чинного законодавства, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві заборгованість за нездійснення поставки протигазів у сумі 4 920,00 гривень, інфляційні за весь час прострочення - 273,57 гривні, а також три проценти річних від простроченої суми -128,80 гривень.
Загальна сума, яка підлягає сплаті відповідачем складає 5 322,37 грн.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.
За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.2 ст.205 ЦК України).
За положеннями ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальними зборами ВАТ „Кримгаз” прийняте рішення про зміну типу і найменування у зв'язку з приведенням його у відповідність із Законом України „Про акціонерні товариство”, а також проведена реєстрації відповідних змін (11.05.2011 р. зареєстрований Статут в новій редакції, внесені зміни в данні Товариства в ЄДРПОУ). В зв'язку з цим перейменуванням, нове найменування ВАТ „Кримгаз” - Публічне акціонерне товариство по газопостачання та газифікації (скорочено - ПАТ „Кримгаз”).
Як вище встановлено господарським судом, (із змісту позовної заяви) між сторонами у справі укладено усний договір постачання протигазів ПГ-7 у кількості 20 одиниць за ціною 420,00 гривень кожен та ПШ-1 у кількості 2 одиниць за ціною 960,00 гривень, кожен, всього на загальну суму 10 320,00 гривень з урахуванням ПДВ 20 %., згідно з яким, Відповідач -Постачальник, зобов'язався поставити та передати у власність Покупцеві - Позивачу товар, а Позивач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити вартість товару, в порядку та на умовах зазначених сторонами.
Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо оплати відповідачу предмета договору, що підтверджується сплатою довідки-рахунку відповідача №183 від 28.09.2010 р. в сумі 6 120,00 гривень (платіжне доручення №2295 від 05.10.2010 року) за 12 протигазів.
01.06.2011р. відповідачем здійснено часткове повернення в сумі 1 200,00 гривень на рахунок позивача, що підтверджується платіжним дорученням №52 від 01.06.2011 року.
Оцінюючи вищенаведене, заборгованість Науково-виробничого приватного підприємства "Агропромприлад" перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" в особі, якою є Красноперекопське управління по експлуатації газового господарства становить 4 920,00 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем в позовній заяві, та згідно з якими, розмір 3% річних, що нараховані відповідачу, становить 128,80 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Розрахунок інфляційних витрат по заборгованості за поставлений природний газ, який здійснений позивачем в позовній заяві, та згідно з яким, розмір інфляційних витрат, що нарахований відповідачу, становить 273,57 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Науково-виробничого приватного підприємства "Агропромприлад" (65074, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Малиновського, буд. 51, кв. 45, код ЄДРПОУ 30259958, МФО 328135) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" в особі, якою є Красноперекопське управління по експлуатації газового господарства (ПАТ по газопостачанню та газифікації "Кримгаз": 95001, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, буд. 42-А, код ЄДРПОУ 03348117; Красноперекопське управління по експлуатації газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації "Кримгаз": 96000, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопське, вул. Привокзальна, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 23893680) 4 920,00 грн. -суму основного боргу, 128,80 грн. -сума 3% річних, 273,57 грн. -індекс інфляції, 201,00 грн. -державне мито та 236 грн. -ІТЗ.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Меденцев П.А.
Повний текст рішення складено 12 грудня 2011 року.