Вирок від 15.05.2009 по справі 1-222009

Справа № 1-22 2009 p.

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2009 р. Березанський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої - Дорошенко А.В.

при секретарі - Якубець С.В.

з участю прокурора - Каширіна О.А.

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2 представників потерпілої - ОСОБА_3, ОСОБА_4 захисника - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка справу по обвинуваченню

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя

м.Вінниця, вул..Нахімова, 37, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

встановив:

02.08.2007р. близько 21.30 год. ОСОБА_6, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_7, рухався в умовах обмеженої видимості (темний час доби) по сухій асфальтованій дорозі зі сторони зони відпочинку «Коблево» в напрямку траси «Одеса-Миколаїв». В цей же час в зустрічному йому напрямку по своїй полосі руху, прямолінійно, з допустимою швидкістю руху, слідував технічно справний автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 При проїзді ділянки проїжджої частини, яка розташована на відстані близько 2510 м. від перехрестя з автошляхом «Миколаїв-Одеса», водій автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_6 в порушення вимог п.п. 12.4, 13.1, 13.3, 14.2 "в, г" Правил дорожнього руху України, проявивши неуважність до дорожньої обстановки, не обравши в установлених межах безпечну швидкість руху, рухаючись зі швидкістю приблизно 80 км/год., при дозволеній швидкості в населеному пункті 60 км/год., не врахував стан проїзної частини дороги, її ширину та габарити транспортних засобів, безпечний інтервал та дистанцію між автомобілями, не переконавшись в безпеці маневру обгону невстановленого автомобіля марки "Джип", який рухався попереду нього, та що після обгону він зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися та займану ним смугу, не подавши світловим покажчиком сигнал повороту ліворуч, раптово здійснив маневр повороту ліворуч, пересік середину проїжджої частини дороги та виїхав на зустрічну смугу руху в безпосередній близькості від автомобіля НОМЕР_4. під керуванням водія ОСОБА_1С, внаслідок чого лівою боковою частиною автомобіля "Opel Omega" здійснив наїзд на ліву передню частину автомобіля "Hyundai Getz".

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_1, відповідно до висновку комісійної додаткової судово - медичної експертизи № 3 - К від 31.03.2009 року, отримала тяжкі тілесні ушкодження, поєднані зі стійкою втратою загальної працездатності не менш як на одну третину.

Пасажир автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_8, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2475 від 16.10.2007р., отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, за ознаками тривалого розладу здоров'я; пасажири автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2 і ОСОБА_9, згідно висновку судово-медичних експертиз № 2130 та № 2129 від 24.09.2007р., отримали легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину визнав частково і показав, що він разом зі своєю дружиною та ОСОБА_10 на автомобілі останньої були в з/в «Коблево». Коли поверталися назад ОСОБА_10 стало недобре і вона попросила його сісти за кермо автомобіля. ОСОБА_10 сіла на переднє пасажирське сидіння, а його дружина сиділа позаду. Було темно, дорога була вузька і він їхав зі швидкістю не більше 60 км/год.. Його засліпив зустрічний автомобіль і він раптово побачив спереду свого автомобіля велосипедиста, який рухався в попутному напрямку по узбіччю. Об'їжджаючи велосипедиста, він виїхав на зустрічну смугу руху, де побачив перед собою зустрічний автомобіль. Він прийняв вправо, передні колеса пересікли осьову лінію, але відбулося зіткнення автомобілів. За кермо автомобіля він сів на прохання ОСОБА_10, т.я. знав, що вона вписана в техпаспорт на право керування автомобілем і вважав, що вона має право передавати кермо іншим особам. Попереду його автомобіля інших автомобілів не було і тому ніякого автомобіля «Джип» він не обганяв. Перешкодою йому був велосипедист. Не заперечуючи свою вину у вчиненні ДТП, вважає, що при визначенні ступеню тяжкості отриманих при ДПІ тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_1 необхідно враховувати висновок експертизи 2007 року, оскільки з моменту ДТП і до останньої СМЕ 2009 р. пройшов значний період часу.

Крім часткового визнання вини підсудним, його вина підтверджується показаннями потерпілих, свідків, письмовими доказами по справі.

Так, потерпіла ОСОБА_1 показала, що вона на своєму автомобілі «Hyunday Getz» їхала в з/в «Коблево». Біля неї на пасажирському сидінні сиділа ОСОБА_2 CO., a позаду ОСОБА_9 Дорогу вона добре знала, попереду ніякого транспорту не було, не було на дорозі і велосипедиста. Вона вела автомобіль по своїй смузі руху зі швидкістю приблизно 40 км/год з ближнім світлом фар. Назустріч метрів за 300 від себе вона побачила автомобіль марки «Джип», який їхав по її смузі руху з включеними галогеновими фарами, об'їжджаючи автомобіль "Opel Omega". Потім він з'їхав на свою смугу руху і після цього зразу ж стався удар на її стороні дороги від якого вона втратила свідомість. Прийшла вона до тями, коли приїхала швидка допомога і її доправили до Березанської ЦРЛ. В результаті ДТП вона отримала ряд тяжких травм, їй встановлена 2 група інвалідності і вона до даного часу находиться на лікуванні.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що 02.08.2007 р. вони домовилися із ОСОБА_1 поїхати в з/в «Коблево». Виїхали вони на автомобілі під керуванням ОСОБА_1 з м.Южне близько 21 год 20 хв. Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_9 позаду. їхали вони по своїй смузі руху зі швидкістю 40-50 км/год. Проїхавши село, недалеко від КП, раптово перед нею появились фари великого автомобіля, після чого відбулося зіткнення автомобілів. Вона бачила автомобіль «Джип», який з'явився раптово, автомобіль підсудного вона не бачила. В результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження, з приводу яких знаходилася на лікуванні. Ніякого велосипедиста на дорозі не було.

Потерпіла ОСОБА_8 від дачі свідчень в судовому засіданні відмовилась. Із пояснень даних нею в ході досудового слідства та оголошених в судовому засіданні (т.1 а.с.28) вбачається, що на момент ДТП за кермом автомобіля знаходився її чоловік. ОСОБА_10 сиділа на передньому пасажирському сидінні, а вона - на задньому. Було вже темно, близько 21 год30 хв. За дорогою вона не слідкувала. Вона відчула сильний удар в ліву частину їх автомобіля і її відкинуло до правої двері автомобіля. В результаті ДТП їй причинено тілесні ушкодження.

Цивільний відповідач ОСОБА_7 показав, що разом зі своєю сім'єю та сім'єю підсудного вони приїхали на його автомобілі "Opel Omega" в м. Южне відпочити. Його дружина має право керування автомобілем. 02.08.2007 р. дружина без його відома взяла автомобіль і куди на ньому поїхала він не знав. Про те що сталася ДТП йому повідомив директор бази відпочинку «Вінниця» Откидач, який на своєму автомобілі «Джип» завіз його до місця пригоди. Його автомобіль знаходився в кюветі, а автомобіль «Hyunday Getz» стояв на своїй полосі руху. Цивільні позови не визнає, т.я. автомобіль підсудному він не давав. До вчинення ДТП підсудний їздив на його автомобілі.

Свідок ОСОБА_10 показала, що вона має право керування автомобілем "Opel Omega", який належить на праві власності її чоловікові, про що зазначено в техпаспорті. Разом з підсудним та його дружиною, без відома її чоловіка, вони поїхали в з/в «Коблево», де їй стало недобре і тому вона попросила підсудного сісти за кермо автомобіля, т.я. знала що він має посвідчення водія. Вона сиділа спереду в автомобілі, але на дорогу, в зв'язку з її станом, уваги не звертала. Вона пам'ятає, що їй фари засліпили очі після чого стався удар. Після зіткнення їх автомобіль був в кюветі, a «Hyunday Getz» на зустрічній смузі руху.

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона сиділа в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 на задньому пасажирському сидінні, спереду сиділа ОСОБА_11. ОСОБА_1 їхала повільно, т.я. дорога була в поганому стані. Як сталася ДТП вона не бачила. Вона відчула сильний удар, від якого отримала тілесні ушкодження.

Із змісту протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події та план-схеми до нього від 21.07.2007 року вбачається положення транспортних засобів після зіткнення та слідова інформація на місці ДТП (т.1 а.с.3-6).

Протоколами огляду і перевірки технічного стану автомобілів НОМЕР_2 та «Opel Omega» д/н АВ 57-92 від 02.08.2007 року зафіксовані пошкодження автомобілів після ДТП (т.1 а.с. 15-16, 17-18).

Зі змісту протоколів відтворення обстановки і обставин події проведених з участю потерпілої ОСОБА_1 (т.1 а.с.80-86) та свідка ОСОБА_2О.(т.1 а.с.75-79) вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулося без гальмування на полосі руху автомобіля «Hyundai Getz», коли автомобіль «Opel Omega» раптово в безпосередній близькості від автомобіля «Hyundai Getz» розпочав обгін автомобіля «Джип». Швидкість автомобіля «Opel Omega» становила 100 км/год.

Висновком автотехнічної експертизи № 3367 від 25.09.2007 року (т.1 а.с.114-116) підтверджено, що на момент ДТП гальмова система, рульове управління та ходова частина автомобіля «Opel Omega» д/н АВ 57-92 знаходились в технічно працездатному стані і будь-яких ознак, які впливали на відмову гальмових механізмів ходової частини і рульового управління автомобіля не мають. Дані системи дозволяли водію утримувати автомобіль в обраному ним напрямку руху і не мали раптово виниклих несправностей, які викликали відмову чи сприяли уводу транспортного засобу від обраного водієм напрямку руху.

З висновку транспортно-трасологічної експертизи № 5002 від 15.10.2007 року вбачається, що первісно сталося контактування лівої передньої частини автомобіля «Hyundai Getz» і по лівому борту, починаючи від задньої частини лівої передньої дверці автомобіля «Opel Omega». Кут між поздовжніми осями транспортних засобів в момент їх первісного контактування, який відраховується в плані проти руху часової стрілки від поздовжньої осі автомобіля «Opel Omega» до поздовжньої осі автомобіля «Hyundai Getz», в момент їх первісного контактування складав близько 25 градусів. На підставі проведеного аналізу слідової інформації, яка була зафіксована працівниками міліції під час огляду місця пригоди, з врахуванням встановленого механізму зіткнення автомобілів можна зробити висновок, що місце зіткнення транспортних засобів розташовувалося на смузі руху в напрямку з/в "Коблево", тобто в смузі руху автомобіля «Hyundai Getz». При цьому певно, що автомобіль «Opel Omega» повертався зі смуги зустрічної на смугу свого руху (т.1 а.с. 124-129).

З висновку автотехнічної експертизи № 6419 по дослідженню зіткнення автомобілів НОМЕР_2 та «Opel Omega» д/н НОМЕР_6 від 15.10.2007р. вбачається, що своєчасно виконуючи вимоги п.п. 12.4, 14.2 «в, г», 13.1, 13.3 ПДР, водій автомобіля «Opel Omega» ОСОБА_6 мав би технічну можливість запобігти зіткненню, рухаючись з допустимою швидкістю та виключенням виїзду свого автомобіля на смугу зустрічного руху автомобіля «Hyundai Getz», тобто, іншими словами, гарантованим контролем за швидкістю свого автомобіля, дистанцією з автомобілем, який рухався попереду, та напрямком руху свого автомобіля «Opel Omega», в межах передбаченої ПДР "своєї" смуги ближче до правого краю проїзної частини дороги, відмовившись від обгону транспортного засобу, який рухався в попутному напрямку. Отже, невиконання водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 12.4, 14.2 «в, г», 13.1, 13.3 ПДР перебуває у причинному зв'язку з зіткненням.

Виходячи з викладеного, водій автомобіля «Hyundai Getz» ОСОБА_1 з моменту виїзду автомобіля «Opel Omega» на зустрічну смугу руху для обгону транспортного засобу, який рухався в попутному напрямку, знаходилася в аварійній ситуації та не мала технічної можливості запобігти зіткненню, тобто необхідність прийняття екстрених мір запобіганню можливого контактування у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР, з технічної точки зору, була відсутня (т.1 а.с. 141-144).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2128 від 18.09.2007 року у ОСОБА_11 мали місце тілесні ушкодження у вигляді саднив, синця в області обличчя, лівої верхньої кінцівки, які могли утворитися в результаті дії тупих твердих предметів. Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень 02.08.2007р. при ДТП, не виключається. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, (т.1 а.с. 96-98).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2129 від 24.09.2007 року у ОСОБА_9 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забиття куприка, забитої рани язика, гематоми язика, області підборіддя, які могли утворитися в результаті дії тупих твердих предметів. Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень 02.08.2007р. при ДТП, не виключається. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я (т.1 а.с. 102-103).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2475 від 16.10.2007 року у ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в області грудної клітини справа, закритого перелому лівої стегнової кістки з наявним травматичним шоком 1 ст., які утворилися в результаті дії тупих твердих предметів. Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень 02.08.2007р. при ДТП, не виключається. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (т.1 а.с. 108-109).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2130 від 24.09.2007 року у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритого багато осколкового перелому лівого наколінника зі зміщенням, численних забиттів, підшкірних гематом, саднив тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, забиття грудини, які могли утворитися в результаті дії тупих твердих предметів. Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень 02.08.2007р. при ДТП, не виключається. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, (т.1 а.с. 90-92).

Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 1841/2130-07г. від 14.07.2008р. підтверджено, що у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, закритого багато осколкового перелому лівого наколінника зі зміщенням, підшкірних гематом на обох молочних залозах, на лівому плечі, в лівій здухвинній області, обох верхніх кінцівок, саднив тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, закритої травми грудної клітини з забиттям грудини. Дані тілесні ушкодження перебувають в прямому причино-слідчому зв'язку з послідуючим стаціонарним та амбулаторним лікуванням. Тілесні ушкодження, які мали місце в ОСОБА_1 були отримані практично одночасно, а саме під час ДТП і відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я. В разі оформлення гр..ОСОБА_1 групи інвалідності ступінь тяжкості тілесних ушкоджень може бути переглянута, т.я. при призначенні групи інвалідності оцінюється ступінь тяжкості про проценту втрати працездатності (т.2 а.с. 105-106).

Довідкою до акту огляду МСЕК від 10.09.2008р. підтверджено, що ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності на строк до 01.10.2009 р. (т.2 а.с. 130).

З висновку комісійної судово-медичної експертизи № 3-К від 31.03.2009 р. вбачається, що виявлені у ОСОБА_1 остаточні явища перенесеної закритої черепно-мозкової травми зі стійкими органічними змінами головного мозку у вигляді нерівномірного розширення конвекситальних просторів (по даним МРТ 18.08.2008), правосторонньої пірамідної недостатності, гіпертензійно-лікворного синдрому та уламковий перелом лівого наколінника, який не зрісся, з розходженням уламків на 10 мм, посттравматична контрактура лівого колінного суглобу 2-3 ступені, по ступені тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які визвали стійку втрату загальної працездатності не менш, ніж на одну третину (т.2 а.с.134-138).

З висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 560 від 22.01.2008р. вбачається, що на підставі проведених досліджень та розрахунків, вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_2 визначається як 103592, 64 грн., що перевищує ринкову вартість автомобіля, а тому сума матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля НОМЕР_2 становить ринкову вартість 72899 грн. (т.2 а.с.32-48).

Враховуючи зібрані докази по справі суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_6 за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Оскільки підсудним були порушені Правила дорожнього руху України, а порушення правил експлуатації даного автомобіля відсутнє, кваліфікуючу ознаку злочину «та експлуатація транспорту» суд вважає за необхідне із обвинувачення підсудного виключити.

Крім того, підлягають виключенню із обвинувачення підсудного порушення ним пунктів 1.3, 2.3 «а, б», 9.2 «б», 10.1, 11.1, 11.2, 12.1, 12.3, 12.9 «б» Правил дорожнього руху, оскільки обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст..286 КК України, є причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали. Згідно висновку автотехнічної експертизи № 6419 від 15.10.2007 р. по дослідженню зіткнення автомобілів «Hyundai Getz» і «Opel Omega» (т.1 а.с. 141-144) в причинному зв'язку з зіткненням, яке розглядувалося, є невиконання водієм ОСОБА_6 вимог п.п.12.4, 14.2 «в, г», 13. і 13.3 Правил дорожнього руху.

Посилання підсудного на те, що потерпіла ОСОБА_1 отримала при ДТП тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості є неспроможними, оскільки спростовуються висновком комісійної судово-медичної експертизи від 31.03.2009 p., яка узгоджується з висновками попередніх судово-медичних експертиз.

Призначаючи підсудному покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд враховує, що ним вчинено тяжкий злочин, особу підсудного, його позитивну характеристику, обставини, які пом'якшують покарання: що він не судимий, має на утриманні малолітню дитину, частково добровільно відшкодував завдану потерпілій ОСОБА_1 шкоду. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. Відповідно до роз'яснень, даних в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суд також враховує наслідки, які настали, та характер і мотиви допущених підсудним порушень правил безпеки дорожнього руху, ставлення підсудного до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу підсудного, обставини справи суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням.

Крім того, враховуючи характер допущених підсудним порушень Правил дорожнього руху, наслідки цих порушень, велику кількість потерпілих, суд вважає за необхідне застосувати до підсудного додаткове покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 28, 328 КПК України, згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.89 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» із змінами внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду № 13 від 25.12.92 p., № 12 від 03.12.97 p., підлягають розгляду цивільні позови про стягнення матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1 до ОСОБА_7 та ОСОБА_2 до ОСОБА_7 і ОСОБА_6, завданої потерпілим в результаті ДТП. Відповідно до п.13 зазначеної Постанови шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.. 1187 ЦК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 7 від 08.07.94 p., № 11 від 30.09.94р., № 15 від 25.05.98 p., № 9 від 24.10.2003 р., шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено в судовому засіданні володільцем автомобіля НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є ОСОБА_7, його дружина- Марчук Р.П. має право керування даним автомобілем (т.1 а.с.68).

З пояснень підсудного, свідка ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_10, повертаючись із з/в «Коблево» передала керування автомобіля «Opel Omega» підсудному, оскільки знала, що він має посвідчення водія.

Пунктом 2.14 Правил дорожнього руху передбачено, що водій має право довіряти в установленому порядку керування приватним транспортним засобом іншій особі, в якої при собі є посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п.п.»б>>). Оскільки підсудний ОСОБА_6 мав при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії А, В, С, Д (т.1 а.с. 176-178), ОСОБА_10, яка сиділа поряд нього, мала право передавати йому керування автомобілем. Таким чином, виходячи з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 p., вимог ст.. 1187 ЦК України, особою, яка повинна відшкодовувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є підсудний ОСОБА_6

Оскільки ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_7, як власника транспортного засобу, а відповідальність повинен нести підсудний, який керував автомобілем і в результаті порушень ПДР здійснив ДТП, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_7, як до неналежного відповідача, необхідно відмовити, роз'яснивши їй право на звернення з позовом до суду до належного відповідача - підсудного ОСОБА_6 в порядку цивільного провадження.

Цивільним позивачем ОСОБА_2заявлені позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 477, 20 грн., яка пов'язана з лікуванням, та моральну шкоду в сумі 10 тис.грн., яка полягає в відповідному образі життя, душевних стражданнях.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю.

Цивільний відповідач ОСОБА_7 позовні вимоги не визнав, цивільний відповідач ОСОБА_6 - визнав частково. Не заперечуючи проти погашення завданої матеріальної шкоди, моральну шкоду не визнав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до наступного.

Оскільки ОСОБА_7 є неналежним відповідачем, в задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 до нього необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування матеріальної шкоди відповідачем ОСОБА_6, суд керується вимогами ст.ст. 1166, 1187, 1195 ЦК України та роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди". Відповідно до п.4. ст.64 КПК України характер і розмір шкоди, завданої злочином є обставиною, що підлягає доказуванню в кримінальній справі. Одним із джерел доказів, на підставі ст.83 КПК України, є документи, в яких засвідчені обставини, які мають значення для справи.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2128 від 18.09.2007 року ОСОБА_2 в результаті ДТП спричинені легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, (т.1 а.с. 96-98).

Відповідно до ст.1195 ЦК України, в разі ушкодження здоров'я, фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю придбання ліків тощо..

Вартість придбаних ліків та необхідність їх придбання вбачається з наданих позивачем довідок та квитанцій на придбання ліків на суму 475, 20 грн.(т.2 а.с.69-72), тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "(в редакції від 25.05.2001 p. № 5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) (п.9), її розмір визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо). Враховуючи обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, ступінь тяжкості отриманих нею ушкоджень, фізичний біль та страждання потерпілої, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 тис.грн.

На підставі ст.92 КПК України підлягають стягненню з підсудного судові витрати на проведення судово-автотехнічних та транспортно-трасологічної експертиз (т.1 а.с. 119, 133, 145).

Відповідно до вимог ст..335 КПК України арешт, накладений постановою Березанського районного суду від 08.02.2008 p., з метою забезпечення цивільного позову, на автомобіль НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_7, підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

засудив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання в виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися в указані органи для реєстрації.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Роз'яснити ОСОБА_1 її право пред'явити в порядку цивільного судочинства цивільний позов до засудженого.

Позовні вимоги ОСОБА_2до ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданої шкоди 3475 (три тисячі чотириста сімдесят п'ять) грн..20 коп, в т.ч. матеріальної - 475, 20 грн., моральної - 3000 тис грн..

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за проведення автотехнічних експертиз № 3367 від 25.09.2007р., № 5002 від 15.10.2007р. та № 6419 від 15.10.2007р. судові витрати на проведення експертиз в сумі 1484, 40 грн., на р/р 35225002000181 банку ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ОРДПОУ 02883110, призначення платежу 25010100.

Арешт, накладений постановою Березанського районного суду від 08.02.2008 p., з метою забезпечення цивільного позову, на автомобіль НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_7, скасувати.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Березанський районний суд.

Попередній документ
19960048
Наступний документ
19960050
Інформація про рішення:
№ рішення: 19960049
№ справи: 1-222009
Дата рішення: 15.05.2009
Дата публікації: 26.12.2011
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Березанський районний суд Миколаївської області
Категорія справи: