36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67
Справа № 11 -382 2011 року Головуючий у 1-й інстанції: Кривчун Т.О.
Категорія ст. 115 ч. 1 КК України -Т.З. Доповідач: Давиденко Е.В.
Іменем України
17 травня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого -судді Давиденка Е.В.
суддів Голубенко Н.В., Костенка В.Г.
з участю прокурора Гринь Н.Г.
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями прокурора із внесеними змінами, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Юрченка С.Л., засудженого ОСОБА_3 на вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2011 року.
Цим вироком: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Гребінка Полтавської області, українець, громадянин України, який має повну загальну середню освіту, не працює, розлучений, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
засуджений за ст.115 ч.1 КК України на 8 років позбавлення волі.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком, ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за злочин проти життя особи, вчинений за наступних обставин.
Так, 06 жовтня 2010 року близько 01 години ночі, в жилому будинку розташованому за адресою АДРЕСА_1, за місцем свого проживання, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час раптово виниклої сварки на ґрунті пияцтва, діючи з прямим умислом, вбив свого батька ОСОБА_5 А саме коли батько ОСОБА_5 лежав на ліжку, ОСОБА_3 зайшов до нього в кімнату, де накинув йому на шию пасок, який був прив'язаний одним кінцем до металевого бильця ліжка, та здавив ним шию потерпілого, поки не настала смерть потерпілого.
Вказаними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді странгуляційної борозни на шиї та крововиливи в основу кореня язика справа.
Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 стала механічна асфіксія від здавлювання шиї петлею.
Не погодившись з таким рішенням суду, прокурор, який приймав участь у справі в суді першої інстанції, подав апеляцію із внесеними змінами, в якій вказував, що при призначенні покарання не було враховано тяжкість вчиненого злочину, який ОСОБА_3 вчинив за обтяжуючих обставин в стані алкогольного сп'яніння, відносно рідного батька, а також особу засудженого, який тривалий час ніде не працював, вів паразитичний спосіб життя, зловживав алкогольними напоями, в скоєному злочині не розкаявся та не визнав вину. А тому прокурор просив вирок суду скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_3 визнати винуватим та засудити за ст.115 ч.1 КК України на 13 років позбавлення волі та виключити обтяжуючу покарання обставину -настання тяжких наслідків.
Засуджений ОСОБА_3 в поданій апеляції вказував, що він не вбивав свого рідного батька, а на досудовому слідстві оговорив себе під психологічним тиском з боку працівників міліції.
В той час, коли батько помер, в домі були він та ОСОБА_6
ОСОБА_3 вказував, що він спав в спальні, а ОСОБА_6 перебував в одній кімнаті разом з потерпілим, і це підтверджено свідком ОСОБА_7, який в ту ніч зайшов у будинок, і саме ОСОБА_6 відкрив йому двері. Разом з тим, свідок ОСОБА_6 давав суперечливі показання про те, що в ніч уходив з будинку ОСОБА_3 додому.
Суд необґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку суперечливі показання ОСОБА_6 та відкинув пояснення потерпілої ОСОБА_8, яка вказувала, що її син ОСОБА_5 неодноразово висловлював бажання покінчити із життям, а тому міг вчинити самогубство.
З огляду на наведене, ОСОБА_3 просив вирок суду скасувати, а матеріали кримінальної справи повернути на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, прокурора Гринь Н.Г., який підтримав подану апеляцію, засудженого ОСОБА_3, який вказував, що не вбивав свого батька та просив вирок суду скасувати з поверненням справи прокурору для організації додаткового розслідування, перевіривши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення апеляцій, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 в умисному вбивстві батька ОСОБА_5 обґрунтований сукупністю досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказів.
Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 06.10.2010 року в будинку розташованому за адресою АДРЕСА_1, за місцем свого проживання, був виявлений труп ОСОБА_5, на якому були сліди насильницької смерті. (а.с.6-10).
В ході досудового слідства та на початку розгляду справи у суді ОСОБА_3 в своїх поясненнях та при відтворенні обстановки та обставин події злочину вказував, що ввечері 05 жовтня 2010 року розпивав алкогольні напої разом з батьком ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_9., ОСОБА_10 Коли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пішли, вони допили алкогольні напої, і тоді він пішов спати в спальню, а батько ОСОБА_5 з ОСОБА_11 залишились в одній кімнаті дивитися телевізор. Через деякий час, коли ОСОБА_6 вийшов до туалету, а ОСОБА_3 закурив, ОСОБА_5 почав нецензурно лаятися. Тоді ОСОБА_3 підійшов до батька, який в той момент лежав на спині у ліжку, правою рукою обмотав його шию синтетичним паском, що був поряд прив'язаний до бильця ліжка, та один раз із зусиллям здавив його. Батько ОСОБА_5 трохи помахав руками, посмикався, а потім перестав ворушитися, залишившись лежати на ліжку. ОСОБА_3 заховав пасок, яким придушив батька. Після цього ОСОБА_11 повернувся з туалету в кімнату, але ОСОБА_3 нічого йому не повідомив про те, що трапилося. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_7, та ОСОБА_6 відчинив йому двері. ОСОБА_7 запропонував піти придбати алкогольні напої, а потім побачивши ОСОБА_5 , запитав чому батько лежить на підлозі. ОСОБА_3 підійшов до батька, але той не дихав, і тому він сказав усім, що батько помер. ОСОБА_6 з ОСОБА_7 кудись пішли з хати, а ОСОБА_3 пішов до сусідів ОСОБА_12 зателефонувати в міліцію та швидку допомогу. Потім зайшов в літню кухню, де ночувала ОСОБА_9 та також повідомив їй, що батько помер (а.с. 13, 90, 93-108, 112-113, 121).
В судовому засіданні ОСОБА_3 змінив свої пояснення. ОСОБА_3 стверджував, що після вживання алкогольних напоїв він пішов спати у спальню, а ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_5 залишились в одній кімнаті дивитись телевізор. Коли ОСОБА_13 вийшов з кімнати, то батько почав нецензурно лаятися, і тоді ОСОБА_3 здавив йому шию паском, який був поряд на ліжку, та залишив пасок на місці. Він не хотів вбивати батька, лише хотів, щоб той замовк та не сварився. Батько трохи помахав руками, потім заспокоївся, і залишився лежати на ліжку. ОСОБА_3 не звернув увагу, чи живий батько, та пішов спати далі. Проснувся, коли прийшов ОСОБА_7, якому відчинив двері ОСОБА_13 Тоді ОСОБА_7 спитав чому батько ОСОБА_5 лежить на підлозі. ОСОБА_5, підійшов до батька побачив, що він мертвий, дуже злякався, тоді побіг телефонувати в міліцію та швидку медичну допомогу, а також сховав пасок. (а.с. 181).
Таким чином, хоча ОСОБА_3 і змінював свої показання, заперечуючи свою вину у вбивстві батька, проте визнав, що він один раз здавив паском шию своєму батьку ОСОБА_5
Разом з тим, згідно з актом судово-медичного дослідження №090 від 22.11.2010 року та висновком експерта №90-а від 22.11.2010 року на трупі ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді странгуляційної борозни на шиї та крововиливи в основу кореня язика з правої сторони, що утворилися від тупого твердого достатньо еластичного предмету продовгуватої форми, яким міг бути пасок, який було вилучено з місця скоєння злочину, за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_5 настала від удавленням. Безпосередньою причиною смерті явилась механічна асфіксія, від здавлювання шиї петлею. Виявлені тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Після отримання ушкоджень ОСОБА_5 міг жити вкрай короткий проміжок часу, вимірюваний секундами (агональний стан), тобто помер практично відразу. Смерть ОСОБА_5 настала безпосередньо після отримання ушкоджень, можливо в строк та обставинах вказаних у постанові. Тілесні ушкодження носять прижиттєвий характер та могли утворитися за вказаних обставин. Ймовірно, що в момент спричинення ушкоджень ОСОБА_5 знаходився у горизонтальному положенні лежачи на спині, а особа, що заподіювала ушкодження знаходилась від нього ймовірно з правої сторони та дещо позаду. Після отримання ушкоджень ОСОБА_5 не міг виконувати цілеспрямовані дії, так як втратив свідомість ще до моменту настання смерті. На трупі ОСОБА_3 виявлено лише один травмоконтакт (странгуляційна борозна). Тілесних ушкоджень характерних для боротьби чи самозахисту на трупі ОСОБА_5 не виявлено. Виходячи зі стану странгуляційної борозни здавлювання шиї носило однократний характер. Виявлена странгуляційна борозна могла бути утворена вказаним синтетичним паском. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися в строк та за вказаних обставин. Показання ОСОБА_3, дані ним при відтворені обстановки та обставин події 07 жовтня 2010 року не суперечать і практично відповідають об'єктивним даним судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_5 Даних, що свідчили б про настання смерті ОСОБА_5 не в місці виявлення трупу, не отримано. При судово-токсікологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт, що відносно живої особи відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння. (а.с.21-22, 25-26).
З огляду на наведений висновок судово-медичної експертизи, колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_3 про те, що він не причетний до смерті батька ОСОБА_5, оскільки хоча він і здавив шию батька паском, проте той залишився у ліжку, і міг ще жити, але труп батька був виявлений на підлозі, а тому немає його вини в смерті батька, і яким чином батько помер він не знає, бо був в іншій кімнаті, а з батьком був ОСОБА_14
Такі твердження ОСОБА_3 спростовуються висновком зазначеної судово-медичної експертизи, згідно з яким смерть ОСОБА_5 настала від однократного здавлювання шиї потерпілого, після нанесення такого тілесного ушкодження потерпілий міг жити декілька секунд (агональний стан), і пояснення ОСОБА_3, які він давав на початку судового слідства при відтворенні обстановки та обставин події злочину, відповідають механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
А тому колегія суддів вбачає, що ОСОБА_3 змінив свої показання, щоб уникнути відповідальність за скоєний ним злочин.
Такий висновок суду підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, які стверджували, що коли батько та син ОСОБА_3 перебували в стані алкогольного сп'яніння між ними виникали сварки, погрози, навіть бійки (а.с.66-67, 208).
Не заслуговують на увагу пояснення потерпілої ОСОБА_8 про те, що її син ОСОБА_5 міг померти від самогубства, бо при житті він неодноразово говорив про це (а.с. 178, 183). Такі показання потерпілої та засудженого також спростовуються висновком судово-медичної експертизи(а.с.86).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №841 від 10.11.2010 року, ОСОБА_3 під час скоєння злочину та по теперішній час не страждає хронічним психічним захворюванням, тимчасовим психічним розладом чи недоумством. Під час скоєння злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. При дослідженні особистісних особливостей ОСОБА_3 виявляє достатню активність темпу психічних процесів і станів, низьку вразливість, відсутність імпульсивності, виражену емоційну нестійкість, високий індекс психопатизації зі схильністю до антисоціальних вчинків та алкоголізації. ОСОБА_3 міг правильно сприймати, запам'ятовувати і в наступному відтворювати факти та події, що мають значення по даній кримінальній справі, а також міг усвідомлювати значення своїх протиправних дій та їх наслідків. У момент скоєння інкримінованого діяння ОСОБА_3 не знаходився в стані фізіологічного афекту (як психологічної підстави сильного душевного хвилювання) або в іншому особливому емоційному стані, який міг істотно вплинути на його свідомість і діяльність у досліджуваній ситуації. ОСОБА_3м. не підпадає під дію ст. 19, ст. 20 КК України, може постати перед слідством і судом. (а.с. 52-57)
Разом з тим, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_6 підтвердили, що ввечері 05 жовтня вони вживали алкогольні напої з батьком та сином ОСОБА_3 в їх будинку.
ОСОБА_7 підтвердив, що біля 01 години ночі прийшов до ОСОБА_3, хотів вжити алкогольні напої. Двері йому відчинив ОСОБА_6 Проте ОСОБА_3 відмовився вживати алкоголь і це було дивно. Тоді він побачив, що батько ОСОБА_5 лежить на підлозі біля ліжка, запитав про це у сина, а коли ОСОБА_3 підійшов до батька, то повідомив, що батько ОСОБА_5 помер. Після цього ОСОБА_7 з ОСОБА_6 пішли купувати алкогольні напої, а ОСОБА_3 пішов до сусідів телефонувати в міліцію та швидку медичну допомогу. (а.с. 15, 66, 210, 213).
Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що в ніч до нього приходив ОСОБА_3 повідомив, що батько помер, та зателефонував в міліцію і швидку медичну допомогу (а.с.74-75, 184).
Свідок ОСОБА_9 вказувала, що ввечері пила разом з ОСОБА_6, ОСОБА_15, та батьком і сином ОСОБА_3, близько 22 год. вона пішла до ОСОБА_7, а коли повернулась в будинку було темно, двері зачинені зсередини. Тоді вона пішла спати в літню кухню. Біля 2 години ночі прийшов ОСОБА_3 та повідомив, що батько помер, потім приїхала міліція. (а.с.17, 68, 208).
Свідок ОСОБА_6 не заперечував, що ввечері вживав алкоголь у ОСОБА_3, а також був у них, коли прийшов ОСОБА_7, який вказав на ОСОБА_5, лежавшего на підлозі, почув від ОСОБА_3, що батько помер, а потім пішов з ОСОБА_7 за алкогольними напоями (а.с. 18, 70, 184, 212).
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.1 ст. 115 КК України як умисне вбивство свого батька ОСОБА_5
Також судом першої інстанції було перевірено і заяву засудженого про дачу неправдивих показань стосовно себе.
При цьому ОСОБА_3 не надав жодних незалежних доказів, здатних підтвердити його заяви, ніби він був підданий психологічному тиску з боку працівників міліції та при цьому змушений був оговорити себе.
За відсутності будь-яких незалежних свідків, які були присутні під час такого тиску, суд першої інстанції обґрунтовано ствердив наявну його позицію заперечення своєї причетності до вчинення інкримінованого злочину як спосіб захисту.
ОСОБА_3 під час досудового слідства жодного разу не заявив про здійснений на нього тиск, ані особисто, ані через адвоката, при цьому даючи органам досудового слідства в присутності свого адвоката зізнавальні показання про вчинений ним злочин.
Обговорюючи міру та розмір призначено покарання, на думку колегії суддів покарання призначене ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. 65 КК України, обране в межах санкції закону, з врахуванням тяжкості злочину, який скоєний ним за обтяжуючої обставини в стані алкогольного сп'яніння, а також з врахуванням особи засудженого, який хоча і не працює, негативно характеризується за місцем навчання, проте вперше притягується до кримінальної відповідальності, має неповнолітню дитину.
Суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_3, правильно врахував думку потерпілої ОСОБА_8, яка просила не карати суворо засудженого.
Колегія суддів, що саме призначене ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно врахував обставину, яка обтяжує покарання -настання тяжких наслідків, тому ця обставина підлягає виключенню з вироку суду, а за таких обставин апеляція прокурора із внесеними змінами підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляцію із внесеними змінами прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Юрченка С.Л. задовольнити частково, а апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2011 року щодо ОСОБА_3 змінити та виключити вказівку суду про обставину, яка обтяжує покарання -настання тяжких наслідків.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
____________ ______________ ____________ Давиденко Е.В. Голубенко Н.В. Костенко В.Г.