36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67
Справа №11- 306 / 2011 р. Головуючий у 1-й інстанції Щабельська І.В.
Категорія ч.1 ст. 121 КК - Т.З. Доповідач Лісіченко Л.М.
Іменем України
2011 року квітня місяця 12 дня. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого -судді Лісіченко Л.М.
суддів: Куліша В.М., Захожая О.І.
при секретарі -Звігольській Н.К.
з участю прокурора - Попок О.В.
потерпілого -ОСОБА_3
засудженого -ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією із внесеними змінами помічника прокурора Диканського району Полтавської області на вирок Диканського районного суду Полтавської області від 14 лютого 2011 року,-
Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, невійськовозобов'язаний,не працює, раніше судимий,
- 12.11.2010 року Диканським районним судом за ч.2 ст.185, ст.ст. 75,76 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
засуджений за ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань засудженому ОСОБА_4 приєднано 6 місяців позбавлення волі за ч.2 ст.185 КК України за вироком Диканського районного суду від 12 листопада 2010 року і остаточно визначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання чи роботи, періодично з'являтися туди для реєстрації.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь Полтавського обласного фінансового управління за лікування потерпілого ОСОБА_3 суму 2 631 грн. 35 коп. та на користь Одеського обласного фінансового управління за лікування цього ж потерпілого - суму 1 505грн. 40 коп.
За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винуватим в тому, що вчинив злочин за наступних обставин.
11 вересня 2010 року близько 21 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вул. Жовтневій у с-щі Диканька Полтавської області, ОСОБА_4 в ході сварки з потерпілим ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в область лівого ока, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження за ознакою втрати працездатності більш як на 1/3.
В апеляції із внесеними змінами помічник прокурора Диканського району не оскаржуючи вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженого просить вирок суду скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, а саме -м'якості покарання, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.121 КК України - 5 років позбавлення волі, а вирок Диканського районного суду від 12 листопада 2010 року виконувати окремо.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який апеляцію із внесеними змінами підтримав і просив вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і призначенням м'якої міри покарання, що не відповідає тяжкості злочину, постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі, вирок Диканського районного суду від 12 листопада 2010 року виконувати окремо, заперечення засудженого ОСОБА_4, який вважає, що суд обґрунтовано визначив йому покарання із застосуванням ст.ст.69, 75 КК України, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляції прокурора, міркування потерпілого ОСОБА_3, який апеляцію прокурора підтримав і вважає, що ОСОБА_4 слід призначити реальне покарання, колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, провівши часткове судове слідство приходить до висновку, що апеляція прокурора із внесеними змінами підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності винуватості засудженого ОСОБА_4 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, що спричинило розлад здоров'я, поєднаний із стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи і відповідно до ст.299 КПК України ніким не оспорюються.
Його дії правильно кваліфіковані судом за ч.1 ст.121 КК України і в апеляції кваліфікація також не оскаржується.
Разом з тим, згідно з вимогами ст.65 КК України при призначенні покарання засудженому суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно зі ст.69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижчим від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ( частини статті ) Особливої частини КК України або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання.
Як убачається з матеріалів справи суд першої інстанції формально пославшись на ступінь тяжкості вчиненого злочину, обтяжуючу покарання обставину фактично їх не врахував, а дані про особу винного та пом'якшуючі покарання обставини встановив неправильно, тому безпідставно застосував ст.69 КК України та звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, тобто прийняв явно несправедливе в силу м'якості рішення.
Так, обґрунтовуючи у вироку призначення ОСОБА_4 покарання нижчим від найнижчої межі суд зазначив, що приймає до уваги винну поведінку самого потерпілого, особу підсудного, який щиро розкаявся у скоєному.
Однак, з наведеного видно, що всупереч вимогам ст.69 КПК України по справі не встановлено обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Висновки суду про часткову вину потерпілого колегія суддів вважає безпідставними, оскільки сварка була нікчемним приводом для заподіяння засудженим тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.
Крім того, в ході часткового судового слідства потерпілий ОСОБА_3 вважає м'яким призначене ОСОБА_4 покарання, тому суд першої інстанції безпідставно вказав у вироку на можливість звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України із врахуванням думки потерпілого.
Не намагався засуджений відшкодувати потерпілому і заподіяну злочином шкоду.
Як стверджував ОСОБА_3 в ході часткового судового слідства, внаслідок злочину він став інвалідом, потребує подальшого лікування і в даний час йому необхідна операція для імплантації штучного ока, на оплату якої у нього немає коштів, але ОСОБА_4 відмовився виплатити йому хоч би яку суму на лікування.
Також, колегія суддів вважає, що суд передчасно визнав обставиною, що пом'якшує покарання засудженого щире каяття, а молодий вік ОСОБА_4 слід віднести до даних про його особу.
Так, щире каяття має місце у тих випадках, коли особа не тільки повністю визнає свою вину, але і дає своїй поведінці належну оцінку та виражає готовність нести кримінальну відповідальність.
З матеріалів, наданих апеляційному суду, видно, що ОСОБА_4 знаходячись на іспитовому терміні за попереднім вироком Диканського районного суду від 12 листопада 2010 року і будучи попередженим про негативні наслідки протиправної поведінки, двічі притягувався до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.
За таких обставин немає підстав вважати, що засуджений повністю усвідомив тяжкість скоєного і дав належну оцінку своїй поведінці.
Також, колегія суддів дійшла висновку, що в ході досудового слідства, та під час судового розгляду характеризуючи дані про особу засудженого були встановлені неповно та необ'єктивно.
Відповідно до матеріалів кримінальної справи характеристика на ОСОБА_4 складається із довідки, виданої Диканською селищною радою, відповідно до якої у виконкомі компрометуючих матеріалів немає.
Разом з тим, згідно витребуваних і досліджених в ході часткового судового слідства апеляційним судом характеристик по місцю попереднього навчання в Диканській гімназії ім. Гоголя ОСОБА_4 характеризувався негативно як підліток, схильний до бродяжництва і крадіжок. З довідки Диканського РВ УМВС видно, що ОСОБА_4 в період часу з 08.05.2010 року по даний час п'ять разів притягувався до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень: 08.05.2010 року за ч.1 ст.178 КУпАП; 16.07.2010 року за ст.173 КУпАП; 19.11.2010 року за ст.173 КУпАП; 03.12.2010 року за ст.175-1 КУпАП; 25.03.2011 року за ч.2 ст.178 КУпАП. а апеляція прокурора - задоволеннювирокє, що суд не в повній мірі врахував тяжкість скоєного злочину, негативні характеристики
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд не в повній мірі врахував тяжкість скоєного злочину, негативні характеристики ОСОБА_4, обтяжуючу покарання обставину - перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, тому призначив явно несправедливе в силу м'якості покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
З огляду наведеного постановлений по справі вирок в частині призначення покарання підлягає скасуванню з постановленням нового вироку на підставі п. 4 ч. 1 ст. 378 КПК України, а апеляція прокурора із внесеними змінами - задоволенню.
В іншій частині вирок суду слід залишити без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 366, 378 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію із внесеними змінами помічника прокурора Диканського району Полтавської області задовольнити.
Вирок Диканського районного суду Полтавської області від 14 лютого 2011 року стосовно ОСОБА_4 в частині призначення покарання скасувати.
Призначити покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Вирок Диканського районного суду від 12 листопада 2010 року щодо ОСОБА_4 виконувати окремо.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд з місця проживання на взяття під варту, взявши його під варту негайно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 12 квітня 2011 року.
В іншій частині вирок Диканського районного суду залишити без зміни.
Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ через Апеляційний суд Полтавської області протягом місяця з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту вручення йому копії вироку.
Лісіченко Л.М. Куліш В.М. Захожай О.І.