Справа № 2а/1522/6033/11
12 грудня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: Головуючого судді Загороднюка В.І.
при секретарі Міневич Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ м.Одеси ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить скасувати постанову ВН1 № 020900 від 08.09.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення що до нього закрити.
При цьому посилається не те що він керуючи автомобілем HUNDAI, державний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Маршала Жукова, біля заправки ВЕСТА, у напрямку Таїровського кладовища у другому колі руху. Після проїзду пішохідного переходу був зупинений працівником ДАІ, ОСОБА_2. Після зупинення, він попросив пояснити причину зупинення. Зі слів працівника ДАІ, він не дав перевагу у русі пішоходу на нерегульованому пішохідному переході п.п. 181 ПДР. Відносно нього був складений протокол ВН1 № 427142, та постанова серія ВН1 № 020900 про адміністративне правопорушення. Зазначені протокол та постанова не відповідають обставинам справи. Пункт 181 ПДР каже: "Водій транспортного засобу що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека". Під час сходу пішохода на проїзну частину, його автомобіль знаходився на пішохідній доріжці, у другому колі і ніяк не міг створити перешкоди пішоходу. ПДР не дає чіткого виміру дистанції до пішохода на який треба робити зупинку.
Місце для нагляду за переходом знаходилось за 80 метрів за переходом та ще й за поворотом дороги, і частина переходу, звідки рухався пішохід, уходила за поворот.
В судовому засідання позивач підтримав свій позов та просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.09.2011 року інспектор 3-го взводу ДПС ВДАІ м. Одеси ОСОБА_2 склав протокол та виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення від 08.09.2011 року ВН1 № 020900, відповідно до якої 08.09.2011 року водій ОСОБА_1, о 10.50 год. керуючи автомобілем HUNDAI, державний номер НОМЕР_1 у м.Одесі по вул. М.Жукова не дав перевагу в русі пішоходу на не регульованому пішохідному переході, чим порушив вимоги п.п. 18.1 ПДР. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунтком 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. У КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення.
Втім, суд дійшов висновку про те, що відповідачем при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності порушено вимоги ст. ст. 251, 252, 256, 283 КпАП України.
Таким чином суд вважає, що позивача було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, оскільки в матеріалах про скоєння адміністративного правопорушення відсутні докази скоєння цього правопорушення, що дає суду підстави вважати, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення і у відповідності до ч. 1 ст. 247 КпАП України ці обставини, виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, а розпочате підлягає закриттю, тому вищезазначена постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 122 ст.ст. 283,287-289 КупАП України, ст.158 - 163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії ВН1 № 020900 по справі про адміністративне правопорушення від 08.09.2011 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя
12.12.2011