01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.11.2011 № 07-13-05-11-07/3267
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів: Зеленіна В.О.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Волуйко Т.В.,
За участю представників:
від позивача -Бублієнко Р.Б., Миронюк Ю.М.,
від відповідача-Близнюк О.А.,
від третьої особи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 б/н б/д
на рішення господарського суду Черкаської області від 26.09.2006
у справі №07-13-05-11-07/3267
за позовом cелянського фермерського господарства “Дана”, м. Тальне, Черкаської обл.,
до приватного підприємства “Універсал”, м. Тальне, Черкаської обл.,
третя особа: ОСОБА_5
про зобов'язання передати майно
Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.09.2006 зобов'язано приватне підприємство “Універсал” передати фермерському господарству “Дана” у власність нежитлову будівлю зерноскладу (660,7 кв.м.), розташовану за адресою АДРЕСА_2, Черкаської області та передати обладнання з виробництва олії КПМ 450-2 (т.1, а.с. 28). Позов і рішення суду обґрунтовані правом стягнення за договором іпотеки на зерносклад та договором застави на олійню від 22.12.2005 року у зв'язку з неповерненням відповідачем ПП “Універсал” фермерському господарству “Дана” 24000грн. позики за договором від 08.09.2005 року.
В дійсності вказаний спір виявився лише одним із епізодів корпоративного конфлікту між громадянами ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які зареєстрували приватне підприємство “Універсал” м. Тальне (т. 1, а.с. 73, 193). Обидва засновники стверджують, що на час укладення договорів позики, іпотеки і застави їх партнер по створенню підприємства вже не був як засновником так і директором ПП “Універсал”, а ці повноваження вони мали одноособово. Конфлікт у цій частині розглядався неодноразово районними та апеляційними судами, судами господарської і адміністративної спеціалізації. Рішення судів, реєстраційні документи у корпоративних правовідносинах ставали підставами для звернення до суду за нововиявленими обставинами та новими предметами позовів.
Так, з серпня 2007 року по березень 2008 року від імені ПП “Універсал” до суду за нововиявленими обставинами на предмет перегляду спірного рішення від 26.09.2006 у статусі директора звертався ОСОБА_5 і лише за постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.03.2008 №07/3267 заява прийнята до розгляду (т.1, а.с. 32-166). В той же час до суду, як директор ПП “Універсал” звертався і ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 168 і далі).
У постанові Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 у справі №2а-4017/10/2310 щодо реєстрації змін до статуту ПП “Універсал” про засновників (т.4, а.с. 132) вказано на неспростовані суперечності між рішеннями господарського суду Черкаської області від 25.09.2001 №09-05/1700, Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010 №22-а-5524/09, Черкаського окружного адміністративного суду від 02.06.2010 в аналогічному спорі між ОСОБА_5 та державним реєстратором.
Поряд з цим у суді оспорювалась дійсність договорів позики, застави та іпотеки на підставі ст. 203, 215 ЦК України в зв'язку з відсутністю необхідного обсягу цивільної дієздатності представників (т. 1, а.с. 201, т. 5 а.с. 43-56), на підставі ст. 228 ЦК україни в зв'язку з нікчемністю правочинів, які порушують публічний порядок (т.5, а.с. 57). У задоволенні позовів про визнання договорів недійсними за вказаними правовими підставами відмовлено.
Вважаючи себе єдиним засновником підприємства на час укладення спірних договорів і прийняття спірного рішення, коли представником підприємства у суді була особа ним не уповноважена (т.1, а.с. 26), гр.. ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на рішення суду, стверджуючи, що у нього, як у власника підприємства, незаконно вилучено основні засоби виробництва ПП “Універсал” (т.4, а.с. 40-61). Заявник скарги посилається на те, що за рішенням апеляційного суду Черкаської області від 21.10.2010 ОСОБА_6 втратив права засновника з 1 лютого 2001 року, і після звільнення з посади директора укладав спірні договори позики, іпотеки та застави з своїм сином, який є керівником фермерського господарства “Дана” і одночасно був головним бухгалтером ПП “Універсал”. В цей же час, ігноруючи рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 31.07.2008 року та апеляційного суду Черкаської області від 09.09.2008, від 14.02.2008, від 17.03.2010 гр. ОСОБА_6 не передавав ОСОБА_5 фінансово-господарські документи, печатки тощо та перешкоджає здійснювати керівництво підприємством.
До апеляційної скарги заявника, як відповідач, приєдналось і ПП “Універсал”, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом Черкаської області всіх обставин справи в судовому процесі, що протилежні сторони в дійсності імітували спір про неповернення позики особами, які мають родинні зв'язки і які, до того ж, офіційно працювали на одному підприємстві “Універсал”.
Заявник скарги, залучений до участі у справі в статусі третьої особи, та підприємство “Універсал”, в особі нинішнього керівництва, просять рішення суду скасувати, а в стягненні предмета іпотеки і застави - відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу фермерське господарство “Дана” заперечує у її задоволенні та посилається на те, що ОСОБА_5 на час подання апеляційної скарги вже не був засновником підприємства. Також, позивач посилається на ту обставину, що вищезгаданими рішеннями господарського суду Черкаської області відмовлено у позові про визнання спірних договорів нікчемними (ст. 228 ЦК України) та недійсними (ст. 203, 215 ЦК україни). Що ж стосується вищезгаданих рішень Тальнівського районного суду та апеляційного суду Черкаської області стосовно визначення засновників та керівників підприємства “Універсал” у відповідні періоди, то ФГ “Дана” вважає їх незаконними (т. 4, а.с. 68-150).
В ході розгляду скарги і справи у суді апеляційної інстанції сторони додатково надавали пояснення і заперечення на них стосовно статусу засновників та керівників підприємства, обставин надання позики відповідачу та укладення договорів іпотеки і застави (т. 5).
Розглянувши матеріали справи та додатково надані сторонами спору докази колегія суддів Київського апеляційного господарського суду враховує наступне. Відповідно до п. 1.2 Статуту ПП “Універсал”, зареєстрованого 27.11.1993 року (але наданого в копії засвідченій печаткою ФГ “Дана”) громадянами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на паритетних засадах у складі двох засновників створено приватне підприємство “Універсал” м. Тальне для здійснення господарської діяльності (т.1, а.с. 204).
До суб'єктів господарювання - господарських організацій, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку (ст. 55 ГК України) відносяться і приватні підприємства (ч.2 п.1 ст. 62 ГК України). Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та КОРПОРАТИВНІ (п.3 ст. 63 ГК України).
Приватне підприємство “Універсал” є корпоративним підприємством, оскільки утворено двома засновниками за їх спільним рішенням, діє на основі об'єднання майна, їх спільного управління, участі засновників у розподілі доходів та ризиків підприємства.
Під ознаки корпоративного підприємства, яким є відповідач, і які передбачені п. 5 ст. 63 ГК України, підпадають і підприємства, що створюються у формі ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА (друге речення п. 5 ст. 63 ГК України).
Особливості правового статусу унітарних та корпоративних підприємств встановлюються Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами (п. 6 ст. 63 ГК України).
З вищевказаними нормами кореспондується і ст. 72 ГК України, яка передбачає, що підприємства окремих видів, крім ст. ст. 32-71 цього Кодексу, здійснюють свою діяльність і у відповідності до інших законів (в т.ч. ЦК України, ЗУ “Про господарські товариства”, іншими законами), а господарським товариством, в свою чергу, відповідно до п. 1 ст. 79 ГК України визнаються ПІДПРИЄМСТВА або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності.
Таким чином, на КОРПОРАТИВНЕ підприємство “Універсал” в частині регулювання корпоративних відносин застосовується корпоративне право (т.7 а.с. 46).
В п. 1 постанови Пленуму від 24.10.2008 № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” Верховний суд України підтвердив нормативну базу регулювання вказаних правовідносин, а в п. 28 вказав, що учасники вправі у будь-який час вийти із складу товариства. Вихід зі складу учасників не пов'язується ні з рішенням зборів, ні з внесенням змін до установчих документів і тому моментом виходу є дата подачі заяви про вихід. І тільки у разі, якщо підприємство не вчиняє дії щодо наслідків такого виходу, учасник вправі звернутись до господарського суду на предмет зобов'язання здійснити зміни до державної реєстрації. Нотаріально посвідчену заяву про вихід із співзасновників ПП “Універсал” ОСОБА_6 подав у січні 2001 року.
В частині спростування суперечностей у різних рішеннях про зайняття у певний час посади директора підприємства “Універсал” ОСОБА_6 чи ОСОБА_5, то колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не може дозволити собі їх оцінку в зв'язку з непідвідомчістю господарському суду трудового спору. Відносно предмету спору який розглядається, то суд виходить з номінальної ознаки, оскільки саме ОСОБА_6, як директор, підписав договори позики, іпотеки і застави, що не заперечується сторонами і підтверджується матеріалами справи.
Що стосується права витребування фермерським господарством “Дана” у приватного підприємства “Універсал” майна за договором іпотеки і застави, необхідно врахувати таке.
До основних засобів виробництва ПП “Універсал” належать майоліковий завод, зерносклад і олійня. Першу спробу вилучити у підприємства зерносклад і олійню (цех с/г продукції-склад), в зв'язку з добровільним виходом у 2001 році із складу засновників, здійснив ОСОБА_6 своїм позовом до Шполянського районного суду (т.5, а.с. 132).
Згодом, 8 серпня 2005 року, ОСОБА_6 (батько) від імені ПП “Універсал” підписав договір позики на 24000 грн. під заставу зерноскладу і олійні, які належать підприємству “Універсал” (т.1, а.с. 16). Позика надавалась на 4 місяці з поверненням не пізніше 25 грудня 2005 року. Зі сторони позичальника -фермерського господарства “Дана” договір підписав ОСОБА_3 (син), який одночасно працював бухгалтером підприємства “Універсал” (т.5 а.с. 11-12), тобто був обізнаний про позитивний фінансово-господарський стан підприємства (т.5, а.с. 13-14).
Висновком судово-бухгалтерської експертизи Черкаського відділення КНДІСЕ від 3 грудня 2005 року (т. 6 а.с. 55-62) у цивільній справі №2-775-05 Шполянського районного суду Черкаської області за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розподіл майна ПП “Універсал” в зв'язку з виходом із засновників, експерт підтвердив склад основних фондів. Лише обігових коштів (активів) на 01.07.2005 року підприємство мало на 123549грн.
Суд погоджується з зауваженням ФГ “Дана”, що отримання позики під заставу майна підприємством при позитивному балансі само по - собі не є порушенням закону. Проте в спірному випадку позика і застава здійснювалась за наявності продовження спору про розподіл майна. Саме в грудні 2005 року за три дні до строку повернення позики, тобто 22 грудня 2005 року ОСОБА_6 (батько) та ОСОБА_3 (син) підписують договір іпотеки будівлі зерноскладу (цеху переробки сільгосппродукції) та застави комплексу обладнання КПМ 450-2 (т.1, а.с. 8-15). За очевидної нелогічності укладення застави 22.12.2005 за три дні до повернення позики і її розірвання позичальником за умовами п. 5 договору в зв'язку з неукладенням договорів застави, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 наступного дня - 23 грудня 2005 року продовжують позику на два місяці до 01 лютого 2006 року (т. 1, а.с. 17). З вищенаведеного вбачається, що сторони мали можливість, але не намагались здійснити повернення позики в грошовій формі, як то передбачено договором, і створювали юридичні умови для вилучення майна.
Що ж стосується дійсного використання позики, то за твердженням ОСОБА_5, отримані підприємством “Універсал” 23.08.2005 року 24000 грн. вже 25.08.2005 року ОСОБА_6 (як директором) та ОСОБА_3 (як бухгалтером) перераховані підприємцю ОСОБА_7 за проведення останнім вибіркового ремонту м'якої покрівлі майолікового заводу (т.6, а.с. 63). ОСОБА_5 також стверджує, що ремонт не проводився, на його письмовий запит (т.6, а.с. 66) підрядчик відповіді не надав, а у проведенні огляду ніби-то відремонтованого майолікового заводу відверто перешкоджає керівник ФГ “Дана” ОСОБА_3, що підтверджується його поясненнями, актом державного виконавця та працівників БТІ і встановлено постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.01.2009 у справі 12/4882 (т. 6, а.с. 70-71).
Спростовуючи вказані доводи ОСОБА_5, фермерське господарство “Дана” надало завірені (знову ж таки ним) копії з оригіналів (?) договору підряду вибіркового ремонту м'якої покрівлі та приміщень майолікового заводу між ПП “Універсал” та підприємцем ОСОБА_7, від 15 липня 2005 року, довідки про вартість виконаних робіт на 24000 грн. за липень 2005 року, дефектного акту по утриманню покрівлі без дати, акту приймання виконаних робіт по улаштуванню покрівлі за липень 2005 року, рахунку за вибірковий ремонт м'якої покрівлі майолікового заводу від 25.07.2005 на суму 24000 грн., докази прерахування вказаної суми, тощо (т.7, а.с. 29-42).
Надана позика в 24000грн. на вибірковий ремонт покрівлі приміщення майолікового заводу має ще і ту особливість, що сам завод з відремонтованою покрівлею (цех майолікових виробів, цех майстерня, склад, котельня, трансформаторна підстанція, башня Рожновського, артезіанська свердловина, споруди І, ІV, огорожа 1-2) передано ОСОБА_6 (батьком) від підприємства “Універсал” ОСОБА_8 (сину) до фермерського господарства “Дана” за підписаним ними договором від 06.07.2006 (т. 6, а.с. 67) в оренду на десять років (п. 4.1 договору) за 104 грн. в місяць (п. 5.1 договору). Таким чином, сума орендної плати за десять років компенсує орендодавцю лише половину вартості вибіркового ремонту м'якої покрівлі в 24000 позичених у орендаря грн. Між тим, відповідно до п. 7.1 договору, поточний ремонт об'єкта покладається на орендаря, тобто на ФГ “Дана”. В той же час, укладаючи договір оренди ніби через рік після ремонту, орендодавець і орендар зафіксували недоліки приміщення, а саме протікання покрівлі (п. 1.2.5 договору). Договір посвідчено приватним нотаріусом Тальнівського районного нотаріального округу.
На завершення останнього судового засідання 21.11.2011 року ОСОБА_3, як керівник ФГ “Дана” просив суд апеляційної інстанції обов'язково врахувати та наполягав, що саме його батько, ОСОБА_6 , а не ОСОБА_5 створював підприємство “Універсал”, тому вимога останнього повернути до підприємства “Універсал” передане по акту фермерському господарству “Дана” за іпотекою і заставою майно є незаконною.
Поряд з певною логічною послідовністю дій, вчинених сторонами і їх представниками та засновниками підприємства, висновками з документів, наданих сторонами, неадекватністю рішень керівників підприємства і фермерського господарства у порівнянні до звичайних правовідносин в господарській галузі за очевидно здійсненим наміром при укладенні спірних договорів до зменшення витрат ФГ “Дана” за рахунок збитків ПП “Універсал”, вищевказана промова ОСОБА_3 остаточно переконала колегію суддів Київського апеляційного господарського суду, що договори позики, іпотеки та застави, на яких базується позов, укладались ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за зловмисною домовленістю з метою вилучення у ПП “Універсал” конкретно визначеного майна на користь ФГ “Дана”.
Відповідно до ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони (ПП “Універсал”) з другою стороною (“ФГ “Дана”), визнається судом недійсним.
У разі недійсності правочину кожна сторона зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ст. 216 ЦК України).
Приймаючи рішення у спорі про зобов'язання ПП “Універсал” передати фермерському господарству “Дана” рухоме і нерухоме майно господарський суд Черкаської області формально оцінив надані докази, не звернув увагу на надуманість суперечки між ОСОБА_6 і ОСОБА_3, не повністю дослідив обставини спору що і призвело до прийняття помилкового рішення.
Господарський суд, приймаючи рішення, має право, відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України, визнати недійсним пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Таку позицію поділяє і Верховний Суд України у постанові від 20.01.2004 року (Господарське судочинство в Україні: Судова практика. Застосування процесуальних норм. С. 205).
Керуючись ст.ст. 216, 232 Цивільного кодексу України, ст. ст. 83, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Черкаської області від 26.09.2006 у справі № 07-13-05-11-07/3267 скасувати.
2. Визнати недійсними договори між приватним підприємством “Універсал” та фермерським господарством “Дана”: поворотної фінансової допомоги від 08.08.2005, іпотеки зерноскладу загальною площею 660,7 кв.м. від 22.12.2005, застави комплекту обладнання КПМ 450-2 від 22.12.2005 із застосуванням двосторонньої реституції.
3. В позові про зобов'язання передати майно відмовити.
4. Фермерському господарству “Дана” (20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Суворова,3-а, код ЄДРПОУ 31410889) повернути приватному підприємству “Універсал” (18015, м. Черкаси, вул. Петровського, 20 кв. 50, код ЄДРПОУ 14181703) у власність нежитлову будівлю зернового складу загальною площею 660, 7кв.м., розташовану за адресою вул. Чехова, буд.5-б, м. Тальне, Черкаська область, та комплект обладнання КПМ 450-2.
5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Черкаської області.
6. Матеріали справи № 07-13-05-11-07/3267 повернути господарському суду Черкаської області.
Головуючий суддя Синиця О.Ф.
Судді Зеленін В.О.
Пашкіна С.А.