Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" листопада 2011 р. Справа № 5023/7906/11
вх. № 7906/11
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 27.09.2011р.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом ТОВ "Сервісопторг", м. Дніпропетровськ
до ПП "Троник", с.Подвірки
про стягнення 17725,54 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№09/14-01 від 14.09.2011р.), в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 17725,54грн., з яких : 16407,49грн. сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 950,22грн. сума пені, 367,83грн. - 3% річних; судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 02.11.2011 р. за вх. № Д1992, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
02.11.2011р. позивач надав заяву (вх.№21840), в якій просить суд надіслати ухвалу у справі №5023/7906/11 за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 42/8.
Суд задовольняє заяву позивача, фактично про надсилання процесуальних документів, за вказаною адресою.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, витребувані судом документи не надав.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 36 857,49 гривень.
Факт поставки підтверджується видатковими накладними №49974/343544 від 11.04.2011 р. на суму 17 600,00грн., №49974/343493 від 14.04.2011 р. на суму 3079,99грн. та №49974/343728 від 15.04.2011 р. на суму 16 177,50 грн.
Крім того, разом з видатковими накладними по кожній поставці Відповідачем були отримані відповідні рахунки, а саме №49974/343544 від 11.04.2011 р., №49974/343493 р. від 14.04 2011 р., №499774/343728 р. від 15.04.2011 р.
Відповідачем частково було здійснено оплату поставленого товару - на суму 20450,00 грн. (платіжні доручення, а.с.17-21).
Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 16407,49 гривень.
Твердження позивача, що поставка товару здійснювалась саме на виконання договору купівлі - продажу від 11.04.2011 р. від № 49974 не приймаються судом, як підстава виникнення обов"язку для оплати поставленого товару, оскільки вказаний договір був витребуваний судом під час порушення провадження у справі та з метою його надання позивач просив суд 25.10.2011р. відкласти розгляд справи, але договір купівлі - продажу від 11.04.2011 р. від № 49974 не був наданий позивачем.
Проте, факт поставки товару підтверджений матеріалами справи, сума вартості отриманого товару відповідачем у повному обсязі не сплачена, але, відповідно до ч.2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Таким чином, була фактична поставка товару.
Тобто, між сторонами фактично було укладено окремі договори купівлі-продажу відповідно до кожного відвантаження товару позивачем та прийняття його відповідачем згідно відповідної накладної. А письмовим підтвердженням укладання такого договору, у відповідності до п. 1 ст. 208 ЦК України є відповідна письмова накладна із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни. Проте, з урахуванням особливостей укладення цих договорів купівлі-продажу єдиною істотною їх умовою (договірною категорією) сторони визначили лише найменування та кількість товару і ціну відповідного договору, яка становить загальну вартість товару, який отримано відповідачем за відповідною видатковою накладною, а отже у подальшому сторони мали керуватися положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини купівлі-продажу та загальний порядок виконання зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача позивач 29.08.2011р. направив відповідачу претензію (а.с.22), відповідно до якої вимагав сплати суму заборгованості, але сума заборгованості відповідачем сплачена не була.
Відповідач вартість отриманого товару сплачена не була, внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 16407,49грн.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту відвантаження товару та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16407,49грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 950,22грн. пені, суд, визнав їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, встановив відсутність угоди сторін про неустойку на випадок порушення зобов"язань з боку відповідача.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги в частині заявлених 367,83грн. 3% річних обгрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню частково, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 167,75грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 223,35грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 208, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити заяву позивача про надсилання позивачу процесуальних документів у справі №5023/7906/11 за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 42/8.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Тронік" (62371, Харківська обл., Дергачівськийр-н, с. Подвірки, вул. Нбережна, 6А; поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, а/с 37; код ЄДРПОУ 32548833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 42/8, код ЄДРПОУ 31543614; п/р№ 26000138532001 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму основного боргу у розмірі 16407,49грн., 367,83грн. - 3% річних, витрати по сплаті державного мита в розмірі 167,75грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 223,35 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Врешті позову - відмовити.
Суддя
Повний текст рішення підписано 04.11.2011р.