Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" листопада 2011 р. Справа № 58/139-08
вх. № 5623/3-58
Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.
при секретарі судового засідання Стрижак О.М.
за участю представників сторін:
прокурора - Гайдамака А.М., посвідчення № 185 від 07.09.2011 року
позивача - не з'явився
3-й особи - < Текст > відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 1354/19 від 14.04.2011 р.; ОСОБА_2, довіреність №3366/189 від 27.09.2011 р. 3-й особи - < Текст >
розглянувши справу за позовом Валківського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Валки в інтересах держави. в особі Шелестівської сільської ради, с. Шелестове 3-я особа < Текст >
до ВАТ "Харківгаз" м. Харків 3-я особа < Текст >
про повернення устаткування
Валківський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Шелестівської сільської ради Коломацького району Харківської області з позовною заявою про зобов'язання ВАТ «Харківгаз» повернути газопроводи низького тиску. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.01.2009 р. провадження по справі було зупинено до вирішення Харківським окружним адміністративним судом справи № 2а-27983/08.
Відповідач звернувся до суду з листом (вхідний № 19096), в якому зазначено, що 26.08.2009 р. ухвалою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-27983/08 за позовом ВАТ «Харківгаз» до Коломацької районної державної адміністрації провадження по справі закрито.
20.01.2010 р. ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2009 р. залишена без змін.
16.02.2010 р. Товариством подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, та 23.02.2010 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито у справі касаційне провадження. На даний час розгляд справи не призначено.
05.10.2011 р. відповідач листом повідомив, що Товариство змінило найменування з Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз» на Публічне акціонерне товариство «Харківгаз», своє повідомлення відповідач обґрунтовує тим, що 07.04.2011 р. ВАТ «Харківгаз» змінило найменування юридичної особи: з Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз» на Публічне акціонерне товариство «Харківгаз», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію ПАТ «Харківгаз».
Відповідно до п. 1.2. Статуту ПАТ «Харківгаз» Публічне акціонерне товариство «Харківгаз» до приведення своєї діяльності відповідно до ЗУ «Про акціонерні товариства» мало найменування Відкрите акціонерне товариство «Харківгаз», створеного відповідно до ЗУ «Про господарські товариства» та Указу Президента України від 15 червня 1993 р. № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств» та яке, в свою чергу, є правонаступником Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківгаз», перереєстрованого у виконкомі Харківської міської Ради народних депутатів, реєстраційний № 03359500, розпорядження від 26.12.1994 р. № 1378.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2011 р. поновлено провадження у справі.
В судовому засіданні представник прокуратури підтримує позовні вимоги в повному обсязі, та вказує, що на підставі Розпорядження Коломацької районної державної адміністрації № 74 від 11.03.2004 р. згідно акту приймання - передачі основних фондів б/н від 11.03.2003 р. Шелистівською сільською радою безкоштовно передані на баланс Нововодолажській філії ВАТ «Харківгаз» у власність газопроводи низького тиску загальною довжиною 833 погонних метра по вул. Усачова та пров. Комарова с. Шелистово на загальну суму 35021 грн. На вказане розпорядження Валківською міжрайонною прокуратурою 20.09.2007 р. винесено протест у зв'язку з його незаконністю. Розпорядженням № 227 від 03.10.2007 р. Коломацькою державною адміністрацією протест прокурора задоволено, розпорядження № 74 від 11.03.2004р. визнано таким, що втратило чинність.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечують проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, просять суд відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовують тим, що на сьогодні відповідач є власником спірних газопроводів і незаконність набуття права власності не встановлена судом. Спірні газопроводи є розподільними, заборона зміни форми власності розповсюджується тільки на магістральний трубопровідний транспорт, а стосовно зміни форм власності інших видів трубопроводів, зокрема, промислових, закон заборони не містить.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне: Коломацькою районною державною адміністрацією було винесено розпорядження № 74 від 11.03.2004 року “Про затвердження акту прийому-передачі основних фондів у власність Нововодолазької філії ВАТ “Харківгаз” та згідно акту прийому-передачі основних фондів б/н від 11.03.2004 р. Шелестівська сільська рада безкоштовно передала на баланс у власність ВАТ “Харківгаз” газопроводи низького тиску загальною довжиною 833 погонних по вул. Усачова та пров. Комарова в с. Шелестове на загальну суму 35 021,00 грн.
На вказане розпорядження Коломацької районної державної адміністрації Валківською міжрайонною прокуратурою 20.09.2007 р. внесено протест.
Розпорядженням № 227 від 03.10.2007 р. Коломацької районної державної адміністрації скасовано розпорядження Коломацької районної державної адміністрації № 74 від 11.03.2004 року “Про затвердження акту прийому-передачі основних фондів у власність Нововодолазької філії ВАТ “Харківгаз”.
Згідно зі ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державного майна» приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є відчуження власником свого майна.
Абз. 4 та 5 п. 5 Рішення № 7-рп/2009 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) у справі № 1-9/2009 від 16.04.2009 р. надані наступні роз'яснення: Зі змісту ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Водночас суд зазначає, що в позові позивач не зазначає перелік та істотні ознаки майна, яке підлягає поверненню в комунальну власність, без надання яких суд немає змоги визначити цей перелік.
Згідно зі ст. 83 ГПК України суд немає змоги виходити за межи позовних вимог, стосовно визначення переліку та істотних ознак майна, яке вимагається позивачем. Крім того, відповідного клопотання від заінтересованої особи не було.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази, надані позивачем, є неналежними.
Таким чином, суд дійшов висновку що позивачем не доведено обставини на які він посилався.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 79, 82-84 ГПК України,
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
< Дата >
Суддя (підпис< Текст > Присяжнюк О.О.
Повний текст рішення підписаний ___ листопада 2011 року.