донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.10.2006 р. справа №35/163
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Скакуна О.А.
суддів
Гуреєва Ю.М., Мирошниченка С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Куприянов П.П. - за довір.,
від відповідача:
не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного підприємства "Дзержинськвугілля"в особі відокремленого підрозділу шахта ім. Ф.Е.Дзержинського м. Дзержинськ Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
10.08.2006 року
по справі
№35/163
за позовом
Державного підприємства "Дзержинськвугілля" в особі відокремленого підрозділу шахта ім. Ф.Е. Дзержинського м. Дзержинськ Донецької області
до
Дочірнього підприємства "Прогрес-1" гірничого науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес А" м. Дзержинськ Донецької області
про
стягнення 11 067 грн. 77 коп. та розірвання договору № 148 від 29.08.2003 року
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.2006 року (суддя Мальцев М.Ю.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Дзержинськвугілля" в особі відокремленого підрозділу шахта ім. Ф.Е. Дзержинського м. Дзержинськ Донецької області (далі по тексту - Шахта) до дочірнього підприємства "Прогрес-1" гірничого науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес А" м. Дзержинськ Донецької області (далі по тексту - Товариство) про стягнення збитків в сумі 11 067 грн. 77 коп. та розірвання договору № 148 від 29.08.2003 року.
У обгрунтування рішення суд першої інстанції послався на те, що вимоги позивача незаконні та необгрунтовані.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та звернувся з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, як таке, що винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи. Шахта звертає увагу на те, що перерахована на підставі договору № 148 від 29.08.2003 року сума передплати склала 77 833 грн. 33 коп., а фактично відповідачем були виконані підрядні роботи вартістю 65 506 грн. 80 коп. Тому, він вважає, що сума в розмірі 11 067 грн. 77 коп. підлягає стягненню на його користь, як заборгованість за безпідставно набуте майно згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України. Позивач також навів у апеляційній скарзі і інші заперечення, які на його думку, є підставою для скасування оскарженого рішення та розірвання договору № 148 від 29.08.2003 року.
Товариство відзив на апеляційну скаргу суду не надало та до судового засідання не прибуло, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи було повідомлене належним чином.
Позивач не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності відповідача, який не з'явився до судового засідання з невідомих причин.
Враховуючи те, що наявних у справі доказів достатньо для повного та всебічного дослідження обставин справи, судова колегія розглядає апеляційну скаргу по суті, відповідно до норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутності не прибувшого до судового засідання представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, Шахта звернулась до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства дебіторської заборгованості в сумі 11 067 грн. 77 коп., яка виникла на підставі договору № 148 від 29.08.2003 року (а.с. 2-3).
Позивач 13.06.2006 року надав уточнення правових підстав позовних вимог (а.с. 61-62) в яких просив стягнути з відповідача дебіторську заборгованість в сумі 11 067 грн. 77 коп.
Заявою від 03.07.2006 року позивач надав господарському суду уточнення позовних вимог (а.с. 64-65) в яких вказав, що сума у розмірі 11 067 грн. 77 коп. підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 1212 Господарського кодексу України, як безпідставно набуте майно.
Іншою заявою від 10.07.2006 року (а.с.68-69) позивач змінив позовні вимоги та просив розірвати договор підряду № 148 від 29.08.2003 року та стягнути з відповідача борг в сумі 11 067 грн. 77 коп.
Відповідно до заяви від 13.07.2006 року позивач ( а.с. 78-79) уточнив позовні вимоги та остаточно просив господарський суд розірвати договор підряду № 148 від 29.08.2003 року та стягнути з відповідача збитки в сумі 11 067 грн. 77 коп. відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, що було підтверджено позивачем в судовому засіданні під час розгляду справи апеляційною інстанцією.
Згідно норм ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обгрунтованість рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності з урахуванням пояснень позивача, судова колегія прийшла до висновку, що його апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення, розглядав остаточні позовні вимоги, враховуючи уточнення від 13.07.2006 року, оскільки згідно норм ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції не має права самостійно змінювати підстави та предмет позову.
Тому судова колегія прийшла до висновку, що господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 11 067 грн. 00 коп., оскільки згідно наявних у справі документів та пояснень позивача, він не доказав в чому саме полягають протиправні дії позивача та існування причинного зв'язку між такими діями та заподіяними йому збитками, як господарському суду, так і суду апеляційної інстанції.
Що стосується його запереченнь про те, що господарський суд безпідставно не надав оцінки питанню щодо стягненню на його користь суми в розмірі 11 067 грн. 77 коп., як заборгованості за безпідставно набуте майно згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України, то вони є необгрунтованими по вищевказаним мотивам, тому судова колегія їх до уваги не приймає.
Апеляційна інстанція вважає, що місцевий суд також правомірно не прийняв до розгляду позовні вимоги в частині розірвання договору № 148 від 29.08.2003 року. Тому судова колегія погоджується з цими висновками місцевого суду і вважає, що вони також є законними і обгурнтованими.
Згідно норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечення позивача в частині того, що місцевий суд при винесенні рішення порушив норми матеріального та процесуального права судовою колегією також до уваги не приймаються, як безпідставні, оскільки при перевірці оскарженого рішення не було встановлено порушення або неправильного застосування місцевим судом норм матеріального або процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2006 року є законним, обгрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2006 року по справі № 35/163 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий Скакун О.А.
Судді: Гуреєв Ю.М.
Мирошниченко С.В.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5 господарськ. суду