донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.10.2006 р. справа №1/223
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Скакуна О.А.
суддів
Гуреєва Ю.М., Мирошниченка С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Петрикін О.Ю. - за довір.,
від відповідача:
не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ в особі філії "Донецьке регіональне управління" закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
29.08.2006 року
по справі
№1/223
за позовом
Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ в особі філії "Донецьке регіональне управління" закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" м.Донецьк
до
Міжгалузевого приватного підприємства "Гран-При" м. Донецьк
про
стягнення 36 244 грн. 29 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.08.2006 року (суддя Азарова З.П.) відмовлено у задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ в особі філії "Донецьке регіональне управління" закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" м. Донецьк (далі по тексту - Банк) до міжгалузевого приватного підприємства "Гран-При" м. Донецьк (далі по тексту - Підприємство) про стягнення заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками в сумі 36 244 грн. 29 коп., та визнання договору доручення № 015 від 29.12.2002 року розірваним.
У обгрунтування рішення місцевий суд послався на те, що позов заявлений до особи, яка не має відношення до спірних правовідносин. Тому суд першої інстанції вказав у рішенні, що особа, яка повинна бути відповідачем не була належним чином повідомлена про заявлений позов, чим порушені норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки від позивача не надходило заяв про зміну відповідача у справі, суд першої інстанції вказав, що у позові слід відмовити.
Банк не погодився з рішенням суду першої інстанції та звернувся з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, як таке, що винесене з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні істотних обставин справи. Зокрема, заявник послався на те, що суд безпідставно не залучив до участі у справі іншого відповідача і таким чином ухилився від вирішення спору по суті. Також у апеляційній скарзі та у судовому засіданні позивач навів і інші заперечення, які, на його думку, є підставою для скасування оскарженого рішення.
Відповідач до судового засіданні не прибув, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Позивач не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності відповідача, який не з'явився до судового засідання з невідомих причин.
Враховуючи те, що наявних у справі доказів достатньо для повного та всебічного дослідження обставин справи, судова колегія розглядає апеляційну скаргу по суті відповідно до норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутності не прибувшого до судового засідання представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, Банк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Підприємства заборгованості за кредитним договором та нарахованими відсотками в сумі 36 244 грн. 29 коп., а також з вимогою про визнання договору доручення № 015 від 29.12.2002 року розірваним.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з врахуванняи пояснень представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Суд першої інстанції при винесенні рішення з'ясував всі обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку та дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем, що позов був заявлений належному відповідачу. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, заява від позивача про зміну відповідача не надходила. Тому апеляційна інстанція вважає правомірною відмову місцевого суду у задоволенні позовних вимог Банку.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечення позивача у частині того, що суд першої інстанції не у повному обсязі з'ясував при винесенні рішення обставини справи та безпідставно не залучив до участі у справі іншого відповідача, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони безпідставні.
Що стосується інших заперечень позивача, то вони, на думку апеляційного суду, є необгрунтованими, оскільки вони не спростовують висновки суду першої інстанції, які викладені у оскарженому рішенні.
Наявні у матеріалах справи докази, які покладені у основу оскарженого рішення, підтверджують те, що висновки господарського суду є правомірними, тому судова колегія погоджується з ними.
При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом також не було встановлено і порушення або неправильного застосування норм процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що оскаржене рішення господарського суду Донецької області від 29.08.2006 року є законним, обгрунтованим, а тому та скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Донецької області від 29.08.2006 року по справі № 1/223 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий Скакун О.А.
Судді: Гуреєв Ю.М.
Мирошниченко С.В.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5 господарському суду