01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"08" листопада 2011 р. Справа № 3/129-11
за позовом Приватного підприємства “Украгросервіс”, м. Київ
до Селянського (фермерського) господарства “Люцерна”, Київська область, Кагарлицький район, с. Черняхів
про стягнення 10600 грн.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи:
Приватне підприємство “Украгросервіс” (далі -позивач) 30.09.2011р. звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Селянського (фермерського) господарства “Люцерна” (далі -відповідач) про стягнення 10600 грн. за постачання гербіциду «Базагран»у кількості 200 літрів на суму 24600 грн. відповідно до видаткової накладної №УА-00540 від 14.05.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2011р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 26.10.2011р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.
26.10.2011р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 08.11.2011р.
Позивач в судове засідання 08.11.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, проте був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується підписом в повідомленні про оголошення перерви від 26.10.2011р.
Представник відповідача в усних поясненнях заявив, що позовні вимоги визнає, проте зазначив, що товар, який поставлений відповідно до накладної №УА-00540 від 14.05.2010р. був неналежної якості, однак з претензією до позивача не звертався. Вказане прийнято судом до уваги.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
З матеріалів справи вбачається, що 14 травня 2010 року відповідачем від позивача було отримано товар (гербіцид «Базагран»у кількості 200 літрів) відповідно до видаткової накладної №УА-00540 на загальну суму 24600,00 грн.
Факт отримання відповідачем вищевказаного товару підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії №962999 від 24 травня 2010 р. на ім'я ОСОБА_1
Відповідно до позовної заяви, при надходженні (станом на 17.05.2010р.) від відповідача часткової сплати боргу на суму 14000 грн., на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача боргу в розмірі 10600 грн.
Частиною першою ст. 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частини другої ст. 11 ЦК України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Договору у вигляді окремого документу сторонами не укладалось, договірні відносини оформлені представленою видатковою накладною №УА-00540 від 14.05.2010р. , яка підписана представниками обох сторін та скріплена відтиском печатки ПП “Украгросервіс”.
Наявність вказаної суми боргу в розмірі 10600 грн. відповідач визнає, однак враховуючи що позивачем заявляються вимоги про стягнення вказаних коштів в судовому порядку необхідним є доведення факту порушення відповідачем строку оплати, який в даному випадку має визначатись з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Строк зобов'язання по розрахункам (грошовим зобов'язанням) для відповідача сторонами не встановлений.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Доказів надіслання відповідачу вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару згідно видаткової накладної №УА-00540 від 14.05.2010р., позивачем не надано, а надіслання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів є виконанням позивачем процесуального обов'язку, покладеного на нього статтею 56 ГПК України, а не пред'явленням вимоги контрагентові.
Зазначена позиція викладена зокрема і у п. 11 Листа-роз'яснення Вищого господарського суду від 11.04.2005р., № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році», також у відповідь на питання чи може вважатися надіслання позивачем копії позовної заяви відповідачеві вимогою виконання обов'язку в розумінні частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, у п. 6 Листа-роз'яснення Вищого господарського суду від 20.10.2006р., № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" зазначено, що передбачене статтею 56 ГПК надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів є процесуальним обов'язком позивача як учасника судового процесу і не підпадає під ознаки вимоги щодо виконання боржником обов'язку, про яку йдеться у зазначеній нормі Цивільного кодексу України.
Зазначене обумовлене тим, що на розгляд суду передається саме спір, який виник між сторонами при наявному факті порушення прав, які підлягають захисту, і в свою чергу подання до суду позову з метою вирішення питання про оплату переданого товару, наданих послуг тощо, строк оплати яких не настав не може бути предметом розгляду в судовому порядку, оскільки чинне законодавство не передбачає виконання договірних зобов'язань в судовому порядку, а договірні відносини ґрунтуються на вільному волевиявленні їх учасників.
Як вже було зазначено вище, позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до відповідача з вимогою про виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару, який був поставлений позивачем згідно видаткової накладної №УА-00540 від 14.05.2010р. В той же час, як вбачається з матеріалів справи відповідач не прострочив виконання зобов'язання з оплати товару, оскільки при укладенні сторонами правочину не встановлено строк виконання постачальником зобов'язання, а позивач з вимогою про виконання зобов'язання до відповідача не звертався. Отже, термін виконання зобов'язання відповідачем ще не настав.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Виходячи зі встановлених обставин справи щодо відсутності погодженого сторонами строку оплати та ненадання доказів звернення позивача з вимогою до відповідача в порядку частини другої ст. 530 ЦК України про виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару, в суду відсутні підстави вважати таким що настав строк виконання зобов'язань по оплаті станом на дату звернення позивача з позовом до суду.
Отже, судом встановлено факт відсутності порушення відповідачем умов зобов'язання та необґрунтованість позовної вимоги про стягнення Селянського (фермерського) господарства “Люцерна” заборгованості в розмірі 10600 грн.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 10600 грн. за постачання гербіциду «Базагран»відповідно до видаткової накладної №УА-00540 від 14.05.2010р. є передчасною, необґрунтованою, а отже такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя А.В. Лопатін
Дата підписання: 25.11.2011р.