01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"01" грудня 2011 р. Справа № 26/167-11
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” в особі відділення „Київська регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк”, м. Київ до Приватного підприємства виробничої фірми „Моє вікно”, м. Біла Церква, третя особа ОСОБА_1 про стягнення 1 835 761,08 грн. за участю представників позивача ? ОСОБА_2, довіреність № 299/11.5.2 від 06.04.2011 року, відповідача ? не з'явилися, третьої особи ? не з'явилися
У жовтні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 1 835 761,08 грн., з яких: 101 576,42 дол. США, еквівалент 809 675,80 грн. -строкової заборгованості за тілом кредиту; 47 942,19 дол. США, еквівалент 382 151,99 грн. -простроченої заборгованості за тілом кредиту; 67 618,06 дол. США, еквівалент 538 990,32 грн. -простроченої заборгованості за нарахованими відсотками; 47 286,38 грн. -пені по тілу кредиту та 57 656,59 грн. -пені по простроченим відсоткам. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за кредитним договором № 03.115-68/07-СК від 23.01.2008 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.10.2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 03.11.2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2011 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, та відкладено розгляд справи на 17.11.2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 01.12.2011 року.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 01.12.2011 року не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк” (позивач, банк) та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено генеральну угоду № 68/07 (угода), у відповідності до якої банк на положеннях та умовах цієї угоди зобов'язується надавати клієнту кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 500 000,00 (триста тисяч) доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту. Термін дії Угоди по 27 липня 2022 року включно (розділ 1 Угоди та п. 1.2 додаткової угоди № 1 від 29.01.2008 року.).
Відповідно до п. 2.1 угоди, банк надає клієнту кредитні кошти на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання.
23.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк” (позивач, банк) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № 03.115-68/07-СК та додаткову угоду №1 від 03.11.2008 року, відповідно до умов яких банк надає позичальнику грошові кошти на таких умовах: сума кредиту 160 000,00 доларів США, строк користування -по 23.01.2015 року, плата за користування кредитом -18% процентів річних.
Пунктом 5.1. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути банку отриманий кредит та сплатити позивачеві проценти за користування кредитом в обсязі, в строки та порядку, встановленому кредитним договором.
Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною кредитного договору.
Пунктом 3.2 кредитного договору, встановлений розрахунок процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до пункту 5.5. кредитного договору, позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадках встановлених генеральною угодою № 68/07 від 27.07.2007 року; невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором; не сплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення виконання цих зобов'язань більше 3 (трьох) банківських днів та ін.
Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами кредитного договору, перерахувавши відповідачу 160 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 20_5 від 23.01.2008 року.
Проте, позичальник не виконує належним чином свої зобов'язання в частині дотримання графіку погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість зі сплати строкової заборгованості по кредиту в розмірі 809 675,80 грн., 382 151,99 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 538 990,32 грн. простроченої заборгованості за нарахованими відсотками.
23.01.2008 року, в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк” (банк) та Приватним підприємством виробнича фірма „Моє вікно” (поручитель) було укладено договір поруки № 03.115-68/07-ДП2, відповідно до умов якого поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 03.115-68/07-СК від 23.01.2008 року та будь-якими додатковими угодами до нього.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором повинно було відбуватися належним чином відповідно до умов, встановлених кредитним договором. Оскільки, у термін встановлений кредитним договором, позичальник не повернув банку суми кредиту та проценти за користування кредитними коштами, то у цьому випадку з боку позичальника має місце порушенням зобов'язання щодо повернення кредиту.
Пунктами 4, 5 договору поруки у разі невиконання зобов'язання за кредитним договором відповідач та позичальник несуть відповідальність перед Позивачем, як солідарні боржники. Відповідач відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і боржник по основному зобов'язанню.
Згідно з ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника (позичальника) за виконання ним свого обов'язку. поручитель відповідає перед кредитором (позивачем) за порушення зобов'язань боржником (позичальника).
Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Враховуючи наявність заборгованості позичальника за кредитним договором, його обов'язок з погашення кредиту та процентів залишається невиконаним та у відповідності до договору поруки покладається на поручителя.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, доводів позивача не спростував, доказів, які б свідчили про повну оплату кредитних коштів, а також процентів за користування кредитними коштами не надав, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 809 675,80 грн. строкової заборгованості по сплаті кредитних коштів, 382 151,99 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 538 990,32 грн. простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам, є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім суми боргу, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 47 286,38 грн. (за період з 25.07.2010 року по 25.07.2011 року) та 57 656,59 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів (за період з 25.07.2010 року по 25.07.2011 року).
Згідно п. 8.1 кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 банківських днів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов'язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.
Суд, здійснивши власний розрахунок пені встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 47 286,38 грн. та 57 656,59 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (за період з 25.07.2010 року по 25.07.2011 року) є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня з порушенням граничного терміну, встановленого законодавством України (п. 6 ст. 232 ГК України), а також в порушення статтей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, у зв'язку з чим стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду та з урахуванням норм статті 232 Господарського кодексу України за період з 25.07.2010 року по 25.01.2011 року в сумі 20 814,62 грн. (за несвоєчасну сплату кредиту) та 30 160,10 грн. (за несвоєчасну сплату процентів).
В іншій частині позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів в позові слід відмовити.
Державне мито в сумі 17 817,93 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 229,06 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства виробнича фірма „Моє вікно” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Толстого, буд. 42, код 34019119) на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 8/26, код 14359319) 809 675 (вісімсот дев'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 80 коп. строкової заборгованості по сплаті кредитних коштів, 382 151 (триста вісімдесят дві тисячі сто п'ятдесят одну) грн. 99 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 538 990 (п'ятсот тридцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 32 коп. простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам, 20 814 (двадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 62 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 30 160 (тридцять тисяч сто шістдесят) грн. 10 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 17 817 (сімнадцять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 93.коп. державного мита та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в позові відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя Т.Д. Лилак
Повне рішення складено 06.12.2011 р.