01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
про визнання банкрутом
"23" листопада 2011 р. Справа № Б8/161-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши матеріали справи
за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_3,
про порушення справи про банкрутство, -
за участю:
від Заявника / Боржника: ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності б/№ від 22 листопада 2011
року / арбітражний керуючий, який діє на підставі ліцензії державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_4 від 04 грудня 2009 року;
від ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Ки їв ської регіональної дирекції ПАТ “Райф файзен Банк Аваль”: заступника начальника Управління по роботі з проблемними кредитами юридичних осіб -начальника відділу по роботі з проблемними кредитами малого бізнесу Управління по роботі з проблемними кредитами юридичних осіб Київської регіональної дирекції ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності № 25/11/09Н від 17 лютого 2011 року;
фізична особа-підприємець ОСОБА_6 особисто;
Боржник -фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернувся із заявою б/н від 18 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство з підстав, передбачених ст. ст. 6, 7, 8, 11, 47, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. ст. 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21 жовтня 2011 року було порушено справу №Б8/161-11; призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 11 листопада 2011 року; витребувано від Боржника, фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 документарні докази по справі; накладено арешт на майно Боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Доказом належного повідомлення про судове засідання є відбиток печатки канцелярії Господарського суду Київської області №958.
З метою підготовки справи до розгляду судом направлено запити: Броварському бюро технічної інвентаризації стосовно наявності чи відсутності зареєстрованого за Боржником на праві власності нерухомого майна; Інспекції державного технічного нагляду Київської області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів; Броварському управлінню Держкомзему України в Київській області та Головному управлінню Держкомзему у Київській області стосовно наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності або на праві користування земельних ділянок; міжрайонному реєстраційно-екзаменаційному відділу м. Києва стосовно наявності чи відсутності перебування на праві власності Боржника транспортних засобів; зобов'язано державного нотаріуса Броварської державної нотаріальної контори надати Витяг з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо майна боржника та витяг з державного реєстру правочинів стосовно укладених правочинів боржником; інформацію з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на Боржника.
10 листопада 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 подано заяву б/н від 09 листопада (вх. №15371від 10 листопада 2011 року) про відкладення слухання справи в зв'язку з хворобою.
В судовому засіданні 11 листопада 2011 року у судове засідання Заявник/Боржник не з'явився, з'явився представник ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”; клопотання Заявника/Боржника про відкладення розгляду справи задоволено, керуючись ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 22 листопада 2011 року.
22 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшов від державного нотаріуса Броварської державної нотаріальної контори Витяг з Державного реєстру правочинів на запит органу державної влади (серія УК №463243-463249).
22 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшло клопотання від фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 від 22 листопада 2011 року (вх. №16021 від 22 листопада 2011 року) про підтримання заяви Боржника про призначення ліквідатором останнього арбітражного керуючого ОСОБА_2
22 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_2 про участь у цій справі про банкрутство (вх. № 16020 від 22 листопада 2011 року), до якої долучено копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_4 від 04 грудня 2009 року.
В судовому засіданні 22 листопада 2011 року присутні Боржник/Заявник, кредитори - представник ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та фізична особа-підприємець ОСОБА_6, які надали пояснення у справі, Заявником надано частково докази на виконання вимог ухвали про порушення цієї справи; в судовому засіданні оголошено перерву до 23 листопада 2011 року.
23 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшла заява ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції АТ “Райф файзен Банк Аваль” №09-07-03/7100 від 22 листопада 2011 року (вх. №16043 від 23 листопада 2011 року) щодо кандидатури для призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Гусара І.О.
23 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшла заява арбітражного керуючого Гусара І.О. від 22 листопада 2011 року (вх. №16040 від 23 листопада 2011 року) щодо призначення його ліквідатором у цій справі, до якого долучено копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_5 та долучено інформаційну довідку арбітражного керуючого №11/432 від 22 листопада 2011 року про наявний досвід роботи арбітражним керуючим з переліком судових справ, в яких він виконував чи виконує обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією).
В судовому засіданні 23 листопада 2011 року присутні Боржник в особі уповноваженого представника ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності б/№ від 22 листопада 2011 року / арбітражний керуючий, який діє на підставі ліцензії державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_4 від 04 грудня 2009 року; фізична особа-підприємець ОСОБА_6 особисто, представник ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”. В ході судового засідання судом заслухано пояснення учасників провадження, представником Боржника/Заявника подано клопотання про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 22 листопада 2011 року; в свою чергу фізичною особою-підприємця ОСОБА_6 підтримано кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_2 на призначення його ліквідатором Боржника; ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” заявлено клопотання про призначення іншої кандидатури ліквідатором Боржника -арбітражного керуючого Гусара І.О., зроблено уточнення про те, що просять призначити зазначену кандидатуру саме ліквідатором Боржника. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Боржником, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 не виконано вимоги ухвали суду у цій справі від 21 жовтня 2011 року, в тому числі, не надано документів що засвідчують виникнення права власності на автомобіль марки MAN F 2000 вантажний сідловий тягач 2000 р. випуску, шасі НОМЕР_6; напівпричіп бортовий тентований марки KOGEL SNCO24 2000 року випуску, шасі НОМЕР_7, що виступають предметом договору найму (оренди) транспортного засобу від 25 березня 2008 року; документ, що засвідчує передачу права керування вказаними предметами Договору Боржнику; оригінали для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи Книг обліку доходів і витрат за 2008-2011 роки; Боржником не виконано також у повному обсязі вимог суду та не надано в тому числі Книг обліку доходів і витрат за 2009-2011 роки, оригінал та належним чином засвічену копії доказів оцінки наявного майна Боржника ліквідаційною комісією, ліквідаційного балансу, поданого Боржнику, аудиторський висновок з перевіркою господарсько-фінансової діяльності Боржника за період за 24 останні місяці до дати подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.
В судовому засіданні 23 листопада 2011 року присутні представники кредиторів Боржника, визнані останнім підтримали позицію визнання банкрутом Боржника.
Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Детально, всебічно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
Статтею 41 розділу VI «Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності»Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Регулювання застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником належить до зазначеного розділу VI вказаного Закону. Частиною 3 ст. 5 зазначеного Закону також визначено, що провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 47 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, правила, передбачені цією статтею (ст. 47 «Загальні положення про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина»), застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом.
Частиною 1 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Статтею 53 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, відсутні підстави для припинення провадженні у цій справі про банкрутство.
Судом встановлено, що Боржником не виконано частини вимог ухвал господарського суд у цій справі, в тому числі не надано суду плану санації відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі за текстом «Закон про банкрутство»), на призначене судове засідання не надійшло від Боржника жодного документу щодо вирішення питання щодо проведення розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди, в зв'язку з чим підстави для відкладення розгляду справи у порядку передбаченому ч. 2 ст. 48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні.
Відповідно абз. 2 п. 10 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо), а також фізичні особи - підприємці за грошовими зобов'язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Дослідивши обставини справи, керуючись ст. 53 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що Боржником не було виконано частини вимог суду, викладених в ухвалах суду у цій справі від 21 жовтня 2011 року, суд виходить з наявних матеріалів справи, а також враховуючи позиції та пояснення уповноважених представників присутніх у судовому засіданні кредиторів визнаних Боржником у своїй заяві про порушення цієї справи, які підтримали ініціативу (заяву) Боржника про визнання його банкрутом, засвідчили, що відсутність належних доказів проходження останнім процедур передбачених нормами ст. 60 Господарського кодексу України, ст. 150 Цивільного кодексу України не порушує їх прав, відповідно їм відомо про наявність цієї справи про банкрутство Боржника та проти визнання банкрутом останнього за наявності для цього підстав, вони не заперечували, а також врахувавши згідно ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутність підстав для припинення провадження у цій справі, суд дійшов висновку про те, що правомочний переходити до подальших процедур у справі.
Заслухавши представників провадження, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про банкрутство Боржника і введення ліквідаційної процедури на підставі наступного.
Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 11465347, Боржник зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб за номером: 20023272379, дата реєстрації: 12 листопада 1999 року, виходячи з чого є суб'єктом банкрутства.
Відповідно до п. 4, абз. 2 п. п. 7 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника; у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки його неплатоспроможності.
Відповідно до абз. 2 п. 4.6. Рекомендацій Президії Вищого Господарського Суду України господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»№0-5/1193 від 04 червня 2004 року, ініціювання боржником порушення справи про банкрутство свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність (реальну чи потенційну) боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини. Тому від боржника не вимагається подання доказів його неплатоспроможності на момент звернення до господарського суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Боржник своїй заяві вказує, він як фізична особа-підприємець звертається до суду з заявою про порушення справи про банкрутство у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості як фізичної особи-підприємця (суб'єкта господарювання) перед: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 у сумі 36 000,00 грн., що виникла на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 25 березня 2008 року; перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»: за кредитним договором № 014/21-03/279 від 14 серпня 2008 року сумі: 1 353 607,99 грн.; за генеральною кредитною угодою № 010/21-03/68 від 16 квітня 2007 року та за кредитними договорами № 014/21-03/69 від 16 квітня 2007 року в сумі: 509 781,19 грн., №014/21-03/134 від 09 серпня 2007 року у сумі: 920 672,11 грн.; перед міжрайонною державною податковою Інспекцією у сумі 1600,00 грн. з податку з доходів з фізичних осіб.
Боржник у своїй заяві про порушення цієї справи вказує, що заборгованість за кредитами за якими визнано заборгованість вона визнана ним як підприємцем -суб'єктом господарювання (за кредитним договором № 014/21-03/279 від 14 серпня 2008 року сумі: 1 353 607,99 грн.; за генеральною кредитною угодою № 010/21-03/68 від 16 квітня 2007 року та за кредитними договорами № 014/21-03/69 від 16 квітня 2007 року в сумі: 509 781,19 грн., №014/21-03/134 від 09 серпня 2007 року у сумі: 920 672,11 грн.) та яка підрахована за результатами аналізу фінансового та майнового стану, структури активів і пасивів, розміру і структури кредиторської і дебіторської заборгованості. Аналіз фінансового стану Підприємця, вказує Боржник, здійснювався на підставі фінансових даних Підприємця, господарських та цивільних договорів, судових рішень, первинних фінансових та господарських документів. Крім того, дослідивши кредитні договори за якими визнано Боржником заборгованість, зокрема відповідно до п. 3.1. Генеральної кредитної угоди № 010/21-03/68 від 16 квітня 2007 року, гарантією договору є те, що при підписанні Угоди Позичальник (Боржник) гарантує, що позичальник є суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим та існуючим згідно чинного законодавства України. Таким чином, на підставі вищевикладеного, заяви Боржника та викладених у ній фактів щодо цільового використання кредитних коштів на ведення господарської діяльності щодо яких визнано ним заборгованість у своїй заяві, дослідивши, пояснення надані учасниками судового провадження, в тому числі представника Боржника, фізичної особи-підприємства ОСОБА_6, суд дійшов висновку про те, що кредитні договори за якими Боржником визнано заборгованість фактично укладались та отримані за якими кошти використовувались для ведення господарської діяльності Боржника та судом визнано факт, що дійсно кошти, заборгованість по яким визнано Боржником у своїй заяві використовувались Боржником для ведення його господарської діяльності як фізичної особи-підприємця, що підтверджено заявою Боржника від 18 жовтня 2011 року, виходячи з чого, заборгованість перед ПАТ Райффайзен Банк Аваль суд розглядає як кредиторську заборгованість Боржника.
Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 червня 2010 року у справі № 2-1395/1/10, рішенням задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості; стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»солідарно з ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, ОСОБА_10 суму боргу за надання кредиту № 014/21-03/279 від 14 серпня 2008 року в розмірі 169 040,41 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28 жовтня 2009 року становить 1 353 607 грн. 99 коп.; стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 суму боргу за надання кредиту № 014/21-03/134 від 09 серпня 2007 року в розмірі 169 040,41 доларів США, за курсом НБУ станом на 28 жовтня 2009 року становить 1 353 607 грн. 41 коп.; стягнуто на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 суму боргу за надання кредиту № 014/21-03/69 від 16 квітня 2007 року в розмірі 63 662,17 доларів США, за курсом НБУ станом на 28 жовтня 2009 року становить 509 781 грн. 19 коп.; стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства «Рфйффайзем Банк Аваль»солідарно з ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, ОСОБА_10 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 700,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Крім того, Боржник в своїй заяві вказує на те, що він визнає у визначеному ним розмірі перелічені у його заяві про порушення цієї справи зобов'язання перед кредиторами безспірними та заявив про те, що не має коштів для погашення вказаної заборгованості.
Відповідно до заяви Боржника від 18 жовтня 2011 року, його рішенням була створена ліквідаційна комісія по припиненню його діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом; безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Частиною 4 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено Законом. Заява Боржника подана до суду 18 жовтня 2011 року. Офіційний курс гривні до іноземної валюти долар США (цифровий код 840) станом на 18 жовтня 2011 року встановлений Національним банком України становив: 797,57 грн. за 100 доларів США (згідно даних Національного банку України про офіційний курс гривні до іноземної валюти).
Станом на дату звернення до суду мінімальна заробітна плата відповідно до ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»2857від 23 грудня 2010 року становить з 01 жовтня 2011 року по 30 листопада 2011 року 1004,00 грн. Розмір 300 мінімальних заробітних плат складає 301 200,00 грн.
На підставі наведеного, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що виходячи з норми ст. 1 Закону про банкрутство, враховуючи суму визнаної заборгованості Боржника перед кредиторами, безспірна сума боргу Боржника перед визнаними ним кредиторами становить суму, яка перевищує 300 мінімальних розмірів заробітних плат. Заборгованість Боржника перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»підтверджена судовим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 червня 2010 року у справі № 2-1395/1/10, яке відповідно до ст. 124 Конституції України є обов'язковим до виконання; суду не надано на вимогу суду акту звірки розрахунків між Боржником та визнаними ним кредиторами, в зв'язку з чим визнати залишкову суму боргу Боржника перед кредиторами, в тому числі ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», не можливо; доказів проведення розрахунків, - у повному обсязі чи частково Боржником з зазначеними кредиторами чи укладення мирової угоди між ними суду не надано. Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд виходить з наявних матеріалів справи. Виходячи з сум заборгованості перед ПАТ «Райффайзем Банк Аваль»та зазначеного вище судового рішення та заяви Боржника, визнана останнім заборгованість є несплаченою понад три місяці; підставою заборгованості є цивільно - правовий договір.
З метою підготовки цієї справи до розгляду та встановлення неплатоспроможності або платоспроможності Боржника, судом було вжито низку заходів, зокрема, направлено запити: Броварському бюро технічної інвентаризації стосовно наявності чи відсутності зареєстрованого за Боржником на праві власності нерухомого майна; Інспекції державного технічного нагляду Київської області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів; Броварському управлінню Держкомзему України в Київській області та Головному управлінню Держкомзему у Київській області стосовно наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності або на праві користування земельних ділянок; міжрайонному реєстраційно-екзаменаційному відділу м. Києва, стосовно наявності чи відсутності перебування на праві власності транспортних засобів; зобов'язано державного нотаріуса Броварської державної нотаріальної контори надати Витяг з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо майна боржника та витяг з державного реєстру правочинів стосовно укладених правочинів боржником; інформацію з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на Боржника.
Станом на поточну дату надійшов до суду Витяг з Державного реєстру правочинів на запит органу державної влади, відповідно до якого правочинів, стороною якого є Боржник в Державному реєстрі не значиться, інших відповідей до суду не надійшло. Боржником не надано суду на виконання вимог ухвал суду у цій справі документи у повному обсязі; від кредиторів Боржника (визнаних останнім) не надходило жодних належних та допустимих доказів наявності майна у Боржника / платоспроможності Боржника, водночас строки проведення цього засідання є такими, що сплили та їх продовження Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено, в зв'язку з чим, суд виходить з наявних матеріалів справи.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 8.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, підготовче засідання відповідно до частини 1 статті 11 Закону має бути проведено не пізніше, ніж на тридцятий день від дати прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Господарським судам слід враховувати, що продовження цього строку за ініціативою сторін чи суду Законом не передбачено, тому відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні або оголошувати перерву суди мають в межах встановленого Законом тридцятиденного строку.
В своїй Заяві від 18 жовтня 2011 року Боржник вказує на те, що майно та грошові кошти у нього відсутні, дебіторської заборгованості він не має; на виконання вимог суду Боржником надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на причіп бортовий -Е, номер кузова: НОМЕР_8, оранжевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є Боржник; поряд з цим, Боржником надано довідку про заставне майно відповідно до якої Боржник не має на праві власності майна, яке перебуває у заставі; також Боржником надано довідку від 22 листопада 2011 року, в якій він повідомляє, що зазначений вище причіп бортовий належить Боржнику на праві спільної сумісної власності з дружною ОСОБА_13
Крім того Боржником надано довідки: Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 15 від 16 вересня 2011 року, відповідно до якої Боржник як платник вказаного фонду зареєстрований не був; довідка Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Броварської районної виконавчої дирекції Київської області № 430 від 20 вересня 2011 року, відповідно до якої Боржник не брався на облік зазначеного Фонду; довідка Броварської державної податкової інспекції Київської області № 3008 від 19 вересня 2011 року, відповідно до якої Боржник має заборгованість перед МДПІ у сумі 1600,00 грн. по єдиному податку з фізичних осіб.
Від учасників провадження у встановлені строки не надійшло жодних доказів наявності у Боржника майна, на яке може бути звернене стягнення, доказів платоспроможності Боржника, в свою чергу суд вжив усіх належних та необхідних заходів з метою встановлення майнового стану Боржника у відведені процесуальні строки.
Пунктом 6 ст. 48 Закону України Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці. Таким чином, кредитори Боржника мають право у встановленому законом порядку заявити свої вимоги до Боржника у подальших стадіях провадження у справі про банкрутство.
Отже, на підставі наведеного, суд дійшов висновку проте, що заборгованість визнана Боржником у заяві про порушення цієї справи є безспірною у визнаному ним обсязі, перевищує розмір трьохсот мінімальних заробітних плат станом на дату подачі заяви про порушення цієї справи, та у розмірі, що перевищує розмір трьохсот мінімальних заробітних плат станом на дату подачі заяви про порушення цієї справи не була сплачена понад 3 місяці, окремо, на підставі наведеного суд дійшов висновку про те, що заборгованість Боржника перед ПАТ «Райффайзем Банк Аваль»не сплачені понад три місяці, - зазначені грошові зобов'язання не виконано Боржником в добровільному порядку протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Виходячи з визначення неплатоспроможності Боржника визначеного ст. 1 Закону про банкрутство, неплапроспроможність Боржника є встановленою.
Крім того, відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п. п 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть уважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи. У ході проведення аналізу заповнюється таблиця 27 "Показники для виявлення ознак дій з приховування банкрутства".
Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що по-перше, Боржник не виконує більш ніж протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами у сумі, що істотно перевищує розмір 300 мінімальних заробітних плат; по-друге, дійшов висновку про наявність низки з перелічених ознак, які вказують на стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, зокрема наявність боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної особи боржника, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї особи. Таким чином, на підставі вищенаведених досліджених ознак, суд дійшов висновку про те, що відповідно до норми абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким визначено поняття неплатоспроможності для цілей вказаного закону, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, Боржник на момент подачі Заяви про порушення справи про банкрутство та на момент винесення даної постанови є неплатоспроможним відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Зазначені фактичні обставини вказують на нездатність Боржника своєчасно та в повному обсязі задовольнити вимоги визнаних ним кредиторів, його неплатоспроможність та дають підстави для застосування відносно Боржника відповідних заходів та процедур в порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно з п. 1 ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що заборгованість Боржника перед визнаними ним кредиторами, є безспірною у визнаному Боржником обсязі, безспірність яких підтверджена належними доказами, є не сплаченою Боржником кредиторам більш ніж протягом 3 місяців, заборгованість перевищує розмір 300 мінімальних заробітних плат у розмірі станом на дату подачі заяви Боржником про порушення цієї справи та на підставі наявних матеріалів справи, судом встановлено неплатоспроможність Боржника за викладеними вище підставами.
Як вже було встановлено судом, підстави для застосування ч. 2 ст. 48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні, жодних заяв від Боржника про відкладення розгляду справи для проведення розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди не надходили до суду.
Відповідно до ч. 2 п. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.
В ході провадження у цій справі до суду найшли наступні заяви та клопотання про призначення ліквідатором Боржника.
22 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_2 про участь у цій справі про банкрутство (вх. № 16020 від 22 листопада 2011 року), до якої долучено копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_4 від 04 грудня 2009 року. 22 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшло клопотання від фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 від 22 листопада 2011 року (вх. №16021 від 22 листопада 2011 року) про підтримання заяви Боржника про призначення ліквідатором останнього арбітражного керуючого ОСОБА_2
23 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшла заява арбітражного керуючого Гусара І.О. від 22 листопада 2011 року (вх. №16040 від 23 листопада 2011 року) щодо призначення його ліквідатором у цій справі, до якої долучено копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_5 від 06 березня 2007 року та долучено інформаційну довідку арбітражного керуючого №11/432 від 22 листопада 2011 року про наявний досвід роботи арбітражним керуючим з викладеним переліком судових справ, в яких він виконував чи виконує обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією).
23 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшла заява ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Ки їв ської регіональної дирекції АТ “Райф файзен Банк Аваль” №09-07-03/7100 від 22 листопада 2011 року (вх. №16043 від 23 листопада 2011 року) щодо кандидатури для призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Гусара І.О. В ході судового засідання (23 листопада 2011 року) ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Ки їв ської регіональної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” заявлено клопотання про призначення Арбітражного керуючого Гусара І.О. ліквідатором Боржника, уточнено раніш подану заяву щодо призначення зазначеної особи розпорядником майна, уточнивши, що просить призначити Гусара І.О. ліквідатором Боржника.
Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.
Як зазначено, відповідно до ч. 2 п. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.
Судом встановлено наявність рухомого майна Боржника.
Законодавство в сфері банкрутства фізичних осіб-підприємців не містить прямого та однозначного переліку суб'єктів з правом подачі кандидатур на призначення ліквідатора боржника, та виходячи з особливостей процедури банкрутства фізичної особи-підприємця на даній стадії провадження існування комітету кредиторів боржника не передбачено, в зв'язку з чим, суд виходить з наступного.
Положеннями ч. 1 п.п. 3.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, визначено, що сторонами у справах про банкрутство є кредитори і боржник (після прийняття господарським судом постанови в порядку, передбаченому статтею 22 Закону, боржник набуває статусу банкрута).
Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В свою чергу ст. 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Детально, об'єктивно дослідивши обставини справи, враховуючи наявність конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора Боржника, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з урахуванням особливостей встановлених ст. ст. 48, 51 вказаного Закону, суд дійшов висновку про те, що кандидатури ліквідатора Боржника, можуть бути запропоновані господарському суду будь-яким із кредиторів боржника, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника, в зв'язку з чим в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі заяви про призначення ліквідатором Боржника.
Частиною 2 п.п. 11.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” роз'яснено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.
Пунктом 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.
Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Положеннями ч. 1-3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
Розглянувши заяви щодо призначення ліквідатором Боржника, суд дійшов наступних висновків.
22 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_2 про участь у цій справі про банкрутство (вх. № 16020 від 22 листопада 2011 року), до якої долучено копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_4 від 04 грудня 2009 року. 22 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшло клопотання від фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 від 22 листопада 2011 року (вх. №16021 від 22 листопада 2011 року) про підтримання заяви Боржника про призначення ліквідатором останнього арбітражного керуючого ОСОБА_2 23 листопада 2011 року в судовому засіданні представник Боржника подав клопотання про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2. Відповідно до заяви арбітражного керуючого ОСОБА_2 б/№ від 22 листопада 2011 року останній повідомляє суд про те, що згоден на призначення ліквідатором Боржника у цій справі про банкрутство, має дві вищі освіти -вищу юридичну та вищу економічну, також повідомив суд про те, що протягом своєї трудової діяльності обіймав керівні посади - генерального директора на трьох підприємствах, загальний стаж перебування на трьох підприємствах складає 8 років; за обсягом завантаженості він призначений ліквідатором у одній справі; за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень законодавства, зокрема, термінів подання інформації, передбаченої Законом про банкрутство, до Державного департаменту з питань банкрутства, а також порушень термінів, визначених ухвалами господарських судів, та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; не є заінтересованою особою стосовно боржника або кредиторів відповідно до статті 1 Закону про банкрутство. До заяви арбітражного керуючого долучено копію ліцензії НОМЕР_4 на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), видану 04 грудня 2009 року.
23 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшла заява від ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Ки їв ської регіональної дирекції АТ “Райф файзен Банк Аваль” №09-07-03/7100 від 22 листопада 2011 року (вх. №16043 від 23 листопада 2011 року) щодо кандидатури для призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Гусара І.О.; в судовому засіданні 23 листопада 2011 року ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” заявлено клопотання про призначення ліквідатором Боржника -арбітражного керуючого Гусара І.О., відповідно уточнено раніш подану заяву щодо призначення зазначеної особи розпорядником майна, уточнивши, що просить призначити Гусара І.О. ліквідатором Боржника. 23 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшла заява арбітражного керуючого Гусара І.О. від 22 листопада 2011 року (вх. №16040 від 23 листопада 2011 року) щодо призначення його ліквідатором у цій справі, до якої долучено копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_5 та долучено інформаційну довідку арбітражного керуючого №11/432 від 22 листопада 2011 року про наявний досвід роботи арбітражним керуючим з переліком судових справ, в яких він виконував чи виконує обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією). Арбітражний керуючий Гусар І.О. в своїй заяві б/№ від 22 листопада 2011 року повідомляє суд про те, що він не заперечує проти призначення його ліквідатором у цій справі та не є заінтересованою особою стосовно Боржника, ніколи раніш не здійснював управління цим боржником, не має судимості за вчинення корисливих злочинів та йому не заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності або займати керівні посада. До заяви арбітражного керуючого Гусара І.О. долучений інформаційний листі № 11/432 від 22 листопада 2011 року, в якому наявна інформація про діяльність арбітражного керуючого, зокрема, про те, що арбітражний керуючий з позитивним результатом виконує обов'язки арбітражного керуючого у справах про банкрутство, у тому числі великих підприємств з великим технологічним циклом виробництва, і мало місце завершення справ з відновленням платоспроможності боржника; має значний досвід у професійній діяльності, належні технічні та організаційні можливості для виконання обов'язків арбітражного керуючого; станом на 22 листопада 2011 року у відповідності з Законом про банкрутства виконував повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у низці справ про банкрутство перелік яких наведено у інформаційній довідці, що складається з 42 справ про банкрутство. До заяви арбітражного керуючого Гусара І.О. долучено копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_5, видану 06 березня 2007 року.
Детально дослідивши подані документи арбітражних керуючих, клопотання учасників провадження, керуючись вимогами ст. 3-1, ч. 3 ст. 13 Закону про банкрутство та в зв'язку з наявністю конкуренції кандидатур арбітражних керуючих на призначення ліквідатора Боржника, - вимогами п.п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», суд дійшов наступних висновків.
Як зазначено, відповідно до вимог п. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство, арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
Судом встановлено, що згідно заяви арбітражного керуючого Гусара І.О. він не належить до жодної з категорій осіб, визначених п. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство, які не можуть бути арбітражними керуючими; дослідивши подані ним документи судом встановлено, що арбітражний керуючий Гусар І.О. може бути призначений арбітражним керуючим у справі про банкрутство.
Судом встановлено, що згідно заяви арбітражного керуючого ОСОБА_2 останнім підтверджено, що він судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; не є заінтересованою особою стосовно боржника або кредиторів відповідно до статті 1 Закону про банкрутство. Проте, за результатом дослідження заяви арбітражного керуючого ОСОБА_2 про участь у справі про банкрутство судом встановлено, що заява не містить інформації стосовно відсутності заборон займати керівні посади арбітражному керуючому ОСОБА_2; (також суд звертає увагу на те, беручи до уваги норму ст. 51 Цивільного кодексу України, що в заяві арбітражного керуючого ОСОБА_2 відсутня інформація, що він не належить до осіб, які раніше здійснювали управління цим боржником). Суд дійшов висновку про те, що відповідно до абз. абз. 3, 5 п. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство, арбітражним керуючим ОСОБА_2 до призначення арбітражним керуючим не подано до господарського суду заяву, в якій зазначається, що він не належить до категорії щодо якої відсутні заборони займати керівні посади арбітражному керуючому, відповідно, згідно з вимогами абз. 3 п. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий ОСОБА_2 не може бути призначений арбітражним керуючим (ліквідатором) у цій справі. (Відсутня інформація в заяві ОСОБА_2, що він не належить до осіб, які раніше здійснювали управління цим боржником).
Судом також бере до уваги при вирішенні питання стосовно обрання кандидатури ліквідатора Боржника й іншу інформацію стосовно освіти, досвіду роботи, наявність технічного та організаційного забезпечення виконання обов'язків арбітражного керуючого, інших показників діяльності кандидатур арбітражних керуючих, щодо призначення яких надійшли відповідні заяви у справі. Дослідивши наявні матеріали у справі, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Пунктом 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.
Дослідивши долучені докази арбітражними керуючими до поданих ними заяв щодо призначення на посаду ліквідатора Боржника судом встановлено, що ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих арбітражному керуючому ОСОБА_2 була видана 04 грудня 2009 року, ліцензія арбітражному керуючому Гусару О.І. видана 06 березня 2007 року; відповідно до заяви ОСОБА_2, арбітражний керуючий вказує на те, що має досвід роботи на посаді генерального директора загальним обсягом 8 років стажу роботи, в свою чергу про досвід роботи арбітражним керуючим, про показники роботи у попередніх справах ОСОБА_2 не надано жодних даних, доказів, та не є доведеним суду; належних доказів наявності освіт на які він посилається у своїй заяві суду не надано, окрім посилання на справу, в якій зазначеного арбітражного керуючого призначено ліквідатором. Арбітражний керуючий Гусар О.І. у своїй заяві вказує на те, що має досвід роботи арбітражним керуючим на підтвердження чого долучено перелік, що складається з 42 справ про банкрутство, в яких він виконував / виконує повноваження арбітражного керуючого. Перевіривши інформацію стосовно покладення на арбітражного керуючого Гусара І.О. обов'язків арбітражного керуючого у справах на які він посилається, судом встановлено відповідність вказаних відомостей, що підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру удових рішень: зокрема (http://reyestr.court.gov.ua/Review/12244676) відповідно до ухвали господарського суду м. Києва у справі № 49/77-б від 08 листопада 2010 року, його призначено розпорядником майна боржника у справі; ухвалою від 16 липня 2009 року у справі №60/14б-02/13-08/2/3 було призначено керуючим санацією ВАТ «Росава»; у справі №5020-9/194-5/240-9/297-13/082-5/575-9/082-4/188 він виконував обов'язки розпорядника майна боржника (ТОВ «Система фіш») (http://reyestr.court.gov.ua/Review/14758903); у справі № 46/122-б ухвалою господарського суду м. Києва від 04 липня 2011 року його призначено розпорядником майна боржника (ТОВ «Пульсар») та ін.; поряд з цим, суд звертає увагу й на вказівку на наявність належних технічних а організаційних можливостей забезпечення виконаня обов'ящків арбітражного керуючого. На підставі вищевикладеного, враховуючи перевагу кандидатури Гусара І.О. щодо наявності у нього істотно більшого практичного досвіду роботи арбітражним керуючим, що підтверджено належними доказами, в тому числі, ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих видана на два роки раніше ніж у арбітражного керуючого ОСОБА_2, по-друге, наявний досвід роботи арбітражного керуючого на різного роду підприємствах підтверджений 42 справами, в яких він виконував повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією), що істотно переважає досвід роботи на який наявне посилання та підтверджуючі докази арбітражного керуючого ОСОБА_2, суд бере до уваги й посилання на наявність орагнізацінотехнічних можливостей забезпечення виконання обов'язків арбітражного керуючого.
На підставі вищевикладеного, суд дослідивши матеріали справи встановив, що виходячи з наявних матеріалів справи кандидатура арбітражного керуючого Гусара І.О. по-перше відповідає вимогам п. 3. ст. 3-1- Закону про банкрутство, кандидатура ОСОБА_2 не відповідає вимогам абз. абз. 3, 5 п. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство з вищевикладених мотивів; кандидатура Гусара І.О. має істотні переваги в сфері наявності підтвердженого значного досвіду роботи арбітражним керуючим; наявність досвіду роботи арбітражним керуючим ОСОБА_2 суду не доведена, доказів не надано, виходячи з чого, суд дійшов висновку про доцільність призначення кандидатури арбітражного керуючого Гусара І.О. ліквідатором Боржника та відхилення кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_2
Пунктами 6 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці. Направлення кредиторам зазначеної копії постанови господарського суду здійснюється за рахунок громадянина-підприємця, визнаного банкрутом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 3?, 11, 12, 13, 17, 22, 23 ст. ст. 48-49, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 33-36, 68, 75, 84 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого Господарського Суду України господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»№ 0-5/1193 від 04 червня 2004 року, суд -
1. Визнати банкрутом фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_3;
2. Відмовити в задоволенні клопотань: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 б/№ від 22 листопада 2011 року про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_2; фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 б/№ від 22 листопада 2011 року про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_2;
3. Відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого ОСОБА_2 про участь у справі про банкрутство б/№ від 22 листопада 2011 року;
4. Задовольнити клопотання ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” про призначення ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гусара І.О.;
Задовольнити заяву арбітражного керуючого Гусара І.О. б/№ від 22 листопада 2011 року при призначення його ліквідатором у справі № Б8/161-11;
5. Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором банкрута - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_3) арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_5; ідентифікаційний номер фізичної особи -платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_3; місце проживання фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності: АДРЕСА_1);
6. Протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали про призначення ліквідатора Банкрута фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_3) передати ліквідатору Гусару І.О. всю бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.
Ліквідаторові протягом 15 днів з моменту отриммання цієї постанови прийняти бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності.
До завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 23-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням особливостей передбачених ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, інших положень вказаного закону щодо банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності -громадянина. Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі внести на депозитний рахунок Броварської державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса;
7. Зобов'язати ОСОБА_1 забезпечити виконання Ліквідатором вимог законодавства, передати ліквідаторові матеріали, відомості, документи щодо фінансово-господарської діяльності Банкрута.
8. Припинити повноваження ОСОБА_1 як фізичної особи -підприємця.
9. Встановити строк пред'явлення кредиторами своїх вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -один місяць двадцять п'ять днів від дати публікації оголошення, визначеного п. 11 резолютивної частини цієї постанови.
10. За рахунок банкрута (ОСОБА_1) копію цієї постанови про визнання фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури направити всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог.
11. Зобов'язати ліквідатора банкрута подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр»оголошення про визнання фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, про що надати суду відповідні докази. Оригінал примірника газети після публікації подати господарському суду.
Газетне оголошення має містити повне наіменування Банкрута, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про ліквідатора із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
12. Відділу державної виконавчої служби Броварського районного управління юстиції скасувати арешт майна боржника (банкрута) у п'ятиденний строк з моменту отримання даної Постанови, докази чого надіслати суду.
13. Призначити судове засідання для розгляду переліку вимог кредиторів банкрута на 13 березня 2012 року на 09 год. 30 хв. та призначити судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 15 травня 2012 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201). Ліквідатору надати суду до 15 квітня 2011 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.
Постанову надіслати: Ліквідатору Банкрута арбітражному керуючому Гусару І.О. (на дві адреси: АДРЕСА_1; АДРЕСА_4); Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 52, кб. 2), Відділу державної виконавчої служби Броварського районного управління юстиції (07400, м. Бровари, вул. Кірова, 16); державному реєстратору Броварської районної державної адміністрації (07400, м. Бровари, вул. Гагаріна, 15);
Копію постанови надіслати: боржнику (АДРЕСА_3); Київській регіональній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(01034, м. Київ, вул. Пирогова, 7б), ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(01011, Україна, м. Київ, вул. Лєскова, 9), фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 (02206, АДРЕСА_2); Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області (07400 м. Бровари, вул. Київська, 286); арбітражному керуючому ОСОБА_2 (АДРЕСА_5).
Дата набрання чинності постановою -23 листопада 2011 року.
Термін пред'явлення виконавчого документу до виконання -до 23 листопада 2012 року.
Суддя Скутельник П.Ф.