01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
"23" листопада 2011 р. Справа № 26/063-11/14
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Абрамович А. А. (директор -рішення б/н від 04.08.2006 р. засновника ПП „Хімагроцентр”);
від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 09-32/529 від 22.11.2010 р.);
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства „Хімагроцентр”, м. Біла Церква
до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Білоцерківська цегла”, м. Васильків
про припинення господарських зобов'язань
ПП „Хімагроцентр” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” про визнання припиненими з 30.06.2008 р. господарських правовідносин за іпотечним договором № 223 від 14.08.2007 р., укладеним між ПП „Хімагроцентр” та ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 і зареєстрованим в реєстрі за № 3302.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що 09.08.2007 р. між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла” було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 172-2007, за умовами якого боржник зобов'язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути відповідачу до 08.08.2008 р. кредит у розмірі 1 500 000, 00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 16, 0 % річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 24, 0 % річних, комісійну винагороду за надання кредитної лінії в розмірі 0, 5 % від ліміту кредитної лінії, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати відповідачу всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання боржником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
На забезпечення виконання третьою особою зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 14.08.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір № 223, що було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 3302, на виконання якого позивач передав відповідачу в іпотеку нерухоме майно, а саме:
- нежитлова будівля під літ. „А”, загальною площею 2 694, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 31-А;
- земельна ділянка загальною площею 0, 5016 га, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 31-А.
В подальшому, протягом 2007 -2008 років без згоди і будь-яких повідомлень позивача між відповідачем та третьою особою було підписано три договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору, збільшивши відсоткову ставку з 20 % до 22 %.
Таким чином, відбулась новація основного зобов'язання, що в силу ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України припинила додаткові зобов'язання, пов'язані із первісними зобов'язаннями.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2011 р. (суддя Лилак Т. Д.) порушено провадження у справі № 26/063-11 за позовом ПП „Хімагроцентр” до ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” про припинення господарських зобов'язань. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла”.
26.05.2011 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
У процесі розгляду справи позивач уточнив позовну вимогу та її підстави та 20.06.2011 р. подав до канцелярії суду відповідну заяву б/н від 15.06.2011 р. про уточнення підстави позову, у якій він просив суд припинити господарські правовідносини між ПП „Хімагроцентр” та ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” за іпотечним договором № 223 від 14.08.2007 р., нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 і зареєстрованим в реєстрі за № 3302.
Позовні вимоги, з урахуванням заяви б/н від 15.06.2011 р. про уточнення підстави позову, обґрунтовані позивачем тим, що позивач дізнався, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 р. у справі № 2-а-5204/10/1070 за позовом Васильківської ОДПІ Київської області до ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла” було постановлено припинити юридичну особу ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла” (адреса: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22 А, код ЄДРПОУ 33261975).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців до Реєстру внесено запис про припинення юридичної особи ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла ”.
Позивач вважає, що з моменту ліквідації ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла”, його зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 172-2007 від 09.08.2007 р., і відповідно господарські правовідносини за іпотечним договором № 223 від 14.08.2007 р. припинилися з припиненням кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 172-2007 від 09.08.2007 р.
30.06.2011 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові заперечення б/н від 30.06.2011 р. на заяву про уточнення підстави позову, у яких він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2011 р. (суддя Лилак Т. Д.) у справі № 26/063-11 за позовом ПП „Хімагроцентр” до ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла” про припинення господарських зобов'язань позов задоволено повністю та вирішено припинити господарські правовідносини між ПП „Хімагроцентр” та ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” за іпотечним договором № 223 від 14.08.2007 р. і присуджено до стягнення з ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” на користь ПП „Хімагроцентр” 85, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 р. рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 р. у справі № 26/063-11 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2011 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 р. у справі № 26/063-11, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
У відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України справу 26/063-11 передано для розгляду судді Бацуці В. М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2011 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 26/063-11 за позовом ПП „Хімагроцентр” до ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла” про припинення господарських зобов'язань та присвоєно їй номер № 26/063-11/14 і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників сторін на 23.11.2011 р.
23.11.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, не надав.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
09.08.2007 р. між відповідачем - ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та третьою особою - ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла” було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 172-2007, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1 500 000 гривень 00 копійок, на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 2.2. договору про відкриття кредитної лінії дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 8 серпня 2008 року.
Відповідно до п. 3.2. договору про відкриття кредитної лінії відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачується позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 16 відсотків річних.
Пунктом 3.9. договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що забезпеченням кредиту є майнова порука ПП „Хімагроцентр”, що надає в заставу нерухоме майно та оформлена договором іпотеки.
Пунктом 6.1. договору про відкриття кредитної лінії визначено строк дії договору, згідно якого цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін.
01.11.2007 р. між відповідачем та третьою особою було підписано договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 172-2007 від 09.08.2007 р.
30.06.2008 р. між відповідачем та третьою особою було підписано договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 172-2007 від 09.08.2007 р.
09.08.2008 р. між відповідачем та третьою особою було підписано договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 172-2007 від 09.08.2007 р.
На забезпечення виконання третьою особою - ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла” зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 14.08.2007 р. між позивачем - ПП „Хімагроцентр” та відповідачем - ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” було укладено іпотечний договір № 223, що було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 3302, згідно умов п. 1.1. якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 172-2007 від 09.08.2007 р., за умовами якого позичальник зобов'язаний повернути іпотекодержателю до 08.08.2008 р. кредит у розмірі 1 500 000, 00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 16 % річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 24, 0 % річних, комісійну винагороду за надання кредитної лінії у розмірі 0, 5 % від ліміту кредитної лінії, сплатити неустойку (пеню, штраф), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Крім цього, іпотекою забезпечені інші зобов'язання іпотекодавця, що виникають в силу договору.
Згідно п. 1.2. іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме:
- нежитлова будівля під літ. „А”, загальною площею 2 694, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 31-А;
- земельна ділянка загальною площею 0, 5016 га, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 31-А.
Пунктом 7.2. іпотечного договору визначено строк дії договору, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення договору.
Згідно п. 7.3. іпотечного договору цей договір діє до повного виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачених чинним законодавством.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням грошових коштів в кредит та із забезпеченням виконання зобов'язання іпотекою здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про заставу”, Законом України „Про іпотеку”, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Згідно ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 589 цього ж кодексу у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 593 цього ж кодексу передбачено, що право застави припиняється у разі:
1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
3) реалізації предмета застави;
4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно ч. 6 ст. 3 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Частинами 1, 2 ст. 7 цього ж закону передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Частиною 1 ст. 17 цього ж закону передбачено, що іпотека припиняється у разі:
припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
визнання іпотечного договору недійсним;
знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
з інших підстав, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст. 33 цього ж закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 609 цього ж Кодексу зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Частинами 1, 7 ст. 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”.
Згідно ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із витягу серії АС № 485116 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 24.06.2011 р. третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Білоцерківська цегла” є припиненим з 09.06.2011 р. на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та положення ст. 609 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України „Про іпотеку”, а також приймаючи до уваги той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Білоцерківська цегла” (позичальник за кредитним договором) є припиненим, суд дійшов висновку, що зобов'язання позивача - ПП „Хімагроцентр” перед відповідачем - ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” за іпотечним договором № 223 від 14.08.2007 р., нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 і зареєстрованим в реєстрі за № 3302, також є припиненими з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запису про припинення ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла”, тобто з 09.06.2011 р.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Разом з тим, суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає такого способу захисту порушених прав як повторне припинення господарських правовідносин, що вже є припиненими в силу закону.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих інших доказів порушення його прав відповідачем в межах іпотечного договору № 223 від 14.08.2007 р., зокрема, не надано доказів не надсилання відповідачем письмового повідомлення реєстратору про виключення запису про обтяження майна іпотекою з державного реєстру іпотек.
Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом, господарські правовідносини між ПП „Хімагроцентр” та ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” за іпотечним договором № 223 від 14.08.2007 р., укладеним між ними та нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 і зареєстрованим в реєстрі за № 3302, є припиненими в силу положень ст. 609 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України „Про іпотеку” з 09.06.2011 р., з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запису про припинення ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла”, що є стороною -боржником за основними зобов'язаннями, що встановлені кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 172-2007 від 09.08.2007 р., укладеним між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла”, то позовна вимога позивача до відповідача про припинення господарських правовідносин за іпотечним договором у судовому порядку, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
01 грудня 2011 р.