01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"25" листопада 2011 р. Справа № 24/095-11
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Прокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі 1) Сквирської районної державної адміністрації Київської області,
2) Мовчанівської сільської ради
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про визнання недійсним договору, витребування водного об'єкту та земельної ділянки
за участю представників:
від прокуратури:ОСОБА_2
від позивача 1:не з'явились
від позивача 2:не з'явились
від відповідача:не з'явились
суть спору:
Прокурор Сквирського району Київської області звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі 1) Сквирської районної державної адміністрації Київської області, 2) Мовчанівської сільської ради з вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту від 26 грудня 2009 року, укладеного між Мовчанівською сільською радою Сквирського району Київської області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, в межах Мовчанівської сільської ради Сквирського району Київської області загальною площею 20, 0817 га для риборозведення в частині надання в оренду водних об'єктів загальною площею 11, 1189 га; витребування на користь держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області з незаконного користування відповідача водний об'єкт площею 11, 1189 га, який розташований в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області; витребування на користь держави в особі Мовчанівської сільської ради з незаконного користування відповідача земельну ділянку водного фонду загальною площею 20, 0817 га, що знаходиться в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області, яка набута ним без достатньої правової підстави.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що спірний договір укладено з порушенням вимог водного законодавства, не зареєстровано у відповідних органах земельних ресурсів, а земельна ділянка водного фонду надана в оренду без затвердження проекту землеустрою.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2011 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.10.2011 р.
У судове засідання 07.10.2011 р. представники прокуратури та відповідача не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду від 21.09.2011 р. не виконали, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 27.10.2011 р.
До господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява від 26.10.2011 р. (вх. № 14692 від 27.10.2011 р.), у якій він просить суд провести судове засідання без його участі та відмовити в задоволенні позовних вимог Прокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі 1) Сквирської районної державної адміністрації Київської області, 2) Мовчанівської сільської ради.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2011 р. розгляд справи відкладено на 10.11.2011 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників позивача 2 та відповідача, а також з огляду на усне клопотання представника прокуратури.
У судовому засіданні 10.11.2011 р. представник прокуратури надав суду наступні документи: 1) заяву відповідача від 08.11.2011 р., у якій останній позовні вимоги прокурора Сквирського району Київської області про визнання недійсним договору, витребування водного об'єкту та земельної ділянки визнає повністю, проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить розглядати справу без його участі у зв'язку з фізичним станом здоров'я; 2) заяву Мовчанівського сільського голови Сквирського району Київської області № 211 від 08.11.2011 р., у якій зазначено, що Мовчанівська сільська рада Сквирського району Київської області позов визнає та просить дану справу розглядати без її представника; 3) ксерокопію рішення Мовчанівської сільської ради Сквирського району Київської області від 05.10.2011 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2011 р. явка сторін була визнана обов'язковою, продовжено строк вирішення спору у справі № 24/095-11 на п'ятнадцять днів до 05.12.2011 р. та відкладено розгляд справи на 25.11.2011 р.
Присутній в судовому засіданні представник прокуратури повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Представники позивачів та відповідача у судове засіданні не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.
Враховуючи, що неявка позивачів та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності зазначених учасників судового процесу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 25.11.2011 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
26.12.2009 р. між Мовчанівською сільською радою Сквирського району Київської області (позивач 2) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір оренди земельних ділянок водного фонду та водних об'єктів, за умовами якого позивач 2 на підставі рішення 24 сесії 5 скликання Мовчанівської сільської ради Сквирського району Київської області від 16.12.2009 р. зобов'язався надати, а відповідач -прийняти в строкове платне користування земельні ділянки водного фонду та водних об'єктів загальною площею 20, 0817 га для риборозведення, що знаходяться в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області. Даний договір зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок водного фонду та водного об'єкту в Мовчанівській сільській раді від 31.12.2009 р. за № 347.
Відповідно до п. 2 договору в оренду передаються земельні ділянки водного фонду та водних об'єктів загальною площею 20, 0817 га, в т.ч.:
- земельна ділянка № 1 -площею 9, 4207 га, в т.ч. під водою 5, 7827 га, прибережна захисна смуга -3, 3019 га (із них: пасовища -1, 7913 га, вкриті лісовою рослинністю -0, 3718 га, болота -1, 1378 га), під гідротехнічними спорудами -0, 3361 га;
- земельна ділянка № 2 -площею 10, 6610 га, в т.ч. під водою 5, 3362 га, прибережна захисна смуга -5, 1938 га (із них: пасовища -2, 8772 га, болота -2, 3166 га), під гідротехнічними спорудами -0, 1310 га, в межах с. Мовчанівка, Сквирського району, Київської області для риборозведення.
Згідно з п. 3 договору на земельній ділянці знаходяться водні об'єкти (стави) загальною площею 11, 1189 га.
Пунктом 6 договору передбачено, що договір укладено до завершення виготовлення проекту землеустрою, але на строк не більше ніж 3 роки, з дати державної реєстрації договору.
Відповідно до п.п.12, 13, 14 договору земельні ділянка водного фонду передається в оренду для риборозведення. Цільове призначення земельної ділянки водного фонду: землі іншого сільськогосподарського призначення. Земельна ділянка водного фонду повинна використовуватись за цільовим призначенням з умовою раціонального використання землі, недопущення забруднення.
Згідно з п. 15 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється тимчасово за витягом з технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки водного фонду, розробленим ТОВ «Геотехноцентр», кадастровим планом та рішенням голови 24 сесії Мовчанівської сільської ради 05 скликання від 16.12.2009 р.
Пунктом 16 договору передбачено, що передача земельної ділянки відповідачу здійснюється у 10-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Відповідно до п. 37 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
На виконання умов договору оренди земельних ділянок водного фонду та водних об'єктів від 26.12.2009 р. позивач 2 передав, а відповідач прийняв в користування орендовані за договором земельні ділянки водного фонду та водних об'єктів загальною площею 20, 0817 га, в т.ч.: земельна ділянка № 1 -площею 9, 4207 га, в т.ч. під водою 5, 7827 га, прибережна захисна смуга -3, 3019 га (із них: пасовища -1, 7913 га, вкриті лісовою рослинністю -0, 3718 га, болота -1, 1378 га), під гідротехнічними спорудами -0, 3361 га; земельна ділянка № 2 -площею 10, 6610 га, в т.ч. під водою 5, 3362 га, прибережна захисна смуга -5, 1938 га (із них: пасовища -2, 8772 га, болота -2, 3166 га), під гідротехнічними спорудами -0, 1310 га, в межах с. Мовчанівка, Сквирського району, Київської області для риборозведення, про що сторони склали акт приймання-передачі орендованої земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту від 26.12.2008 р.
Прокурор, посилаючись на те, що договір оренди земельних ділянок водного фонду та водних об'єктів від 26.12.2009 р. не зареєстровано у відповідних органах земельних ресурсів, земельна ділянка водного фонду тимчасово надана в оренду без затвердження проекту землеустрою, крім того, орендодавцем водного об'єкту має бути районна державна адміністрація, а не сільська рада, вважає, що спірний договір укладено всупереч вимогам ст. 51 Водного кодексу України та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, тому просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту від 26 грудня 2009 року, укладений між Мовчанівською сільською радою Сквирського району Київської області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, в межах Мовчанівської сільської ради Сквирського району Київської області загальною площею 20, 0817 га для риборозведення в частині надання в оренду водних об'єктів загальною площею 11, 1189 га; витребувати на користь держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області з незаконного користування відповідача водний об'єкт площею 11, 1189 га, який розташований в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області; витребувати на користь держави в особі Мовчанівської сільської ради з незаконного користування відповідача земельну ділянку водного фонду загальною площею 20, 0817 га, що знаходиться в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області, яка набута ним без достатньої правової підстави.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Приписами ст. 13 Закону України “Про оренду землі” визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Стаття 15 Закону України “Про оренду землі” визначає істотні умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Частиною 3 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно з п. 5 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції діючій на момент підписання сторонами договору оренди) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з ст. 18 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Стаття 20 вищенаведеного Закону передбачає, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Згідно п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі»№ 2073 від 25.12.1998 р. (діяла на момент укладення спірного договору) забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.
Суд встановив, що договір оренди земельних ділянок водного фонду та водних об'єктів від 26.12.2009 р., в порушення ст.ст. 18, 20 Закону України „Про оренду землі”, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі” № 2073 від 25.12.1998 р. зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок водного фонду та водного об'єкту в Мовчанівській сільській раді від 31.12.2009 р. за № 347, а не у районному відділі земельних ресурсів, що свідчить про його неукладеність.
У той же час відповідно до змісту ст. 215 ЦК України недійсним може бути визнано лише укладений договір.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” передбачено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Таким чином, враховуючи роз'яснення Верховного Суду України та чинне цивільне законодавство України, неможливо визнавати недійсним договір, який є неукладеним.
Беручи до уваги наведене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту від 26 грудня 2009 року, укладеного між Мовчанівською сільською радою Сквирського району Київської області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, в межах Мовчанівської сільської ради Сквирського району Київської області загальною площею 20, 0817 га для риборозведення в частині надання в оренду водних об'єктів загальною площею 11, 1189 га, оскільки даний договір є неукладеним.
Щодо позовних вимог прокурора про витребування на користь держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області з незаконного користування відповідача водний об'єкт площею 11, 1189 га, який розташований в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області та витребування на користь держави в особі Мовчанівської сільської ради з незаконного користування відповідача земельну ділянку водного фонду загальною площею 20, 0817 га, що знаходиться в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області, яка набута ним без достатньої правової підстави, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в цій частині, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК, зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").
Судом встановлено, що після звернення прокурора з позовом до суду між Сквирською районною державною адміністрацією Київської області (позивачем 1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено два договори оренди водних об'єктів, зокрема: 1) договір оренди водного об'єкта від 23.09.2011 р., за умовами якого позивач 1 надає відповідачу у користування, на умовах оренди, водний об'єкт (став) загальною площею 6, 1188 га, із них: водного дзеркала -5, 7827 га та під гідротехнічними спорудами -0, 3361 га, який розташований на території Мовчанівської сільської ради для риборозведення; 2) договір оренди водного об'єкта від 23.09.2011 р., за умовами якого позивач 1 надає відповідачу у користування, на умовах оренди, водний об'єкт (став) загальною площею 5, 4672 га, із них: водного дзеркала -5, 3362 га та під гідротехнічними спорудами -0, 1310 га, який розташований на території Мовчанівської сільської ради для риборозведення.
На виконання вищевказаних договорів позивач 1 передав, а відповідач прийняв в користування орендовані за договорами оренди від 23.09.2011 р. водні об'єкти площею 6, 1188 га та площею 5, 4672 га для риборозведення, про що сторони склали акти приймання-передачі водних об'єктів від 23.09.2011 р.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що станом на момент судового розгляду вищезазначені договори оренди водних об'єктів від 23.09.2011 р. є чинними та не оскаржені в судовому порядку, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у даній справі в частині вимог про витребування на користь держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області з незаконного користування відповідача водний об'єкт площею 11, 1189 га, який розташований в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області та витребування на користь держави в особі Мовчанівської сільської ради з незаконного користування відповідача земельну ділянку водного фонду загальною площею 20, 0817 га, що знаходиться в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області, яка набута ним без достатньої правової підстави на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Приписами ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла на момент звернення до суду) передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Аналогічне положення міститься в п. 6.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998р., яким передбачено, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.
Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду правомірними були вимоги прокурора про витребування на користь держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області з незаконного користування відповідача водний об'єкт площею 11, 1189 га, який розташований в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області та витребування на користь держави в особі Мовчанівської сільської ради з незаконного користування відповідача земельну ділянку водного фонду загальною площею 20, 0817 га, що знаходиться в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області, яка набута ним без достатньої правової підстави та те, що відповідач не звільнений від сплати державного мита, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. У задоволенні вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту від 26 грудня 2009 року, укладеного між Мовчанівською сільською радою Сквирського району Київської області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, в межах Мовчанівської сільської ради Сквирського району Київської області загальною площею 20, 0817 га для риборозведення в частині надання в оренду водних об'єктів загальною площею 11, 1189 га відмовити повністю.
2. Провадження у даній справі в частині позовних вимог про витребування на користь держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області з незаконного користування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 водний об'єкт площею 11, 1189 га, який розташований в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області та витребування на користь держави в особі Мовчанівської сільської ради з незаконного користування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 земельну ділянку водного фонду загальною площею 20, 0817 га, що знаходиться в межах с. Мовчанівка Сквирського району Київської області, яка набута ним без достатньої правової підстави припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Т.В. Лутак
Дата підписання рішення: 30.11.2011 р.