ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/46408.12.11
Господарський суд м.Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретарі Іванова О.В., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив», м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О», м.Київ
про: визнання недійсним договору
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О», м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив», м.Київ
про: визнання договору дійсним та визнання права власності
за участю уповноважених представників:
від Позивача - ОСОБА_1 (довір № 03 від 28.11.2011р.)
від Відповідача -ОСОБА_2 (дов. № 51 від 28.11.2011р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О», м.Київ (далі -Відповідач) про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 241,60 кв.м., який розташований за адресою: м.Київ, вул..Хрещатик, 29/1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»15.12.2010р.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 55/464 від 24.11.2011 р., розгляд якої призначено на 21.12.2011 р.
05.12.2011р. через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив»про визнання договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 15.02.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»-дійсним та визнання права власності на нежитлові приміщення № 92, розташовані за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1, площею 344,3 кв.м., з них підвал (1 черга) -294,5 кв.м., перший поверх (1 черга) -49,8 кв.м.; визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»на нежитлові приміщення № 103, розташовані за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1 площею 619,5 кв.м., з них підвал -327, 8 кв.м., перший поверх -291,7 кв.м.; визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»на нежитлові приміщення № 88, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 29/1, площею 503, 6 кв.м, з них перший поверх 100,9 кв.м., другий поверх (1 черга) 402,7 кв.м.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2011р. зустрічна позовна заява прийнята до провадження разом із первісним позовом, розгляд справи призначено на 08.12.2011р.
В судовому засіданні 08.12.2011р. представник Відповідача за первісним позовом надав для залучення до матеріалів справи Витяги з ЄДРПОУ станом на 07.12.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Позивача за первісним позовом та Відповідача за первісним позовом, надав усні пояснення по суті спору, просив суд задовольнити первісний позов у повному обсязі.
В судовому засіданні 08.12.2011р. представник Відповідача за первісним позовом заперечив проти тверджень Позивача за первісним позовом, просив суд задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.
Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Щодо первісних позовних вимог:
15.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О» було укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 241,60 кв.м., розташованих за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 29/1 (надалі -Об'єкт). Указаний договір було укладено 15.02.2010 року, посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за номером 262, та зареєстровано в державному реєстрі правочинів 15.02.2010р.
Відповідно до п.1.2. вказаного Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується передати у власність Відповідачу вказаний Об'єкт, а Відповідач зобов'язується прийняти зазначений Об'єкт та сплатити договірну ціну за нього.
В пункті 2.1. Договору зазначено, що передача Об'єкта Продавцем і прийняття Об'єкта покупцем забезпечується актом приймання-передачі незалежно від факту оплати, який оформлюється відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п.4.1 Договору будинок, приміщення якого відчужується, є пам'яткою архітектури місцевого значення (охор. № 487-Кв, наказ Міністерства культури і туризму України від 15 квітня 2008року № 424/1/16-08).
Відповідно до п.4.1 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»у місячний термін з моменту реєстрації права власності повинне звернутись до органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації та укласти «охоронний договір»на пам'ятку культурної спадщини.
На виконання взятих на себе зобов'язань за вищезазначеним Договором купівлі-продажу нежилого будинку між Відповідачем та Позивачем 15 лютого 2010 року був підписаний Акт приймання-передачі зазначених вище нежилих приміщень.
01.03.2010 року Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О» реєстраційне посвідчення № 020405 на вказане приміщення.
Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 241,60 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик, 29/1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»від 15.02.2010р. посилаючись на те, що в порушення норм законодавства та положень спірного Договору від 15.02.2010р. погодження органу охорони культурної спадщини на відчуження об'єкта отримано не було, даний орган не був повідомлений про продаж даної пам'ятки, а Покупцем не укладено «охоронний договір»на пам'ятку культурної спадщини.
Щодо зустрічних позовних вимог:
15.02.2010 у між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»було укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 241,60 кв.м., розташованих за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 29/1, посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за номером 262. Правочин було зареєстровано в державному реєстрі правочинів за № 3826100 15.02.2010р.
Відповідно до умов зазначеного Договору ТОВ «Центр гуманітарних ініціатив»зобов'язувалося передати нерухоме майно, а саме нежилі приміщення загальною площею 241, 60 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 29/1, а Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О» зобов'язувався в порядку та на умовах визначених цим Договором, прийняти зазначені нежилі приміщення і сплатити за них договірну ціну.
У відповідності до умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОПРЮ-О»перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив»10.03.2010 р., 23.03.2010 року грошові кошти в сумі 1670000 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив»в свою чергу згідно акту приймання-передачі від 15.02.2010 року передало Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»вище зазначені нежилі приміщення.
Крім того, Позивач за зустрічним позовом зазначає, що з моменту придбання ТОВ «ПРОПРІО-О»нежилих приміщень за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 29/1, останнім було здійснено капітальний ремонт та перепланування з об'єднанням нежилих приміщень.
Враховуючи зазначене, ТОВ «ПРОПРІО-О» звернулось до суду з зустрічним позовом про визнання Договору від 15.02.2010р. дійсним та визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, ідентифікаційний код 35575530) на нежитлові приміщення № 92, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 29/1, площею 344, 3 кв.м., з них підвал (1 черга) - 294, 5 кв.м., перший поверх (1 черга) - 49, 8 кв.м., на нежитлові приміщення № 103, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 29/1, площею 619, 5 кв.м., з них підвал - 327, 8 кв.м., перший поверх -291, 7 кв.м., та на нежитлові приміщення № 88, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 29/1, площею 503, 6 кв.м., з них перший поверх 100, 9 кв.м., другий поверх (1 черга) 402, 7 кв.
Господарський суд розглянувши всі матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову у повному обсягу та частковому задоволенню зустрічного позову з огляду на наступне.
Щодо первісних позовних вимог.
Виходячи із змісту абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978р. № 3, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. З огляду на це, та враховуючи критерії обґрунтованості судового рішення, визначені в абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” від 29.12.1976р. № 11, предметом судової оцінки, спрямованої на з'ясування законності спірного договору, мають бути фактичні обставини спірних правовідносин учасників справи.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст. 11 Цивільного кодексу України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та двостороннім -чи багатосторонніми (договори) (ст.202 Цивільного кодексу України).
Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 ст.217 ЦК України, передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до ч.2 ст.236 ЦК України, якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
З позовної заяви вбачається, що Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.04.2009р. підлягає визнанню недійсним, як такий, що суперечить чинному законодавству, оскільки в порушення норм законодавства та положень спірного Договору від 15.02.2010р. погодження органу охорони культурної спадщини на відчуження об'єкта отримано не було, даний орган не був повідомлений про продаж даної пам'ятки, а Покупцем не укладено «охоронний договір»на пам'ятку культурної спадщини.
Суд не погоджується із твердженнями Позивача з огляду на наступне:
Відповідно до статті 33 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (стаття 34 ГПК України).
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що листом № 715 від 12.02.2010р. Головне управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило, що не має наміру здійснювати купівлю приміщень пам'ятки і в межах наданих повноважень не заперечує їх продаж ТОВ «ПРОПРІО-О».
Враховуючи вище викладене, вимога позивача про визнання договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 15.02.2010р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив», м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О», м.Київ недійсним задоволенню не підлягає.
Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Позивача.
Щодо зустрічних позовних вимог.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст.334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Статтею 657 Цивільного кодексу України встановлено правило, згідно з яким договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОПРЮ-О»перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив»10.03.2010 р., 23.03.2010 року грошові кошти в сумі 1670000 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив»в свою чергу згідно акту приймання-передачі від 15.02.2010 року передало Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»вище зазначені нежилі приміщення.
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, оскільки сторонами в повному обсязі були виконані взяті на себе зобов'язання, а саме передача майна та проведення розрахунків, отже у відповідності до вимог статті 599 ЦК України, зобов'язання є припиненим в зв'язку з його виконанням.
Враховуючи викладене, оскільки ТОВ «ПРОПРІО-О»у встановленому законодавством порядку набуло право власності на нежилі приміщення, розташовані в місті Києві на вулиці Хрещатик, 29/1, отже у відповідності до вимог ч. 1 ст. 316 ЦК України ТОВ «ПРОПРІО-О»має всі права на зазначені приміщення, та здійснює своє право відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Крім того, Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 607 від 12.08.2010 року «Про проектування, капітальний ремонт та перепланування з об'єднанням нежилих приміщень з № 1 до № 32 (групи приміщень № 92) першого, другого поверхів, нежилих приміщень (групи приміщень № 88) підвалу та техпідпілля (в літ. «А») (закладів торгівлі та громадського харчування) на вул. Хрещатик, 29/1 у Печерському районі», ТОВ «ПРОПРІО-О»було дозволено проектування, капітальний ремонт та перепланування вказаних вище приміщень.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було надано Дозвіл № 2365-Пч від 01.03.2011 року на виконання будівельних робіт з капітального ремонту та перепланування, який міститься в матеріалах справи.
30.06.2011 року було підписано Акт готовності об'єкта до експлуатації, який підтверджує закінчений будівництвом об'єкт - «капітальний ремонт та перепланування з об'єднанням нежилих приміщень з № 1 до № 32 (групи приміщень № 92) першого, другого поверхів, нежилих приміщень (групи приміщень № 88) підвалу та техпідпілля (в літ. «А») (закладів торгівлі та громадського харчування) на вул.Хрещатик, 29/1 у Печерському районі м. Києва.
Відповідно до вказаного акту, площа приміщень в результаті перепланування становить 1 467, 4 кв.м., при цьому площа нежилого приміщення № 103 становить 619, 5 кв.м. (з них підвал 327, 8 кв.м., перший поверх - 291, 7 кв.м.), площа нежилого приміщення № 92 становить 344, 3 кв.м. (з них підвал (перша черга) 294, 5 кв.м., перший поверх (перша черга) 49, 8 кв.м.), площа нежилого приміщення № 88 становить 503, 6 кв.м. (з них перший поверх 100, 9 кв.м., другий поверх (перша черга) 402, 7 кв.
08.07.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було видано Позивачу за зустрічним позовом Сертифікат серія КВ № 16411014110, яким було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкту: капітальний ремонт та перепланування з об'єднанням нежилих приміщень з № 1 до № 32 (групи приміщень № 92) першого, другого поверхів, нежилих приміщень (групи приміщень № 88) підвалу та техпідпілля (в літ. «А») (закладів торгівлі та громадського харчування) на вул. Хрещатик, 29/1 у Печерському районі м. Києва (перша черга будівництва), та підтверджено загальну площу нежилих приміщень (Ічерга) - 1467, 4 кв.м., у тому числі нежитлове приміщення № 92 - 344, 3 кв.м. (з них підвал (1 черга) 294, 5 кв.м., перший поверх (1 черга) 49, 8 кв.м.),нежитлове приміщення № 103 - 619, 5 кв.м. (з них підвал 327, 8 кв.м., перший поверх - 291, 7 кв.м.), нежитлове приміщення № 88 - 503, 6 кв.м. (з них перший поверх 100, 9 кв.м., другий поверх (1 черга) 402, 7 кв.
Вказані площі приміщень також підтверджені Технічним паспортом БТІ від 21.07.2011 року, виданим ТОВ «ПРОПРІО-О»на нежитлові приміщеня, за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 29/1.
02.08.2011 року між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)та ТОВ «ПРОПРІО-О»було укладено Договір № 259 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, а 03.08.2011 року ТОВ «ПРОПРІО-О»в повному розмірі сплатило вказаний пайовий внесок.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.
Обов'язковість доведення наявності факту порушення прав та/або інтересів позивача узгоджується і з позицією Вищого господарського кодексу України, викладеною в абз. 1 п. 4. Роз'яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111.
Судом встановлено, що ТОВ «ПРОПРІО-О»у встановленому законодавством порядку набуло право власності на нежилі приміщення, розташовані в місті Києві на вулиці Хрещатик, 29/1, здійснило капітальний ремонт та перепланування у вказаних приміщеннях, в зв'язку з чим позовні вимоги про визнання права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: місто Київ, на вулиці Хрещатик, 29/1, підлягають задоволенню.
Суд відмовляє у задоволенні вимог Позивача про визнання договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 15.02.2010р., розташованих за адресою: місто Київ, на вулиці Хрещатик, 29/1 дійсним, оскільки відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.
Проте, за висновками суду, вимога про визнання договору дійсним, з підстав викладених у позовній заяві, не передбачена як спосіб захисту ні чинним законодавством, ані договором, що позбавляє суд можливості захистити права Позивача. Тобто, обраний Позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів не відповідає за своїм змістом матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначених законом.
Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України розподіляються пропорційно задоволеним зустрічним позовним вимогам.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача в частині задоволених позовних вимог за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив»відмовити в повному обсязі.
2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»задовольнити частково.
3. Позовні вимоги ТОВ «ПРОПРІО-О»за зустрічним позовом в частині визнання права власності ТОВ «ПРОПРІО-О»на нежитлові приміщення № 92, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 29/1, площею 344, 3 кв.м., з них підвал (1 черга) - 294, 5 кв.м., перший поверх (1 черга) - 49, 8 кв.м., нежитлові приміщення № 103, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 29/1, площею 619, 5 кв.м., з них підвал - 327, 8 кв.м., перший поверх -291, 7 кв.м., нежитлові приміщення № 88, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 29/1, площею 503, 6 кв.м., з них перший поверх 100, 9 кв.м., другий поверх (1 черга) 402, 7 кв., задовольнити.
4. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»(01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 9/2, ідентифікаційний код 35575530) на нежитлові приміщення № 92, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 29/1, площею 344, 3 кв.м., з них підвал (1 черга) - 294, 5 кв.м., перший поверх (1 черга) - 49, 8 кв.м.
5. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»(01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 9/2, ідентифікаційний код 35575530) на нежитлові приміщення № 103, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 29/1, площею 619, 5 кв.м., з них підвал - 327, 8 кв.м., перший поверх -291, 7 кв.м.
6. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»(01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 9/2, ідентифікаційний код 35575530) на нежитлові приміщення № 88, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 29/1, площею 503, 6 кв.м., з них перший поверх 100, 9 кв.м., другий поверх (1 черга) 402, 7 кв.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр гуманітарних ініціатив» (01001, м. Київ, вул.Хрещатик, 29, ідентифікаційний код 33497240) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»(01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 9/2, ідентифікаційний код 35575530) 33 400 (тридцять три тисячі чотириста)грн. 00 коп. - державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
8. В решті позовних вимог за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-О»- відмовити.
У судовому засіданні 08.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 08.12.2011р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева