ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/21430.11.11
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХАСтрахування "
доВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова
компанія "Оранта"
провідшкодування шкоди в сумі 8 960,41 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -ОСОБА_1., представник за довіреністю;
від відповідача -не з'явився.
У жовтні 2011 року Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "АХА Страхування "далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі -відповідач) про відшкодування шкоди в сумі 8 960,41 грн. Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування №1989-а/08к від 23.06.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Оpel Astra»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України “Про страхування” та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «КАМАЗ»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу №205/р від 11.03.2009 про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2011 порушено провадження у справі № 34/207 та призначено її розгляд на 14.11.2011.
У судове засідання 14.11.2011 повноважний представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду про час та місце його проведення. Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений.
Ухвалою суду від 14.11.2011 оозгляд справи відкладено на 30.11.2011.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою відповідача, а саме: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 75, (отримані позивачем відповідно 01.11.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 17999889 та 22.11.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 18002829).
Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.
Заслухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду даної справи за відсутності представника відповідача, який наполягав на розгляді справи, зважаючи на те, що:
- відповідач, був належним чином повідомлений про слухання справи в даному судовому засіданні;
- явка представника відповідача у судове засідання обов'язково не визнавалась.
- у разі наміру подати додаткові пояснення щодо предмету та підстав позову чи додаткові докази, він мав можливість їх надати через канцелярію суду до дати судового засідання;
- у разі неможливості своєї участі, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити інших на представництво його інтересів у засіданні суду.
Крім того, відповідно до статті 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Подальше відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України строку, а клопотання у порядку частини 3 статті 69 ГПК України про продовження строку відповідачем заявлено не було, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з довідки Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 30.10.2008 №77316 та постанови Подільського районного суду м. Києва від 09.12.2008 у адміністративній справі № 3-35884, 2008 року, 24.10.2008 в м. Києві на перехресті вулиць Почайнинська -Н. Вал була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «Оpel Astra»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_4. із автомобілем «КАМАЗ»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_3.
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3. вимог пунктів 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою довідки Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 30.10.2008 №77316 та постановою Подільського районного суду м. Києва від 09.12.2008 у адміністративній справі № 3-35884, 2008 року. Вказаною постановою суду ОСОБА_3. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Оpel Astra».
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору добровільного страхування №1989-а/08к від 23.06.2008, укладеного між ЗАТ «СК «ВЕСКО», Київською філією та ОСОБА_4.
Відповідно до протоколу №21 позачергових зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВЕСКО», вирішено змінити назву Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВЕСКО»на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», протоколом №23 позачергових зборів акціонерів Закритеого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»вирішено змінити назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування».
Відтак, судом встановлено зміну найменування позивача.
За вищезазначеним договором страхування та страховим актом №1989-а/08к-1 від 23.06.2008, позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль «Оpel Astra»у сумі 8 960,41 грн. Факт виплати зазначених коштів гр. ОСОБА_4 підтверджується платіжним дорученням № 6083 від 17.12.2008 на суму 8 960,41 грн.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 8 960,41 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 30.10.2008 №77316 транспортний засіб -автомобіль ««КАМАЗ»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди «Оpel Astra», належить ОСОБА_2., проте, цим автомобілем під час ДТП керував ОСОБА_3
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «КАМАЗ»встановлена у судовому порядку.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, а саме відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ надісланого на запит суду цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «КАМАЗ» ОСОБА_2. була застрахована у відповідача на підставі Полісу № ВА5524061 відповідно до якого ВАТ "НАСК "Оранта" взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіля «КАМАЗ», -і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. (Страхувальника). Вказаним договором (Полісом № ВА5524061) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000 грн., франшиза -0 грн., строк дії з 06.09.2008 до 05.09.2009.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
11.03.2009 позивачем було подано до відповідача претензію (регресну вимогу) № 205/р про виплату страхового відшкодування згідно з Полісом № ВА5524061 в сумі 9 360,41 грн.
У відповідь на вищевказану претензію відповідачем у листі №09-06-04/283077 від 13.11.2009 зазначено, про те, що для прийняття рішення щодо задоволення вимоги, необхідно надіслати також рахунок-фактуру СТО ТОВ «СВТ-Фортуна»та копію свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів та сертифікат суб'єкта оціночної діяльності спеціаліста.
Листом №118/р від 09.12.2009 позивачем були надіслані додаткові документи, які просив надіслати відповідач.
Згідно з пунктами 35.1, 35.2 статті 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”(у редакції статті чинній до її зміни Законом України від 17.02.2011 № 3045-VI, який набув чинності 19.09.2011) для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції Закону № 1961, що діяла станом на момент отримання відповідачем заяви-вимогу № 158/2 від 12.05.2011) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до звіту №2852 про оцінку майна від 28.10.2008, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Оpel Astra»у результаті його пошкодження при ДТП складає 9 163,87 грн.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення 8 960,41 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у розмірі 8 960 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 41 коп., 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяСташків Р.Б.
Рішення підписано 02.12.2011.