ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/30129.07.11
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхове Товариство «Гарантія»
до Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк”
про стягнення 404 263,34 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
від позивача ОСОБА_1. предст. за дов. № 03.01.11 від 10.01.11 р.
від відповідача не з'явився
Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” про стягнення 404 263,34 грн. безпідставно набутих коштів за договором № 8-К-225/08.001 від 27.10.08 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком, було виплачено страхове відшкодування на суму 404263, 34 грн., проте, застраховане майно описано та накладено на нього арешт, про що позивачу не було відомо.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.11 р. порушено провадження у справі № 8/301 та призначено її розгляд в судовому засіданні.
У зв'язку з нез'явленням відповідача в судові засідання та неподанням відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 29.07.2011 р. судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія»»(надалі -позивач, страховик) та ОСОБА_2 (надалі-страхувальник) було підписано Договір № 8-К-225/08.001 страхування майна громадян (надалі - договір), відповідно до умов якого, об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням нерухомим майном, а саме: житловий будинок, загальною площею 358 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п. 10.1 Договору страхувальник призначає вигодонабувачем за договором Відкрите акціонерне товариство «Універсал банк» (надалі -вигодонабувач, відповідач).
Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
31.12.2008 р. внаслідок пожежі житловий будинок за адресою -АДРЕСА_1, власником якого є громадянин ОСОБА_2, було знищено.
На виконання умов договору, страхувальником позивачем було виплачено страхове відшкодування на користь вигодонабувача в сумі 404 263,34 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно п. 7.2.1. та п. 7.2. Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № 6/06 від 15.12.2006 р. (надалі -правила страхування) при укладенні договору страхування
Відповідно до акту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, було встановлено, що на дату укладення договору об'єкт страхування -житловий будинок, загальною площею 358,0 м кв., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перебував під арештом. Тобто, про обставини, що мають істотне значення для визначення ступеня ризику у відношені прийнятого на страхування майна за договором, було відомо як страхувальнику (ОСОБА_2.), так і вигодонабувачу (ВАТ “Універсал банк”). Відповідно до підпункту 7.21 пункту 7.2 розділу 7 Правил страхування та підпункту 7.1.2 пункту 7.1 розділу 7 договору, станом на дату укладання договору, страхувальник та/або вигодонабувач зобов'язані були при укладанні договору надати страховику інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для визначення ступеня ризику у відношенні прийнятого на страхування майна, зокрема, про заявлені претензії чи вимоги третіх осіб на об'єкт страхування. Зважаючи на викладене, у страховика були підстави відмовити страхувальнику у виплаті страхового відшкодування при настанні страхового випадку.
З урахуванням даного факту позивач направив страхувальнику (ОСОБА_2.) листа від 29.03.2011 р. про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Також, 31.03.2011 р. на адресу вигодонабувача (ПАТ “Універсал банк”) був напрвлений лист про необхідність повернення коштів в сумі 404 263,34 грн., перерахованих вигодонабувачу згідно платіжного доручення № 5983 від 13.10.2010 р., оскільки вказані кошти отримані без достатньої правової підстави. Зазначений лист було отримано вигодонабувачем 04.04.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа забов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, оскільки після сплати позивачем на користь вигодонабувача 404 263,34 грн. в якості страхового відшкодування було встановлено відсутність підстав для сплати вказаної суми, відповідач, згідно ст. 530 ЦК України, в семиденний строк після отримання вимоги позивача зобов'язаний був повернути позивачц вказану суму коштів. Однак кошти повернені не були.
Позивачем 20.04.2011 року було повторно направлено на адресу відповідача вимогу про повернення коштів, яка також була проігнорована відповідачем
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 599, 626, 655, 1212 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352, р/р 37399000633440 у КФ № 2 ВАТ “Банк Універсальний”, МФО 322001, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення), на користь Відкритого акціонерного товариства “Страхового товариства “Гарантія”” (01601, м. Київ Печерський район, вул. Печерський узвіз, 3; р/р 26507010031815 у ВАТ “Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 14229456) 404 263 (чотириста чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 34 коп. основного боргу, 4042 (чотири тисячі сорок дві) грн. 63 коп. витрат по сплаті державного мита, та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
СуддяВ.С. Катрич
Дата підписання 02.12.11 р.