ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 42/31222.11.11
За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” м. Києва
до Приватного акціонерного товариства "Українська іноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" м. Києва
про відшкодування шкоди, стягнення неустойки, ціна позову 6584,67 грн.,
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Бєлова А.В.,
від відповідача не з'явився.
у жовтні 2011 року Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ПЗУ Україна” звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що 1 вересня 2010 р. по вул. Луначарського в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Hyndai Tucson”, д.н. НОМЕР_1, під керуванням його власника ОСОБА_2 та “Volkswagen Passat”, д.н. НОМЕР_2 який належить Товариство з обмеженою відповідальністю “Оптіма-лізинг” під керуванням ОСОБА_1
Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль “Hyndai Tucson”, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 7171,22 грн.
Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля “Hyndai Tucson”, відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту № КІТ 016229 від 25 травня 2010 р. страхове відшкодування в розмірі 6334,50 грн.
З підстав ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України позивач в порядку регресу просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача як особи, винної в ДТП, на свою користь 6334,50 грн. шкоди, 250,17 грн. пені, а також понесені ним по справі господарські витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судові засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений в установленому порядку.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 1 вересня 2010 р. по вул. Луначарського у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів “Hyndai Tucson”, д.н. НОМЕР_1, яким керував його власник ОСОБА_2, та Volkswagen Passat”, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1
Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено “Hyndai Tucson”, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду 7171,22 грн., розмір якої визначено на підставі калькуляції та рахунку фактури № АТ-0006885 від 12 жовтня 2010 р.
Позивач як страховик згідно з платіжними дорученнями № 13839 від 2 грудня 2010 р., № 1914 від 22 лютого 2011 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля “Hyndai Tucson” відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту № КІТ 016229 від 25 травня 2010 р. страхове відшкодування в розмірі 6334,50 грн., що обчислене виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану транспортного засобу за вирахуванням франшизи.
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 вересня 2010 р. у справі № 3-5270/10 винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_1 якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-лізинг” як власника автомобіля “Volkswagen Passat” була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу № ВС/9268961 на підставі Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідачем.
Статтею 37.4 указаного Закону передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані ОСОБА_2 збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та Товариство з обмеженою відповідальністю “Оптіма-лізинг” за шкоду, завдану ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків, відповідно до вимог ст.ст. 1172, 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.
З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування автотранспортних засобів № КІТ 026229 від 28 травня 2010 року, перейшло право вимоги, яке ОСОБА_2 мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив зобов'язання по оплаті за страховим відшкодуванням в порядку регресу, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 37.1, 37.2 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. 624 ЦК України підлягає стягненню 6334,50 грн. шкоди, 250,17 грн. пені.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” м. Києва задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс” (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код 20782312) 6334,50 грн. шкоди, 250,17 грн. пені, 102 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар