ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/47624.11.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.С. -Груп»
про стягнення коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 18/2011 від 10.02.2011р.)
ОСОБА_2 (довіреність № 29/2011 від 4.05.2011р.);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 24 листопада 2011 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.С. -Груп»(відповідач) заборгованості в сумі -46 929,16 грн. з них основного боргу -39 305,50 грн., пені -1 447,65 грн., 15% штрафу -5 895,82 грн. та 3% річних -280,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 1737С від 19 квітня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3.11.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.11.2011 року.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд,-
19 квітня 2010 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 1737С (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю належну партію продукції, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити її на умовах Договору.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -40 800,96 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар на суму -1 495,46 грн., а відтак, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі -39 305,50 грн., тобто 40 800,96 грн. -1 495,46 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Як вже було встановлено судом, 19 квітня 2010 року між сторонами укладено договір поставки № 1737С згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю належну партію продукції, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити її на умовах Договору.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальна сума Договору складається з сум відвантажень на протязі терміну дії Договору згідно видаткових та товарно-транспортних накладних.
З матеріалів справи вбачається, що в період з травня по липень 2011 року позивач передав товар на загальну суму -40 800,96 грн., що підтверджується видатковими накладними: Ки-015079, Ки-015772, Ки-016636, Ки-017599, Ки-018630, Ки-020107, Ки-020446, Ки-021137, Ки-022194, Ки-023063, Ки-025048, Ки-021142, Ки-022555, Ки-023210, Ки-024000, Ки-024121, Ки-024763, Ки-025717 та Ки-027236 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав відповідний товар, що підтверджується підписом Отримувача на видаткових накладних.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У відповідності до п. 2.3. Договору оплата партії продукції по Договору здійснюється Покупцем наступним чином:
- 2.3.1. Морозиво, з відстрочкою платежу 14 календарних днів, з дати поставки, на р/р № 260000420502 в АБ «Брокбізнесбанк»МФО 300249;
- 2.3.2. Напівфабрикати з відстрочкою платежу 14 календарних днів, з дати поставки, на р/р № 260070420503 в АБ «Брокбізнесбанк»МФО 300249.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як слідує з матеріалів, в порядку досудового врегулювання спору позивач 22.09.2011р. направив відповідачу претензію про сплату боргу на суму -39 305,50 грн. (копія претензії міститься в матеріалах справи). Факт надсилання вимоги позивачем на адресу відповідача підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком про оплату відправки поштової кореспонденції № 0361 (копії документів містяться в справі).
Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що на час розгляду справи заборгованість за Договором поставки Покупцем на рахунок Продавця не проведена.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3.11.2011р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.
Всупереч виконання вимог ухвали від 3.11.2011р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.
Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, станом на листопад 2011 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 39 305,50 грн., з розрахунку: 40 800,96 грн. (загальна вартість товару) -1 495,46 грн. (сума часткових проплат за товар).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктами 7.3., 7.4 Договору встановлено, що у випадку порушення термінів, передбачених п. 2.3. Договору, до 10-ти календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, а в разі порушення термінів оплати більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів від дати відстрочки платежу, що вказана в п. 2.3. Покупець окрім пені сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 15% від суми несвоєчасно сплаченого товару.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за прострочення встановлених Договором строків оплати отриманого по накладним товару в сумі 1 447,65 грн. та штраф за прострочення оплати товару більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів від дати відстрочки платежу в розмірі 5 895,82 грн., що становить 15% від суми несвоєчасно сплаченого товару.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.3. Договору передбачено, що у випадку порушення термінів, передбачених п. 2.3. Договору, до 10-ти календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику три відсотки річних від простроченої суми урахування встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення 280,19 грн. 3% річних.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача в сумі 705,29 грн. (469,29 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.С. -Груп»(ідентифікаційний код: 36824654, адреса: 02068, м. Київ, Дарницький район, вул. Анни Ахматової, буд. 5, ІПН 368246526511, Св-во платника ПДВ № 100269258 від 11.02.2010 року), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (ідентифікаційний код: 34965659, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 115-А, р/р 260060420500 в АТ «Брокбізнесбанк», м. Київ, МФО 300249, ІПН 349656526595, Св-во платника ПДВ № 100225917 від 15.05.2009 року), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -39 305,50 грн. (тридцять дев'ять тисяч триста п'ять гривень 50 копійок), пені - 1 447,65 грн. (одна тисяча чотириста сорок сім гривень 65 копійок), 15% штрафу -5 895,82 грн. (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень 82 копійки), 3% річних - 280,19 грн. (двісті вісімдесят гривень 19 копійок) та судові витрати в сумі -705,29 грн. (сімсот п'ять гривень 29 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 29.11.2011р.