ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/50829.11.11
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренус Ревайвел»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «НД Лоджистік Україна»про стягнення 55 371,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач допустив порушення умов укладеного сторонами договору перевезення, що призвело до збільшення температури товару на 2 градуси Цельсія.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2011 року порушено провадження у справі №23/508 та призначено її розгляд на 29.11.2011 року.
У судовому засіданні 29.11.2011 року Відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким заперечено вимоги у повному обсязі з огляду на відсутність доказів збільшення температури товару під час перевезення, а не її зменшення, відсутність доказів пошкодження або знищення товару та наявність підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних послуг з перевезення без зауважень щодо якості цих послуг.
Представники сторін у судовому засіданні підтримали правові позиції, викладені відповідно у позові та відзиві.
У судовому засіданні 29.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Сторонами у справі 17.12.2010 року укладено договір №505/10 про надання послуг з перевезення вантажів, відповідно до пунктів 2.1.1 та 2.1.1 якого відповідач зобов'язався організовувати перевезення вантажу Позивача автотранспортом за адресами та
маршрутами, у строки та на умовах, які визначаються заявками на перевезення. При цьому, цими пунктами договору встановлено, що перевезення здійснюється зі складу замовника у місті Обухів до усіх областей України, та повернення вантажів, від яких відмовились замовники, на цей же склад.
Заявкою на перевезення вантажу відповідно до договору №505/10 від 17.12.2010 року сторони у справі погодили перевезення на 21.07.2011 року товару за іншим маршрутом: завантаження - село Стоянка Києво-Святошинського району; адреса доставки -адреса, визначена товарно-транспортною накладною.
Крім того, цією ж заявкою сторони погодили автомобіль (ном. знак АА5349ІТ), що мав здійснювати перевезення, та вимоги до нього -рефрижератор з температурним режимом +2 - +5 градусів Цельсія.
Відповідно до товарно-транспортної накладної №ТТН-011518/17 від 21.07.2011 року та пропуску №12 (на який посилається накладна) у пункті завантаження (село Стоянка) о 7 годині 45 хвилин в автомобіль АА5349ІТ було завантажено 7 палет з кондитерськими виробами для їх перевезення за адресою: Броварська окружна, 68.
21.07.2011 року сторонами у справі підписано акт про надання послуг з перевезення автомобілем АА5349ІТ на суму 960 грн., що відповідає вартості послуг та номеру автомобіля, визначеними заявкою на перевезення (тур №017835 від 21.07.2011 року).
У той же день, 21.07.2011 року о 15 годині дня приймальником мережі магазинів Метро Кеш енд Кері Україна було виявлено, що три ящики кондитерських виробів, які доставлені автомобілем з номерним знаком АА5509ІТ, постачальником яких було «Фереро Україна», мали температуру +7 градусів Цельсію, що стало підставою для відмови у прийняті цього товару.
Таким чином, відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, мова йде про різні перевезення, здійснені різними автомобілями: АА5349ІТ та АА5509ІТ.
Крім того, факт псування товару не доведено Позивачем належними засобами. Сам по собі факт неприйняття магазином до продажу трьох ящиків не може вважатись фактом, який доводить псування товару у цих ящиках, а тим більше - на семи палетах.
В якості доказу вартості товару Позивачем додано до позову товарні накладні на кондитерські вироби, виписані ТОВ «Ферреро Україна».
Означені документи датовані 22.07.2011 року та 23.07.2011 року, тобто на наступний та через 1 день з дня здійснення перевезення, що унеможливлює їх прийняття судом в якості доказу розміру збитків, які зазнав Позивач в результаті неналежного (на його думку) виконання Відповідачем своїх зобов'язань під час перевезення 21.07.2011 року.
Таким чином, доводи Позивача (викладені на сторінці 2 позовної заяви) про те, що Відповідачем прийнято до перевезення товар відповідно до накладних від 22.07.2011 року та 23.07.2011 року спростовується саме цими ж накладними, яких не могло існувати під час здійснення перевезення.
Крім того, суд погоджується з доводами Відповідача про те, що визначена приймальником температура товару не може бути належним доказом того, що внутрішня температура кузову автомобіля відповідає цьому значенню, оскільки у випадку завантаження товару з температурою +20 градусів у холодильну камеру з температурою +2 градуси, через деякий час температура товару неминуче дійде значення +7 градусів.
Без встановлення температури товару під час його завантаження не можливо встановити вину перевізника при нетривалому перевезенні (декілька годин).
Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України відшкодування збитків є видом господарських санкцій, які застосовуються за ініціативою учасника господарських правовідносин як захід впливу на правопорушника у сфері господарювання.
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Позивач в розумінні наведених правових вимог, не довів суду як факт здійснення Відповідачем господарського правопорушення так і не довів факт нанесення збитків.
У той же час, наявними у матеріалах справи доказами (зокрема -актом приймання-передачі від 21.07.2011 року) підтверджується належне виконання Відповідачем своїх зобов'язань під час здійснення ним перевезення відповідно до погодженої сторонами у справі заявки та товарно-транспортної накладної №ТТН-011518/17 від 21.07.2011 року (за встановленим маршрутом: с.Стоянка-Броварська окружна).
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини позову, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України збитки повинна відшкодовувати особа, яка порушила свої господарські зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.
У процесі розгляду справи судом встановлено відсутність означених порушень з боку Відповідача, а відтак - і відсутність відповідних обов'язків щодо здійснення відшкодувань та накладення на нього господарських санкцій.
Встановивши відсутність факту, який Позивач поклав в основу свого позову, тобто відсутність підстави позову (у даному випадку -як фактичної так і правової) суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення вартості товару.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення вартості товару, суд відмовляє і у задоволенні вимог про стягнення інфляційних збитків та трьох процентів річних, оскільки ці вимоги прямо залежать від законності основної вимоги.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Кирилюк Т.Ю.