ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/42128.11.11
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія
«Оранта»
про стягнення грошових коштів в порядку регресу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 169-16/39 від 16.12.2010р.);
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні 28.11.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(надалі ТДВ «СК «Провіта», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) грошової суми в розмірі 17 947, 30 грн. суми основного боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ «СК «Провіта»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 120/02-5630367 від 04.07.2008р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Mercedes Benz, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 17 947, 30 грн. в судовому порядку.
Відповідач надав відзив на позов у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав пропущення позивачем строку на звернення до суду з позовом, який повинен обчислюватись саме з дати настання страхового випадку.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
За договором добровільного страхування наземного транспорту № 120/02-5630367 від 04.07.2008р. у ТДВ «СК «Провіта», застраховано автомобіль Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2, вигодонабувачем АКБ «Форум».
Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України у м. Києві 15.07.2008р. у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода -зіткнення за участю автомобілів Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та Mercedes Benz, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Паляничуком В.М. вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2008р., справа 3-33090/08.
Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 155-У з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 20.08.2008р. суб'єктом оціночної діяльності -спеціалістом ОСОБА_3 (свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 5728 від 30.07.2007р.), складає 15 258, 59 грн..
За страховим випадком -ДТП що сталась 15.07.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складених страхових актів № 02-2658-08 від 03.11.2008р., № 02-2658-08Д від 05.12.2008р., № 02-2658-08Д1 від по договору страхування № 120/02-5630367 від 04.07.2008р. до виплати визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 17 947, 30 грн. (14 082, 50 грн. + 2 363 грн. + 1 501, 80 грн.), виплата якого за договором страхування підтверджується платіжними дорученнями № 25477 від 13.11.2008р., № 25806 від 08.12.2008р., № 26039 від 24.12.2008р..
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль Mercedes Benz, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта»про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/5853674.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем Mercedes Benz, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2008р..
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Mercedes Benz, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/5853674).
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/5853674), а до ТДВ «СК «Провіта»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 120/02-5630367 від 04.07.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене, та реалізується саме ним.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Mazda 3, державний номер НОМЕР_1.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи. Зазначене право набуто позивачем від потерпілої особи в силу положень Закону (ст. 993 ЦК України) саме при виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 120/02-5630367 від 04.07.2008р., а відтак саме при набутті такого права позивачем мають обчислюватись строки позовної давності у спірних правовідносинах.
За наведених обставин, строк позовної давності на звернення з вимогами до відповідача позивачем не пропущений, позивач набув права вимоги до відповідача після виплати страхового відшкодування, що мало місце 13.11.2008р. (підтверджено платіжним дорученням № 25477), та звернувся до суду в межах три-річного строку позовної давності, а тому спір має бути розглянутий судом по суті.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/5853674) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза -0 грн..
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством ...
Згідно звіту № 155-У з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 20.08.2008р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складає вартість матеріального збитку -15 258, 59 грн..
В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю - в межах фактичних витрат страховика.
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь відповідача підлягає стягненню в порядку регресу сума 15 258, 59 грн. (15 258, 59 грн. (сума матеріального збитку підтверджена висновком спеціаліста) - 0 грн. франшиза), а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.
Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Претензія за вих. № 436/09-732 від 22.07.2011р. міститься в матеріалах справи, та враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної претензії, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 179, 47 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 353, 14 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(02100, м. Київ, вул. І. Дубового 18, ідент. код 31704186) 15 258, 59 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 59 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 353, 14 грн. (триста п'ятдесят три гривні 14 копійок) судових витрат.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 02.12.2011