донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.10.2006 р. справа №15/208
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Скакуна О.А.
суддів
Гуреєва Ю.М., Мирошниченка С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Жданова В.В. - за довір.,
від відповідача:
не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс" м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
29.06.2006 року
по справі
№15/208
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ойл" м. Маріуполь Донецької області
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс" м. Донецьк
про
стягнення заборгованості та штрафних санкцій на загальну суму 57 931 грн. 82 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.06.2006 року (суддя Богатир К.В.) задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ойл" м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту - ТОВ "Бізнес Ойл") до товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс" м. Донецьк про стягнення 53 304 грн. 00 коп., з яких 29 037 грн. 75 коп. - основний борг, 8 217 грн. 01 коп. - пеня, 8 841 грн. 60 коп. - штрафу, 5 148 грн. 75 коп. -інфляційних, 2 059 грн. 53 коп. - 3% річних).
У обгрунтування рішення суд першої інстанції послався на те, що вимоги позивача законні та доведені належним чином у повному обсязі.
ТОВ "Ресурс" не погодилось з рішенням місцевого суду та звернулось з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, як таке, що винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні істотних обставин справи, а також на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, заявник послався на те, що судом першої інстанції безпідставно стягнутий штраф у розмірі 8 841 грн. 60 коп. На думку відповідача, при укладенні договору поставки нафтопродуктів № 9 від 04.01.2005 року (далі по тексту - договор поставки) сторони помилково визначили, що санкціями за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є і штраф і пеня. Заявник також вказує, що умови вищевказаного договора, якими встановлені штраф та пеня відповідають нормам чинного законодавства, а саме ст. 230, п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 549 Цивільного кодексу України. Проте, вважає, що стягнення з нього пені та штрафу одночасно є неправомірним. На його думку, стягненню у даному випадку підлягає тільки пеня.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні проти її задоволення заперечує і вважає рішення господарського суду законним і обгрунтованим.
Відповідач до судового засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Позивач не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності не з'явившогося до суду з невідомих причин представника відповідача.
Враховуючи те, що наявних у справі доказів достатньо для повного та всебічного з'ясування її обставин, судова колегія розглядає апеляційну скаргу по суті у відсутності відповідача, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір поставки нафтопродуктів № 9 від 04.01.2005 року (а.с.9-10) на підставі якого позивач відвантажив відповідачу продукцію загальною вартістю 88 415 грн. 99 коп.
Відповідач, у свою чергу, умови договору поставки виконав частково, та сплатив позивачу 59 378 грн. 24 коп., тому в нього виник борг в сумі 29 037 грн. 75 коп. за отриману по договору поставки продкуцію.
Вищевикладені факти доводяться наявними у справі доказами , а саме: видатковими накладними та податковими накладними №№ РН-000049, 50 від 26.01.2005 року, РН-000215, 219 від 30.03.2005 року, РН-000312, 304 від 25.04.2005 року, РН-000363, 357 від 07.05.2005 року, РН-000461, 451 від 30.05.2005 року, РН-000971, 970 від 06.10.2005 року (а.с. 11-19), а також документами, що доводять часткову сплату боргу (а.с. 21-24).
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з врахуванняи пояснень представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Суд першої інстанції при винесенні рішення з'ясував всі обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку та дійшов правильного висновку про законність і обгрунтвоаність позовних вимог. Тому апеляційна інстанція погоджується з висновками місцевого суду, що викладені у оскарженому рішенні та з правильністю арифметичних розрахунків пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечення відповідача у частині того, що суд першої інстанції не у повному обсязі з'ясував при винесенні рішення обставини справи та не приділив уваги тому, що при укладенні договору поставки була допущена помилка, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки вони безпідставні.
Договір поставки на підставі якого виникла заборгованість відповідає вимогам чинного законодавства та підписаний повноважними представниками обох сторін, тому зобов'язання сторін повинні виконуватись належним чином і в повному обсязі.
Наявні у справі докази не доводять того, що відповідач належним чином виконав зобов'язання за договором поставки, не надано таких доказів і апеляційному суду, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість в сумі 29 037 грн. 75 коп. підлягає стягненню з відповідача.
Що стосується інших заперечень відповідача, то вони, на думку апеляційного суду, є необгрунтованими, оскільки нормами чинного законодавства не встановлено заборони щодо одночасного стягнення пені і штрафу у випадку, коли ці санкції встановлені у договорі.
Наявний в матеріалах справи договір містить умови, які регламентують порядок стягнення санкцій за несвоєчасне виконання його умов, а також вказівку на те, що такими санкціями є як штраф так і пеня. Тому судова колегія погоджується з висновками господарського суду в частині того, що з відповідача повинні бути стягнуті, як штраф так і пеня.
При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом також не було встановлено і порушень або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, тому судова колегія приходить до висновку, що оскаржене рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2006 року є законним, обгрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2006 року по справі № 15/208 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий Скакун О.А.
Судді: Гуреєв Ю.М.
Мирошниченко С.В.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5 господарському суду