ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 9/34522.11.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РМСЗ"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Островок Рітейл Груп"
Про стягнення суми боргу 21 036,20 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники :
від позивача ОСОБА_1. (дов. б/н від 04.11.2011р.)
від відповідача не з'явився
В судовому засіданні 22.11.2011р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РМСЗ" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Островок Рітейл Груп" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 23036, 2 грн. заборгованості за Договором поставки №141/01/09 від 01.09.2009р., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати та вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках у всіх банківських установах, касі та на майно ТОВ «Острів рітейл груп».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №141/01/09 від 01.09.2009р. в частині оплати за поставлений позивачем товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/345, розгляд справи призначено на 22.11.2011 року.
В судове засідання 22.11.2011 року відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником позивача надано усні пояснення, в яких просить суд задовольнити заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та заслухавши пояснення представника позивача, суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У відповідності до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 2 інформаційного листа від 12.12.2006р.).
У позовній заяві позивач просить суд стягнути заборгованість за Договором поставки, а саме визначені позовною заявою грошові кошти, а отже виконанням рішення у справі, у разі задоволення позовних вимог, буде звернення стягнення саме на грошові кошти.
Натомість в забезпечення даної вимоги про стягнення грошових коштів ТОВ «Торговий дім «РМСЗ»просить накласти арешт на майно відповідача, яке взагалі не є предметом спору у справі. За таких обставин, суд приходить до висновку, що обраний захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, є неадекватним заявленим вимогам у позовній заяві, оскільки не співвідноситься з заявленим предметом позову.
Щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках, які належать відповідачу, суд зазначає, що у заяві позивачем не наведено жодних обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, а доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надано, отже заява про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Представником позивач надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
01.09.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМЗС»(далі по тексту -Позивач, Постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Островок Рітейл Груп»(далі по тексту -Відповідач, Покупець за Договором) укладено Договір поставки №141/01/09 (далі по тексту - Договір).
У відповідності до п. 1.1. Договору, Постачальник поставляє і передає у власність Покупця товар, відповідно до накладних які є невід'ємною частиною Даного Договору, а Покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених даним Договором.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що поставка товарів здійснюється Постачальником в межах наявного в нього асортименту протягом строку дії Договору, відповідно до встановленого графіка постачання, Специфікації, додаткових умов або за Замовленням Покупця, в яких визначаються асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару та інші умови. Замовлення може здійснюватись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті Е-mail або надаватись через представника Постачальника.
Згідно п. 2.2. Договору, документи на товар, які Постачальник передає Покупцю згідно із діючим законодавством України: видаткову накладну, товарно-транспорту накладну, сертифікат відповідності, посвідчення якості, свідоцтво про визнання, висновки державної санітарно-гігієнічної експертизи, ветеринарні дозволи, карантинні дозволи, свідоцтва фітосанітарного контролю, свідоцтва радіологічного контролю та інше (- в залежності від виду постачаємої продукції).
Поставка товару Покупцю здійснюється засобами Постачальника та за його рахунок до місця, вказаного Покупцем в Замовленні.
Пунктом 2.7. Договору передбачено, що здавання-прийом товару за кількість та якістю проводиться уповноваженими на те представниками Сторін, відповідно до вимог діючого законодавства (Інструкції П-6, П-7), на складі Покупця, або за домовленістю на складі Постачальники.
У відповідності до п. 5.1. Договору передбачено, що Покупець оплачує поставлені товари по цінах, вказаних у супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (постачальник гарантує що ціни на товар є звичайними), на умовах цього Договору, в порядку і формах, які не суперечать діючому законодавству України.
Покупець здійснює розрахунок з Постачальником за поставлений товар не пізніше 14 (чотирнадцять) банківських днів з моменту набуття права власності на поставлений товар (п. 5.2. Договору).
У відповідності до п. 8.1. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представника Сторін і скріплення печатками та діє до 31 грудня 2009 року, але у будь-якому випадку, до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. В разі якщо за 15 (п'ятнадцять) днів до закінчення строку дії Договору жодна Сторона не виявить бажання розірвати його дію при відсутності у Сторін взаємних претензій до виконання договірних зобов'язань, дія Договору продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах.
У період з вересня 2009 року по березень 2010 року Позивачем поставлено Відповідачу товар згідно умов Договору на загальну суму 134231,73 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторі та скріпленими печаткою позивача та штампом відповдіача у справі, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
За твердження Позивача, поставлений товар оплачено Відповідачем частково на суму 110559,23 грн., на підтвердження чого позивачем додано копії банківських виписок.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що Покупець має право відмовитись від реалізації та повернути Постачальнику поставлену продукцію у випадках передбачених Договором.
У період з листопада 2009 року по лютий 2010 року Відповідачем повернуто товар на загальну суму 2636, 31 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи накладними на повернення товару, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні.
Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 21036, 20 грн.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму основної заборгованості у розмірі 21036, 20 грн. за поставлений на підставі Договору товар.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Як встановлено судом, 27.04.2010 року Позивачем направлено на адресу Відповідача вимогу №15 від 22.04.2010р., претензію №16 від 22.04.2010р., вимогою №17 від 22.04.2010р, вимогою №18 від 22.04.2010р., в яких просив відповідача сплатити заборгованість, у розмірі 21036, 20 грн. (на підтвердження направлення зазначених вимог та претензій, позивачем до матеріалів справи додано копії поштових чеків та описів вкладення).
Зобов'язання Відповідача щодо оплати за поставлений Позивачем товар станом на момент подання позовної заяви настали, у відповідності до п. 5.2. Договору.
Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 21036,20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів оплати даної заборгованості Відповідачем суду не надано.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМСЗ» про стягнення основної суми боргу у розмірі 21036,20 грн. підлягають задоволенню повністю.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст.4, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Островок Рітейл Груп»(01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36 Б, оф. 39; код ЄДРПОУ 36423758) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМСЗ»(61072, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, буд. 12-а; код ЄДРПОУ 36371925) 21036 (двадцять одна тисяча тридцять шість) грн. 20 коп. основної заборгованості, витрати по сплаті державного мита в сумі 210 (двісті десять) грн. 36 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3.У задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Г.П. Бондаренко
Дата підписання рішення 30.11.2011р.