ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 38/40508.11.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАЮР”
ДоПублічного акціонерного товариства “Банк Форум”
Треті особиВідкрите акціонерне товариство «Банк Національний Стандарт»- Третя особа 1;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД»- Третя особа 2;
ОСОБА_1 -Третя особа 3.
Простягнення 21652124,69 грн.
Суддя Власов Ю.Л.
Представники:
Від позивача Варавін С.Д.
Від відповідача Зубрицька І.М.
Від третьої особи 1не з'явились
Від третьої особи 2Ларіонов О.В.
Від третьої особи 3не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення суми відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 21652124,69 грн.
Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, при наданні кредитів Третій особі 2 не перевірив її платоспроможності, наявність забезпечення кредитів, не врахував економічних показників її діяльності, внаслідок чого наніс Позивачу спірну матеріальну шкоду, оскільки Позивач отримав від Третьої особи 3 (яка в свою чергу придбала його у Третьої особи 1) майнове право вимоги від Третьої особи 2 виконання нею своїх зобов'язань за кредитним договорами, укладеними з Відповідачем, та не може його реалізувати в зв'язку з неплатоспроможністю Третьої особи 2.
Відповідач та Третя особа 2 заперечили проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві та поясненнях на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 27.09.11р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.
Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -
03.04.06р. між Відповідачем та Третьою особою 2 був укладений кредитний договір №90/06/00-К, відповідно до якого Відповідач надає Третій особі 2 кредит в сумі 165000,00 євро.
26.04.06р. між Відповідачем та Третьою особою 2 був укладений кредитний договір №111/06/00-КL, відповідно до якого Відповідач надає Третій особі 2 кредит в сумі 3000000,00 грн.
08.06.06р. між Відповідачем та Третьою особою 2 був укладений кредитний договір №155/06/00-КL, відповідно до якого Відповідач надає Третій особі 2 кредит в сумі 7500000,00 грн.
12.06.07р. між Відповідачем та Третьою особою 1 був укладений договір №2 купівлі-продажу боргових зобов'язань про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги за яким Відповідач передав, а Третя особа 1 набула права вимоги і стала кредитором за кредитним договором №90/06/00-К, укладеним між Відповідачем та Третьою особою 2 в сумі боргу 155000,00 євро та процентів в сумі 5319,51 євро.
12.06.07р. між Відповідачем та Третьою особою 1 був укладений договір №3 купівлі-продажу боргових зобов'язань про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги за яким Відповідач передав, а Третя особа 1 набула права вимоги і стала кредитором за кредитним договором №111/06/00-КL, укладеним між Відповідачем та Третьою особою 2 в сумі боргу 13000000,00 грн. та процентів в сумі 895630,14 грн.
12.06.07р. між Відповідачем та Третьою особою 1 був укладений договір №4 купівлі-продажу боргових зобов'язань про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги за яким Відповідач передав, а Третя особа 1 набула права вимоги і стала кредитором за кредитним договором №155/06/00-КL, укладеним між Відповідачем та Третьою особою 2 в сумі боргу 7500000,00 грн. та процентів в сумі 565890,40 грн.
29.12.07р. між Третьою особою 1 та Третьою особою 3 був укладений договір про заміну кредитора у зобов'язанні за кредитним договором №90/06/00-К за яким, враховуючи погашення Третьою особою 3 на виконання договорів застави та поруки заборгованості Третьої особи 2 за кредитним договором №90/06/00-К, Третя особа 1 та Третя особа 3 домовились замінити кредитора за кредитним договором №90/06/00-К, укладеним між Відповідачем та Третьою особою 2, в зв'язку з чим до Третьої особи 3 перешли права за вказаним кредитним договором та договором застави.
29.12.07р. між Третьою особою 1 та Третьою особою 3 був укладений договір про заміну кредитора у зобов'язанні за кредитним договором №111/06/00-КL за яким, враховуючи погашення Третьою особою 3 на виконання договорів застави та поруки заборгованості Третьої особи 2 за кредитним договором №111/06/00-КL, Третя особа 1 та Третя особа 3 домовились замінити кредитора за кредитним договором №111/06/00-КL, укладеним між Відповідачем та Третьою особою 2, в зв'язку з чим до Третьої особи 3 перешли права за вказаним кредитним договором та договорами застави.
29.12.07р. між Третьою особою 1 та Третьою особою 3 був укладений договір про заміну кредитора у зобов'язанні за кредитним договором №155/06/00-КL за яким, враховуючи погашення Третьою особою 3 на виконання договорів застави та поруки заборгованості Третьої особи 2 за кредитним договором №155/06/00-КL, Третя особа 1 та Третя особа 3 домовились замінити кредитора за кредитним договором №155/06/00-КL, укладеним між Відповідачем та Третьою особою 2, в зв'язку з чим до Третьої особи 3 перешли права за вказаним кредитним договором та договорами застави.
16.10.09р. відбулись загальні збори Позивача, оформлені протоколом №2, на яких було прийняте рішення прийняти Третю особу 3 до складу учасників Позивача з внесенням до статутного капіталу Позивача своєї частки в розмірі 21652124,69 грн. шляхом передачі майнових прав грошової вимоги.
16.10.09р. між Третьою особо 3 та Позивачем був підписаний акт приймання-передачі майнового права за яким Третя особа 3 передала, а Позивач прийняв майнове право грошової вимоги до Третьої особи 2 в сумі 21652124,69 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи вказана позовна вимога заявлена Позивачем на підставі ст.16, 22, 1166, 1209 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ст.22 «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди»Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст.1209 Цивільного кодексу України виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах. Підстави для відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі такого, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, встановлюються законом.
З наведеної норм вбачається, що для відшкодування збитків або шкоди має бути наявність сукупності наступних складових: 1) неправомірна або правомірна поведінка особи; 2) наявність втрат потерпілого; 3) наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями даної особи та втратами потерпілого.
Як встановлено судом, у 2006 році між Відповідачем та Третьою особою 2 були укладені 3 кредитні договори, відповідно до яких Відповідач надав Третій особі 2 кредитні кошти. В подальшому, у 2007 році між Відповідачем та Третьою особою 1 були укладені 3 договори купівлі-продажу боргових зобов'язань про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги за яким Відповідач передав, а Третя особа 1 набула права вимоги і стала кредитором за вказаними 3 кредитними договорами. Після цього, в кінці 2007 року Третьою особою 1 та Третьою особою 3 були укладені 3 договори про заміну кредитора у зобов'язанні за вказаними вище кредитними договорами, за якими Третя особа 1 та Третя особа 3 домовились замінити кредитора за цими кредитними договорами, в зв'язку з чим до Третьої особи 3 перешли права вимоги за даними кредитними договорами до Третьої особи 2. Пізніше, вже у 2009 році Третя особа 3 внесла дані права вимоги як внесок до статутного капіталу Позивача.
З наведеного вбачається, що вказані особи протягом 3 років за власним вільним волевиявленням, на власний ризик уклали низку правочинів внаслідок яких Позивач набув право вимоги до Третьої особи 2 за кредитними договорами. При цьому, Позивачем не доведено суду наявності в діях Відповідача з укладення кредитних договорів з Третьою особою 2 порушень норм чинного законодавства України. Позивачем також не доведено суду наявності порушення Відповідачем або іншими особами його прав, оскільки Позивач сам, за власним вільним волевиявленням, на власний ризик набув вказаних прав вимоги до Третьої особи 2, до цього мав можливість вимагати від Третьої особи 3 надання доказів платоспроможності Третьої особи 2, забезпечення виконання нею своїх обов'язків тощо, як необхідну умову для укладення вказаного правочину про передачу права вимоги. Позивачем також не доведено наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями Відповідача з укладення кредитних договорів та втратами Позивача.
За вказаних обставин суд вважає, що між діями Відповідача з укладення з Третьою особою 2 кредитних вказаних договорів та неотриманням на даний час Позивачем коштів від реалізації прав вимоги до Третьої особи 2 за цими кредитними договорами відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок, тому вимоги Позивача задоволенню не підлягають.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У позові відмовити повністю.
Суддя Ю.Л. Власов
Рішення підписане 23.11.2011р.