ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/15921.11.11
За позовом Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування"
до Київського міського територіального відділення Антимонопольного Комітету України
про скасування рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного Комітету України від 16.06.2011 р. № 35/03-П "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу"
Суддя Гумега О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 1540 від 27.09.2011 р.
від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 185 від 11.07.2011 р.
Ритуальна служба Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного Комітету України (відповідач) про скасування рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного Комітету України від 16.06.2011 р. № 35/03-П "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2011 р. порушено провадження у справі № 39/159 та призначено справу до розгляду на 17.10.2011 р. о 10:40 год.
13.10.2011 р. відповідач через відділ діловодства суду подав повідомлення на виконання вимог ухвали суду.
17.10.2011 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання, відповідно до якого просив припинити провадження у справі у зв»язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, крім того, послався на пропуск позивачем двомісячного строку для оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, вказав, що зазначений строк не може бути відновлено, він є присікальним.
17.10.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 17.10.2011 р., подав довідку АА № 030834 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно відповідача станом на 30.06.2011 р.
Представник позивача в судове засідання 17.10.2011 р. не з»явився.
В судовому засіданні 17.10.2011 р. розглядалось клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Клопотання позивача судом задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 31.10.2011 р. о 10:10 год.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 31.10.2011 р., повторно не з"явився, вимоги ухвали суду від 17.10.2011 р. не виконав.
Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 31.10.2011 р., підтримав подане ним клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 14.11.2011 о 11:50 год.
01.11.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав супровідним листом копії документів на виконання вимог ухвал суду від 23.09.2011 р. та від 17.10.2011 р., в т.ч. витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серія АЄ № 595758 стосовно позивача станом на 24.10.2011 р.
11.11.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав супровідним листом пояснення на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2011 р., відповідно до яких вважає, що рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.06.2011 р. № 35/03-П "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" було прийняте без урахування дійсних обставин справи, є не обґрунтованим, а тому позивач вважає поданий ним до суду позов підставним та таким, що підлягає задоволенню.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 14.11.2011 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, підтримав позовні вимоги повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 14.11.2011 р., підтримав подане ним клопотання про припинення провадження у справі.
В судовому засіданні 14.11.2011 р. відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 21.11.2011 о 14:20 год.
15.11.2011 р. відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву від 02.08.2011 р. № 1213 про скасування рішення Адміністративної колегії Відділення від 16.06.2011 р. № 35/03-П, відповідно до якого по суті заявлених позовних вимог відповідач зазначає, що на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 04.01.2011 р. № 8-01/30 Київським міським територіальним відділенням розглядалась заява № 1/28.12 від 28.12.2010 р. щодо дій позивача, у зв»язку з чим на адресу останнього була направлена вимога про надання інформації від 18.01.2011 р. № 26-03/294, яку позивач отримав 29.01.2011 р. і повинен був надати інформацію на зазначені у вимозі питання протягом 20-ти календарних днів з дня отримання вимоги, т.т. до 18.02.2011 р. Натомість, листом № 198 від 22.02.2011 р. позивач повідомив відповідача, що оскільки вимога оформлена з порушенням норм чинного законодавства, а саме: відсутня печатка відповідача, то відсутні правові підстави для її виконання. Відповідач зазначає, що чинним законодавством не передбачено, що запит (вимога) про надання інформації голови відповідача має бути скріплена печаткою. Відповідач також зазначає, що дії позивача, а саме неподання інформації відповідачу у встановлені строки, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». У зв»язку з наведеним, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В судовому засіданні 21.11.2011 р. суд розглянув подане відповідачем клопотання про припинення провадження у справі у зв»язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Суд відхиляє наведене клопотання відповідача з огляду на наступне. Приписами частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" безпосередньо передбачено, право заявника, відповідача, третьої особи оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України. Наведена позиція міститься у п. 1 Рекомендацій Вищого господарського суду України, від 29.10.2008, № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства". Крім того, пунктом 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" визначено, зокрема, що оскарження відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України відноситься до компетенції господарських судів. Отже, підстави для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв»язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, відсутні.
В судовому засіданні 21.11.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.11.2011 р. проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на викладене ним у відзиві на позовну заяву.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.11.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
Рішенням від 16.06.2011 р. № 35/03-П "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного Комітету України (надалі -Рішення) постановила:
«1. Визнати дії Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», у вигляді неподання інформації на вимогу від 18.01.2011 № 26-03/294 у встановлені строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, у встановлені головою територіального відділення строки.
2. За порушення, визначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накласти на Ритуальну службу спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування»(ідентифікаційний код - 03358475, місцезнаходження Товариства: 01004, м. Київ, вул. Бульвар Тараса Шевченка, 3) штраф у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення.
Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Київського міського територіального відділення Антимонопольного Комітету України документ, що підтверджує сплату штрафу.
Рішення може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.»
Спір в даній справі виник внаслідок того, що позивач не погоджується з прийнятим відповідачем Рішенням, вважає його незаконним, винесеним з порушенням чинного законодавства та таким, що порушує права та інтереси позивача.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
В оскаржуваному Рішенні відповідач посилається на вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з огляду на неподання позивачем інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, у встановлені головою територіального відділення строки.
Згідно з частиною 1 ст. 50 Закону України від 11.01.2001, № 2210-III "Про захист економічної конкуренції" (надалі -Закон України "Про захист економічної конкуренції") порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки..
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Отже, приписами вищевказаної норми передбачено строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено.
З матеріалів справи вбачається, що копія Рішення була надіслана відповідачем позивачу листом від 20.06.2011 р. № 26-03/1717 «Про направлення рішення».
Судом встановлено, що позивач отримав Рішення 23.06.2011 р., що підтверджується відтиском реєстраційного штампу позивача за вх. № 664 від 23.06.2011 р., який проставлений на листі від 20.06.2011 р. № 26-03/1717, копія якого додана позивачем до матеріалів справи.
Також, отримання позивачем Рішення саме 23.06.2011 р. підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100180559129, доданою відповідачем до матеріалів справи.
Таким чином, двомісячний строк з дня одержання позивачем Рішення для його оскарження закінчився 23.08.2011 р.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява від 02.08.2011 р. № 1213 про скасування рішення Антимонопольного комітету була пред'явлена позивачем до суду 09.08.2011 р., що підтверджується штампом Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 р. (копія першого аркушу наведеної позовної заяви додана позивачем до матеріалів справи). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 р. № 05-5-16/9320 наведена позовна заява та додані до неї документи були повернуті позивачу без розгляду на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Після виправлення недоліків, 01.09.2011 р. позивач повторно звернувся до суду з позовною заявою від 02.08.2011 р. № 1213 про скасування рішення Антимонопольного комітету (підтверджується реєстраційним штампом Господарського суду міста Києва за вх. № 25081 від 01.09.2011 р.), проте, наведена позовна заява і додані до неї документи були повернуті позивачу без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011 р. № 05-5-39/10326 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
21.09.2011 р., після виправлення недоліків, позивач знову звернувся до суду з позовною заявою від 02.08.2011 р. № 1213 про скасування рішення Антимонопольного комітету (підтверджується реєстраційним штампом Господарського суду міста Києва за вх. № 27437 від 21.09.2011 р.). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2011 р. порушено провадження у справі № 39/159 та прийнято позовну заяву до розгляду.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа позивача № 1480 від 19.09.2011 р., останній вважає, що двомісячний строк для оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України ним не пропущений, на підтвердження чого надає копію позовної заяви № 1213 від 02.08.2011 р. з відміткою Господарського суду міста Києва про її прийняття 09.08.2011 р., яку в подальшому було повернуто ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 р. № 05-5-16/9320
Проте, суд не погоджується із зазначеним твердженням позивача, з огляду на наступне.
Господарський процесуальний кодекс України не містить припису, згідно якого після усунення допущених недоліків позовної заяви, про які було зазначено судом в ухвалі про повернення позовної заяви без розгляду та при повторному зверненні до суду із зазначеним позовом, позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
Таким чином, повторно подана до господарського суду позовна заява вважається поданою саме у день повторного звернення з позовом до господарського суду.
Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною, зокрема в п. 24 Інформаційного листа від 07.04.2008, № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", а саме: відмова господарського суду в прийнятті позовної заяви до розгляду в порядку статті 62 ГПК України або повернення позовної заяви у відповідності до статті 63 ГПК України свідчить, що не був дотриманий встановлений порядок подання позову.
Таким чином, днем подання позовної заяви від 02.08.2011 р. № 1213 про скасування рішення Антимонопольного комітету з дотриманий встановленого порядку подання слід вважати 21.09.2011 р., а отже наведена позовна заява подана позивачем до суду з пропуском встановленого частиною 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку для оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України.
Враховуючи те, що позивач пропустив двомісячний строк для оскарження рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного Комітету України від 16.06.2011 р. № 35/03-П, а пропущений строк не може бути відновлено, він є присікальним, то у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити. Зазначена позиція суду узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п. 2 Рекомендацій Вищого господарського суду України, від 29.10.2008, № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі -Рекомендації ВГСУ), п. 34 Вищого господарського суду України від 29.09.2009, № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" (надалі -Лист ВГСУ), а саме:
Відповідно до п. 2 вищенаведених Рекомендацій, у застосуванні, зокрема, згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", господарським судам слід враховувати, що за цим приписом передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присікальними. Визначений згідно із законом строк позовної давності до відповідних правовідносин не застосовується.
Відповідно до п. 34 Листа ВГСУ, у відповідь на питання, яким чином має діяти господарський суд, якщо позовну заяву про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", було зазначено, що пропуск позивачем зазначеного строку є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.
Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ч. 1 ст. 60 Закону України від 11.01.2001, № 2210-III "Про захист економічної конкуренції", ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Гумега О.В.
Дата підписання
повного рішення: 22.11.2011 р.