ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/40016.11.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс”, м.Київ
доВідкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, м.Київ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Альфа-Страхування”
на стороні Позивача -ОСОБА_2
на стороні Відповідача -ОСОБА_1.
простягнення 67 150,02 грн. в порядку регресу
Суддя Ягічева Н.І.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_3. -за довіреністю (№ 39-09/11 від 05.09.2011р.)
від відповідача:ОСОБА_4. -за довіреністю (№ б/н від 29.09.2011р.)
від третьої особи 1:не з'явився;
від третьої особи 2:не з'явився;
від третьої особи 3:не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс”, м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення 67 150,02 грн. в порядку регресу.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договір автомобільного страхування №015.0016775.009 від 05.05.2009р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 та посвідчення водія, довідка ВДАІ з обслуговування АТ Шевченківського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві про реєстрацію ДТП від 10.03.2010р., довідка УДАІ ГУ МВС України в м. Києві про причини та обставини ДТП №8588225, заява страхувальника про настання страхового випадку від 11.03.2010р., Звіт про оцінку КТЗ №2977 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля від 08.04.2010р., заява страхувальника про виплату страхового відшкодування від 09.04.2010р., Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2010р., розрахунок страхового відшкодування до страхового акту №0883.206.10.01 від 07.05.2010р., страховий акт №0883.206.10.02.01 від 07.05.2010р., платіжне доручення №7411 від 18.05.2010р., повідомлення про відступлення права вимоги згідно з Договором відступлення права вимоги №01-12/10 від 01.12.2010р., договір відступлення права вимоги №01-12/10 від 01.12.2010р., та інше.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 993, п.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст.1,2,12,64,82 Господарського процесуального кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування”.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 19.10.2011р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Альфа-Страхування” та на стороні Позивача ОСОБА_2, та на стороні Відповідача ОСОБА_1.
В судовому засіданні 16.11.2011р. Позивач підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.
В судовому засіданні 16.11.2011р. Відповідач надав суду відзив на позов, відповідно до якого проти страхового відшкодування в сумі 24 990,00 грн. не заперечує.
Треті особи в судові засідання не з'являлись, пояснень по суті спору не надали, хоча належним чином повідомлялися про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення третіх осіб про місце, дату та час проведення судового засідання.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонам докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд
05.05.2009 р. між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Альфа Страхування” та ОСОБА_2 укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 015.0016775.009, об'єктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспорту засобу марки “Ssang Yong Kyron”, державний номер НОМЕР_6.
Предметом договору є страхування автомобіля марки “Ssang Yong Kyron”, державний номер НОМЕР_6 на випадок настання подій, перелік яких наведено у статті 7 договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб; стихійні лихо; пожежа, вибух або самозаймання ТЗ; незаконне заволодіння, вплив предметів.
10.03.2010 р. в м. Києві на проспекті Перемоги було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля “Ssang Yong Kyron”, державний номер НОМЕР_6, під управлінням власника ОСОБА_2 та автомобіля “Богдан” державний номер НОМЕР_5, під управлінням ОСОБА_1. а саме: ОСОБА_1. керуючи автомобілем “Богдан” державний номер НОМЕР_5, не дотримався безпечної дистанції, зіткнувся з автомобілем “Ssang Yong Kyron”, державний номер НОМЕР_6, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1. вимог п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ДАІ в м. Києві, розгорнутою Довідкою ДАІ в м. Києві, та Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.04.2010р. у справі № 3-4428/10р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.
Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця (Звіт № 2977), складеного 08.04.2010 р. ТОВ “ЕАК” Довіра”, сума матеріального збитку, вчиненого власникові автомобіля автомобілем “Ssang Yong Kyron”, державний номер НОМЕР_6 в результаті його пошкодження при ДТП складає 68 699, 61 грн.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 2977 від 08.04.2010р. витрати на ремонт транспортного засобу автомобіля “Ssang Yong Kyron”, державний номер НОМЕР_6 витрати на ремонт автомобіля становить 90 800,02 грн.
На підставі страхового акту № 0883.206.10.02.01, від 07.05.2010 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за договором страхування № 015.0016775.009 від 05.05.2009 р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 67 150, 02 грн. (68 699, 61 грн. -франшиза 1 549, 59 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №7411 від 18.05.2010 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа страхування” перейшло в межах суми 67 150, 02 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства” 17.12.2009р. була проведена державна реєстрація змін назви з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування” на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Альфа Страхування”, яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування”.
01.12.2010р. між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Альфа Страхування” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс” було укладено договір відступлення права вимоги №01-12/10.
Згідно п. 1.1. Договору №01-12/10, за цим договором, протягом строку дії, Первісний кредитор зобов'язується відступити Новому кредитору свої права зворотної грошової вимоги (регресу) за договорами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), які укладені між Первісним кредитором та фізичними/юридичними особами, страхувальниками, (надалі іменуються -Права) (надалі іменуються -Основні Договори), а Новий кредитор зобов'язується сплатити Первісному кредитору грошові кошти за відступлені останнім Права.
Дані про кожний Основний Договір, Права по якому відступаються, дані про страхувальників, з якими укладені Основні Договори, дані про осіб, Права відносно яких відступаються, винна особа та її страховик зі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або страхувальник (водій) за договором ОСЦПВ (надалі - Боржник), дані про страховий випадок, суми регрес них вимог, інші характеристики Прав, визначаються Сторонами в додатковій угоді (надалі -Додаткова угода), кА повинна бути складена та підписана згідно з формою, що затверджена Сторонами (Додаток №1), і є невід'ємною частиною цього Договору.
Сторони домовились, що перехід Прав від Первісного кредитора до Нового кредитора відбувається в зв'язку з невиконанням Боржниками у повному обсязі своїх зобов'язань перед Первісним кредитором зі сплати зворотної грошової вимоги (регресу), що виникла з Основних договорів щодо, зокрема, сплати регресного відшкодування та інших платежів, передбачених умовами Основних договорів та чинним в Країна законодавством.
Судом встановлено, що транспортний засіб “Богдан” державний номер НОМЕР_5, застрахований згідно Полісу ВС/4404461 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів у відкритому акціонерному товариству “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України”від 27.03.1992 р. № 6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Вина ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку.
Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/4404461) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 02.09.2009 р. по 01.09.2009 р.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Вказаним договором (поліс № ВС/4404461) передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.
Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля “Ssang Yong Kyron”, державний номер НОМЕР_6, становить 68 699,61 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 67 150, 02 грн.
Враховуючи визначені полісом № ВС/4404461 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 990,00 грн.
При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог в частині стягнення витрат у розмірі 24 990,00 грн.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову в частині не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення витрат у розмірі 24 990,00 грн. В решті позовних вимог -відмовити.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс”, м. Київ (ідентифікаційний код 36698193) задовольнити частково.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс” (ідентифікаційний код 36698193) суму боргу у розмірі 24 990,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог -відмовити.
4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс” (ідентифікаційний код 36698193) витрати по сплаті державного мита в розмірі 249, 89 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 87, 82 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 16.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 21.11.2011р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева