ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 9/34022.11.11
За позовом Приватного підприємства "Прем"єрпродукт-Центр"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіфудс Груп"
про стягнення заборгованості 276 948,01 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1. (дов. б/н від 04.07.2011 р.)
Від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22 листопада 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне підприємство "Прем"єрпродукт-Центр" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіфудс Груп" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 276 948,01 грн., з яких 271 989,12 грн. сума основної заборгованості за Договором поставки № 467 від 11.11.2010 року, 3 927,00 грн. пені, 271,99 грн. інфляційних втрат, 759,90 грн. трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов вказаного договору поставки, не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/340, розгляд справи призначено на 22.11.2011 року.
В судове засідання 22.11.2011 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.10.2011 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник позивача в судовому засіданні 22.11.2011 року вимоги ухвали суду від 24.10.2011 року виконав, надав оригінали документів для огляду в судовому засіданні та усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити у повному обсязі.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані представником позивача матеріали, заслухавши пояснення останнього, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
11.11.2010 року між Приватним підприємством "Прем"єрпродукт-Центр" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіфудс Груп" (покупець) був укладений Договір поставки № 467 (надалі по тексту - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставляти покупцю продукти харчування (надалі - товар), партіями у відповідності з письмовими заявками останнього, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його за умовами даного Договору.
Асортимент, ціна, кількість товару вказується в накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.1.2. Договору).
Розділ 5 Договору встановлює, що ціни на товар є договірними і мають відповідати прайс-листу постачальнику.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 271 989,12 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПК-18682 від 02.09.2011 року (належним чином завірена копія міститься в матеріалах справи).
Згідно з п.п. 6.1, 6.2. Договору оплата здійснюється в гривнях України шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника або внесенням готівки в касу останнього. Порядок оплати : протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки товару.
За твердженням позивача, відповідачем не здійснено оплату за поставлений товар, у зв'язку з чим, сума заборгованості відповідача складає 271 989,12 грн.
Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 271 989,12 грн. суми основної заборгованості, 3 927,00 грн. пені, 271,99 грн. інфляційних втрат, 759,90 грн. трьох відсотків річних.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Як встановлено судом, позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно пункту 6.2. Договору оплата поставленої продукції здійснюється покупцем протягом 7 (семи) днів з моменту поставки товару.
Як встановлено судом, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 271 989,12 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені 3 927,00 грн. пені, 271,99 грн. інфляційних втрат, 759,90 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 9.3. Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 927,00 грн. пені.
У відповідності до п. 9.3. Договору, у випадку затримки будь-яких платежів по даному Договору покупець сплачує пеню за кожен день затримки розрахунку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період, за який нараховується пеня.
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи те, що відповідач прострочив оплату за поставлений товар, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3 927,00 грн. підлягають задоволенню, згідно розрахунку позивача.
Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 271,99 грн. інфляційних втрат, 759,90 грн. трьох відсотків річних.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 271,99 грн. інфляційних втрат, 759,90 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач в судове засідання не з'явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.
Оскільки, відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіфудс Груп" (03680, м. Київ, вул. Столичне шосе, 100, код ЄДРПОУ 36555556, р/р 26006262402065 в ВАТ "VABБанк", МФО 380537, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Приватного підприємства "Прем"єрпродукт-Центр" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд 2/6, код ЄДРПОУ 36630879, р/р 26002191733 в АТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805) 271 989 (двісті сімдесят одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 12 коп. суми основного боргу, 3 927 (три тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 00 коп. пені, 271 (двісті сімдесят одну) грн. 99 коп. інфляційних збитків, 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 90 коп. трьох відсотків річних 2 769 (дві тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн. 48 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Г.П. Бондаренко
Рішення підписано .11.2011 року